Сторінка
19
(3.2)
Підсумковий контроль знань нами було проведено наприкінці вивчення курсу "Механізація тваринництва". Усі студенти експериментальної групи вчасно закінчили свої дослідження і гідно виступили з доповідями, отримавши схвальні відгуки колег-студентів та присутніх викладачів. Не викликає сумніву, що ці студенти і надалі продовжуватимуть цікавитися додатковими навчальними можливостями, які зможе запропонувати їм навчальний заклад.
Якщо проаналізувати динаміку зміни показників успішності студентів обох груп протягом експерименту, що наведена на рис. 3.5, то можна відмітити їх чітке зростання. Це говорить про те, що експериментальна додаткова освітня послуга починає свій вплив відразу і продовжує нарощувати його поступово відповідно руху студента етапами підготовки доповіді.
Як видно з діаграми на рис. 3.5, запропонована методика проведення практичних занять дозволяє значно підвищити рівень успішності студентів. Іншими словами, майже всі студенти досягнули кінцевої мети вивчення курсу дисципліни "Механізація тваринництва". При цьому вони оволоділи вміннями та навичками самостійної роботи з науково-методичною літературою, інформаційними джерелами тощо. Безумовно, ці фактори матимуть позитивний вплив на подальший процес навчання студентів у навчальному закладі.
Рис. 3.5. Динаміка зміни успішності за час проведення експерименту
Поєднання успішного оволодіння матеріалом дисципліни з позитивними наслідками даної методики для подальшого навчання студентів дозволяє нам рекомендувати її як методику роботи з майбутніми інженерами-механіками у процесі вивчення різних дисциплін для випадків, коли кількість студентів наближається або перевищує 25 осіб (академічну групу).
У результаті проведеного експериментального дослідження встановлено, що показники успішності студентів експериментальної групи зросли, що вказує на математично обґрунтовану доцільність використання запропонованої методики проведення практичних занять з дисципліни «Механізація тваринництва» при підготовці фахівців інженерних спеціальностей аграрних ВНЗ.
У магістерській роботі висвітлено зміст практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів, розглянуто методи, форми, види практичного навчання на основі аналізу навчально-методичних джерел та узагальнення практичного досвіду.
Як з’ясувалося, одним із основних напрямів удосконалення практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів є професійна спрямованість навчання. Головними педагогічними умовами реалізації цього напряму є такі: проведення цілеспрямованої, системної профорієнтаційної роботи із студентською молоддю; оптимізація методів і форм навчання на засадах реалізації діяльнісного підходу; орієнтація змісту навчального матеріалу на майбутню професійну діяльність фахівця; забезпечення тісного зв'язку теоретичної і практичної підготовки студентів; індивідуалізація та диференціація практичних завдань для розвитку в студентів пізнавальної самостійності; постійне формування мотиваційних установок щодо самостійного оволодіння студентами практичними уміннями і навичками.
Важливим напрямом удосконалення практичної підготовки студентів є забезпечення особистісно розвивального підходу до практичної підготовки, за якого у технологіях діяльності педагогічних працівників домінує орієнтування на самоорганізацію і самореалізацію кожного студента.
Також у дипломній роботі розкрито зміст, дисципліни „Механізація тваринництва”, яка є фундаментальною дисципліною при підготовці інженерів-механіків для роботи у галузі тваринництва. Розглянуто організаційно-методичні основи практичного навчання і створено методику для проведення практичного навчання на тему: «Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому».
Також експериментально перевірено методику проведення практичних занять із дисципліни «Механізація тваринництва», що дозволило дослідним шляхом з’ясувати ефективні наслідки її використання у навчальному процесі.
Подальше вивчення дисципліни потребує особистісних професійних якостей майбутніх фахівців-аграрників, впровадження інноваційно-педагогічних технологій, психологічно-педагогічної підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання вищих навчальних закладів аграрного профілю.
При здійсненні практичного навчання студентів на нашу думку варто дотримуватися таких принципів: а) практичне навчання повинно охоплювати всі боки практичної діяльності майбутньої спеціальності; б) теоретичне і практичне навчання мають органічно узгоджуватися між собою за змістом; в) у процесі формування практичних умінь і навичок слід враховувати вікові і пізнавальні можливості студентів; г) суспільно-корисна праця, до якої залучаються студенти, має підпорядковуватися навчально-виховним завданням; д) практичне навчання здійснюється з використанням передової техніки, сучасної технології і організації сільськогосподарського виробництва.
На основі діяльнісного підходу обґрунтовано загальні вимоги до практичної підготовки фахівців-аграрників, що конкретизуються такими основними положеннями: максимальне наближення практичної підготовки до виробництва; готовність до постійного поглиблення своїх знань, удосконалення практичних навичок; швидке адаптування до змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища у фаховій діяльності; готовність до роботи з новою технікою, до впровадження прогресивних технологій; готовність до зміни профілю діяльності, не пов’язаної з отриманою раніше фаховою підготовкою; сформованість потреби до самовдосконалення.