Сторінка
5

Ефективність посади класного керівника у сучасному навчально-виховному процесі школи

Кількість виховних заходів - не менше двох справ на місяць (з яких одна може бути загальношкільною).

Кількість класних батьківських зборів – не менше одних зборів на чверть.

Звіти про виконану роботу подаються адміністрації після закінчення першого півріччя та після закінчення року у формі плану та усної співбесіди (можливе анкетування учнів).

У канікулярний і літній час режим роботи школи встановлюється згідно з додатковим планом.

У випадку, якщо класний керівник веде в класі постійно діючий гурток, психолого-педагогічний семінар, ця робота оплачується додатково.

З метою організації роботи класних керівників та надання їм методичної допомоги в роботі створюється методичне об'єднання.

Координацію діяльності класних керівників і контроль за їхньою роботою здійснюється заступником директора школи з виховної роботи.

Вивчення ролі класного керівника в учнівському колективі

Роль класного керівника у класі є значною, адже від нього певною мірою залежить бажання або не бажання учнів вчитися, їхні успіхи в навчанні, відносини з однокласниками, вчителями. Він створює умови захищеності, підтримки, нормальних взаємостосунків в колективі. Від нього залежить, цікавим або нецікавим буде життя класу.

Ми провели анкетування за темою “Класний керівник очима вихованців” в Шосткинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №12 в 10-А класі, де навчається 20 учнів. З них 12 дівчат і 8 хлопців. Класний керівник Шаповал Алла Михайлівна.

Одним з результатів мого дослідження є таблиця 2.1.(див. додаток В) в якій вказані відповіді учнів на запитання анкети. За цією таблицею спостерігаємо вираховуємо відсоткові показники відповідей.

У першу чергу ми проаналізували друге питання анкети. У якому запитувалося про проблеми в школі. І отримали наступні результати: загалом у класі проблеми в школі бувають рідко, це спостерігаємо на таблиці 2.2., але якщо клас розподілити за статтю то маємо наступні результати див. додаток Г.

З таблиці 2.2. бачимо, що хлопчики, на відміну дівчатам, виявились більш схильними до отримання проблем в школі. Тож стало цікаво, від кого йдуть негаразди.

Тому на наступному кроці ми дослідили від кого йдуть негаразди про які зазначалося раніше. Саме для цього одним з пунктів в анкеті було питання “Якщо бувають, то від кого вони йдуть?“. За даними опитування отримали такі результати. У дівчат найбільше негараздів йде від вчителів-предметників, а у хлопців – від учнів свого чи іншого класу. У процентному відношенні це виглядає так (табл. 3.2.):

Ці показники свідчать про те що, класний керівник Алла Михайлівна достатньо справляється зі своїми обов’язками у плані створення сприятливих умов для індивідуального розвитку учнів. Але є певні недоліки, які при їх усунені збільшать успішність класу у навчанні. Для зростання цього показника можна запропонувати більш тісну співпрацю класного керівника з учителями-предметниками. Певні заходи спрямовані на усунення не єдності вимог вчителів-предметників і класного керівника я наведу пізніше.

Наступне дослідження сприяло виявленню рівня конфліктності між класом і класним керівником. І після обробки анкети ми дійшли висновку, що колектив не дуже конфліктує з класним керівником. Для доказу цього доцільно буде навести наступні дані (табл. 2.4.).

Як бачимо рівень частого конфлікту знаходиться на позначці нуль, що характеризує Аллу Михайлівну як вчителя з умінням співпрацювати зі своїм класом, тобто вона узгоджує та обговорює всі точки зору для прийняття взаємних рішень. Високий рівень не частого конфлікту може бути пов'язаний з підлітковим віком учнів, але як бачимо більше половини класу (55%) взагалі не конфліктують.

Ми вважаємо, що на даному етапі аналізу анкети доцільно дослідити роль класного керівника у класі. Для учнів я пропонувала на вибір декілька варіантів ролей класного керівника, але основною вимогою було вибір лише одного варіанту. Як результат обробки отримала результати приведені у таблиці 2.5. і можу дійти висновку, що для більшості Алла Михайлівна є контролером за успішністю та дисципліною, але є учні для яких вона друга мама, організатор дозвілля та помічник у важких обставинах. Це дає змогу вважати, що Алла Михайлівна займається не тільки досягненням успішності у навчанні, а й створює умови при яких школярі добре себе почувають.

Звідси цікаво, що саме робить класний керівник для досягнення такої про себе думки. Для вирішення цього питання ми в анкету додали питання: “Що присутнє класному керівнику по відношенню до тебе?”. І отримали досить цікаві результати приведені у таблиці 2.6.

За такими результатами видно, робота яку проводить класний керівник є різноплановою, але певні зміни врешті решт потрібно провести. Так треба хоч інколи хвалити хлопчиків адже це, на нашу думку, буде поліпшувати настрій учня та сприятиме досягненню успіхів у навчанні.

Останнім ознакою за якою ми аналізуємо особистість класного керівника Шосткинської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №12 Шаповал Алла Михайлівна є те, що учні хочуть перейняти від неї. На вибір школярів надавалися: манера поведінки, вміння завжди добре виглядати, різнобічні знання, інше. І отримали такі результати, що приведені у таблиці

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи у навчальному закладі

Опираючись на результати аналізу анкети „Класний керівник очима вихованця“, яку проводила у Шосткинській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №12 у 10-А класі, можна зробити висновки, що для оптимізації співпраці класу, класного керівника і учителів-предметників треба внести певні зміни у сучасну їх структуру. Тому для досягнення цієї мети, я вважаю, є потреба звернутися до циклограми класного керівника у якій зазначаються обов’язки на кожен день, тиждень, місяць тощо. Саме орієнтуючись на циклограму потрібно вирішувати такі завдання:

Координація діяльності учителів-предметників з метою дотримання єдності вимог і ліквідації перевантаження учнів;

Сприяння індивідуальному підходу до учнів у процесі навчання (допомога слабким, підтримка сильних учнів);

Сприяння контактові вчителів-предметників з батьками учнів.

Форми реалізації цих завдань такі:

Систематичне відвідування уроків учителів-предметників (1 – 2рази на тиждень);

Організація малих педрад;

Організація за необхідності педагогічних консиліумів з метою здійснення індивідуального підходу до окремих учнів;

Складання графіка контрольних робіт і відстеження його виконання протягом чверті;

Запрошення вчителів, що працюють у класі, на батьківські збори й на педради за підсумками чверті, а також на бесіди з батьками окремих учнів;

Координація впливу вчителів класу на окремих учнів і на клас у цілому;

Участь в організації й проведені навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, олімпіад, інтелектуальних марафонів, предметних тижнів тощо.

Класному керівникові необхідно відвідувати щонайменше один-два уроки на тиждень у своєму класі. Відвідуючи уроки, класний керівник має на меті:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: