Сторінка
8

Формування комунікативної сфери дітей дошкільного віку із дизартрією при ДЦП

Середній – дитина вкрай рідко проявляє активність і вважає за краще йти за іншими дітьми; дитина лише в окремих випадках реагує на ініціативу однолітків, відаючи перевагу індивідуальній грі; переважаючий емоційний фон: негативний.

Низький – дитина не проявляє ніякої активності, грає наодинці або пасивно йде за іншими; дитина взагалі не відповідає на пропозиції однолітків. Переважаючий емоційний фон: дитина не виявляє емоцій.

Для визначення критеріїв та показників рівнів сформованості комунікативної поведінки нами були використані наступні завдання.

Завдання № 1

Назвати дію, зображену на малюнках: летить, біжить, стукає, малює, вмивається, миє.

Назвати, зображені на малюнку, близькі за значенням слова – дії: шиє, в’яже, вишиває, варить, жарить, пече.

Завдання № 2

Підібрати слова протилежні за значенням (антоніми) за малюнками: білий – чорний,

Великий – маленький,

Довгий – короткий,

Широкий – вузький

Товстий – тонкий.

Назвати кольори.

Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Назвати відтінки.

Світло – сірий, рожевий, світло – зелений, темно – фіолетовий.

Назвати, якої форми предмет.

Трикутної, овальної, чотирикутної, круглої, квадратної.

Які, за смаком, зображені фрукти.

Кислий, солодка, терпка.

Який хвіст у білки ? (пухнастий).

Яка склянка? (прозора).

Який їжак ? (колючий).

Назви з чого зроблений предмет? (з дерева, з фарфору, з заліза).

Як називається:

Магазин, де продають книги (книжковий),

Стіл, за яким обідають (обідній).

Який лист?

Лист з берези – березовий,

Лист з дуба – дубовий,

Лист з клена – кленовий,

Лист з горобини – горобиновий.

Подивись на малюнок і скажи, який зображено день?

Зимовий,

Весняний,

Літній,

Осінній.

Назвати присвійні прикметники.

Чий це хвіст? Заячий, лисячий, вовчий.

Завдання № 3

Обстеження граматичного ладу мовлення.

Розуміння зверненої мови.

Виконання інструкції з одного завдання:

закрий книгу,

дістань ручку.

Виконання інструкцій з двох завдань:

дістань ручку і поклади її на зошит,

поклади лінійку на зошит.

Після проведення діагностики сформованості комунікативної поведінки дітей з дизартрією при ДЦП зробимо підсумок дослідження.

Дані отримані під час проведення експерименту представлено в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1 Результати констатувального етапу експерименту в контрольній групі

Обчислюємо відносну кількість дітей, які знаходяться на кожному з рівнів:

Так, на високому рівні в першій групі знаходиться – 18%, з середнім рівнем виявлено – 40%, на низькому рівні також знаходиться – 42%.

Таблиця 2.2 Результати констатувального етапу експерименту в експериментальній групі

Обчислюємо відносну кількість дітей, що знаходять на кожному з рівнів.

Таким чином, в експериментальній групі на високому рівні знаходиться – 20%, на середньому рівні – 40%, на низькому рівні – 40%.

З метою порівняння результатів констатувального етапу експерименту в контрольній та експериментальній групах будуємо діаграму.

Як свідчать результати секторних діаграм обидві групи дітей з завданням впоралися на середньому та низькому рівнях.

Отже, слід зазначити, що треба підвищувати рівень сформованості комунікативної поведінки. А це пояснює необхідність проведення наступного етапу нашого дослідження: формувального етапу експерименту з використанням розвивальних завдань.

Реалізація системи роботи для формування комунікативної поведінки дітей дошкільного віку з дизартрією при ДЦП

Мета формувального етапу експерименту – визначення змісту системи ігор як засобу формування комунікативної поведінки дітей дошкільного віку з дизартрією при ДЦП.

Ми припускаємо, що процес формування комунікативної поведінки може бути більш ефективним, якщо на заняттях та у індивідуальній роботі з дітьми будуть використані ігри, які потребують розміркування, водночас викликають інтерес, спонукають скористатися набутими знаннями і вміннями, розвивають кмітливість і творчість, сприяють виправленню мовлення.

У ході нашої експериментальної роботи ми враховували вікові, індивідуальні, психологічні, інтелектуальні можливості дітей.

Для дітей з низькими можливостями ми обирали спеціальні ігри, які розвивають мовлення, пам’ять, мислення, сенсорні здібності. Під час ігор ми враховували працездатність, втомлюваність дітей, намагалися давати певний обсяг завдань, який би відповідав цим можливостям.

Для дітей з середнім рівнем ми добирали більш складні завдання, по мірі їх виконання ще більше ускладнювали їх.

У своїй роботі також спиралися на принципи послідовності систематичності, свідомості та інші.

Запишемо казку

Мета: Розвивати уміння запам’ятовувати не тільки окремі предмети чи слова, а зміст цілого оповідання.

Матеріал: Папір, олівці, схема.

Хід гри: Дорослий читає невелику казку, потім пропонує переказати зміст. Це дуже важко і викликає у дітей труднощі. впокойте малюка і пропонуйте йому записати казку, щоб потім її можна було прочитати. Записувати казку не обов'язково літерами, яких дитина що не знає. Це можна зробити за допомогою картинок. Педагог бере аркуш паперу і олівець, малює рамку. Разом із дитиною згадує, про що розповідається спочатку казки. Наприклад, про дівчинку, яка вийшла із будинку. В рамці дорослий малює дівчинку біля будинку і пояснюєте дитині, що так можна написати початок казки. Потім малює ще одну рамку і каже, що в цій рамці треба написати те, що було далі. Дорослий допомагає дитині визначити наступний епізод і намалювати його в рамці з допомогою 2-3 умовних позначень. Потім дитина, користуючись малюнками, може переконати зміст. Це для дитини буде не важко і дуже цікаво. Так можливо написати декілька казок спочатку за допомогою дорослого, а потім – самостійно.