Сторінка
8
Обладнання: різноманітні іграшки, що відповідають віку, якими діти не користувалися; вироби народних майстрів. Обладнання заздалегідь без системи розташовано в різних куточках ігрового майданчика, приміщення, класу, групової кімнати тощо.
Інструкція дітям: не поспішаючи обійти майданчик, уважно всюди подивитися, знайти найкрасивіший предмет та принести педагогу, пояснити, чому саме цей предмет є найкрасивішим.
Цю вправу рекомендується проводити з невеликою групою дітей. На початку їм слід пояснити, що не треба поспішати з вибором, а уважно роздивитися все, порівняти та вибрати найкрасивіший. Якщо певний предмет або іграшку одночасно вибрали кілька дітей, то принести її до педагога разом і по черзі пояснити йому, чому саме ця річ сприймається як найкрасивіша.
Завдання 2. "Вибери найкрасивіше"
Обладнання: принцип підбору матеріалу такий, як у попередньому завданні, можна додати вазони чи композиції із квітів, але предмети розмішуються поряд, на одному столі.
Інструкція дітям: уважно роздивитись усі предмети, вибрати найкрасивіший та пояснити, чому саме вибрано цей предмет.
Це завдання краще проводити індивідуально.
Завдання 3 "Хто більше помітить красивих предметів"
Мета: формування естетичної спостережливості, здатності до естетичного судження.
Процедура: під час прогулянок, екскурсій дітям пропонують позмагатися, хто більше помітить красивих об'єктів, та назвати їхні якості, які надають їм естетичної цінності.
Переможцю налається право розфарбувати контурне зображення одного з тих об'єктів, що були ним помічені.
Завдання 4"Хто най спостережливіший"
Мета: формування естетичної спостережливості
Матеріал: предмети декоративно-прикладного мистецтва:
а) однакові за формою, але відмінні за кольоровим фоном;
б) однакові за кольоровим фоном, але відмінні за формою;
в) однакові за елементами розпису, але різні за формою.
Інструкція: знайти розбіжності у предметах.
Ускладнення: розробляючи завдання, ми виходили із загальновідомого психологічного посилання на те, що якість спостережливості підвищується, якщо вводяться для порівняння близькі за своїми ознаками предмети та явища. .
Тому дітям пропонуються для порівняння:
а) сніжинки;
б) краплини дощу (роси);
в) листя клену;
г) однакові за формою, кольоровим фоном, але різні за елементами розпису предмети декоративно-прикладного мистецтва.
Примітка: в разі потреби педагог пропонує схему та зразок порівняння.
Одним із результативних методів виявлення особливостей естетичного сприймання є анкетування (Додаток Б),яке викликає неабиякий інтерес не лише в молодших, а й у старших школярів.
До дітей слід звернутися з проханням відповідати щиро й зауважити, що оцінка не виставляється, оскільки ця робота проводиться для того, щоб дізнатися про дитячі інтереси і допомогти їм спланувати дозвілля.
Найкраще, якщо діти заповнятимуть анкету вдома — там є час обдумати запитання, а також більше вірогідності, що відповіді будуть самостійними.
Під час дослідницької роботи увага психолога спрямована на те, чи виявляє дитина інтерес до змісту завдань, чи має місце емоційний відгук на естетичні об'єкти, записуються відповіді, судження, висловлювання дитини.
За допомогою роботи було досліджено одну з проблем сучасного виховання - це естетичне виховання в сучасній початковій школі. Педагогічна наука нагромадила певний арсенал як теоретичних засад, так і методичних рекомендацій щодо вибору засобів та шляхів здійснення естетичного виховання. При аналізі педагогічної та методичної літератури ми виявили умови, від яких залежить успіх засобів естетичного виховання школярів. Насамперед це забезпечення комплексного підходу до виховання: впливу різних видів мистецтва на особистість; розширення форм і методів естетичного виховання; стимулювання пізнавального інтересу школярів, їх прагнення самовираження в творчості; широке використання естетичних якостей природи; розвиток індивідуальних можливостей; співтворчість з учнями в класно-урочній і позакласній роботі.
Засоби естетичного виховання – це найважливіша складова частина цілого процесу виховання особистості, що знаходиться у взаємозв’язку і взаємо обумовленості з іншими сторонами виховання, і необхідна умова виховного процесу.
На базі педагогічної літератури, яку було використано, ми прийшли до таких висновків:
1. Естетичне виховання є одним з найперших напрямків виховання і освіти. Як відомо, що ще у стародавніх країнах, де розвивалась наука, воно займало одне з перших місць у системі впливу та розвитку дитини. Під час аналізу філософсько-педагогічної думки було виявлено, що важлива увага приділялася естетичному вихованню. На нашу думку у дітей за допомогою живопису, кіно, музики можна швидше викликати емоційні реакції.
2. Що таке естетичне виховання ? Під цим поняттям ми розуміємо здатність сприймати та правильно розуміти прекрасне : в казках, праці, відносинах один до одного, вчинках які людина здійснює, і у відчутті потреби брати участь у створенні цього прекрасного.
3. Дуже часто ми вживаємо поняття „художнє виховання" чи „художньо-естетичне виховання", але не знаємо коли саме доцільно його використовувати, а вживаються вони, коли мова йде про естетичне виховання засобами мистецтва
4. Засобами та факторами естетичного виховання є:
1) мистецтво - музика, література, театр .
2) вплив дійсності - естетичне ставлення до природи, праці, та суспільних взаємовідносин.
5. Велику роль у естетичному вихованні відіграють такі поняття як: естетичний ідеал, смак, розвиток, краса; естетичне відношення, почуття, естетична свідомість, потреба, оцінка, цінність. Усі ці поняття є основою естетичного виховання.
6. Проаналізувавши і обдумавши естетичне виховання, ми дійшли висновку, що воно повинно грунтуватися на таких поняттях та принципах як: єдність дійсного і художнього; комплексного підходу; зв'язку естетичного виховання з життям.
7. Основними завданнями естетичного виховання молодших школярів є:
1) Вироблення непримирення та ставлення до потворного в поведінці, побуті та цінних рисах.
2) Розвинути здібність до активної діяльності школяра.
3) Сформувати інтерес до розуміння, ролі мистецтва в суспільстві, та
в духовному збагаченні людини.
4) Набуття основ науково-естетичних знань, виховання стійкого інтересу до прояву прекрасного.
В естетичному розвитку не можна досягти успіху окремими заходами. Формуючи художній образ природи, потрібно: по-перше, спонукати школярів до пошуків його естетичних еквівалентів у довколишній природі під час спостережень; по-друге, організувати безпосереднє сприймання пейзажних творів шляхом активізації відтворюючої і творчої уяви та образного мислення; по-третє, у доступній формі озброювати дітей елементарними теоретичними основами знань про засоби поетичної мови( епітети, порівняння, уособлення), живопису( колір, світло, тінь, лінія, композиція), музики( сила і висота звуку, ритм, тембр, мелодія).