Сторінка
7
З метою підвищення рівня сформованості естетико-моральних почуттів ми використовували бесіди, конкурси малюнків, читання творів, насичених моральним змістом, влаштовували свята-ранки „Усе найкраще нашим мамам", „Свято бабусь" (опис свята подаємо в додатку А ). Широко практикували модифікацію моральних ситуацій, де учні повинні були конкретно показати готовність до тієї чи іншої моральної дії, вчинку, оцінного судження. Ми намагалися підвести дітей до відображення відносин між людьми, домогтися розуміння ними вчинків літературних герою, викликати схвалення чи осуд.
В індивідуальних бесідах з учнями намагалися донести суть десяти „ Не можна", сформульованих В.О. Сухомлинським, дотримання яких вчений вважав справою честі й гідності, а порушення - ганьбою. Нижнє приводимо десять „Не можна" (за В.О. Сухомлинським).
1. Не можна ледарювати, коли всі працюють, ганебно розважатися, коли старші покоління працюють і не можуть собі дозволиш відпочити.
2. Не можна сміятися над старістю і старшими людьми - це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до жінки і старість.
3.Не можна заходити в суперечку з дорослими людьми, особливо із стариками;не гідно людської мудрості постійно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться якісь сумніви, придержи їх в голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити.
4.Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі, у товариша твого є; від твоїх батьків ти не повинен вимагати нічого.
5.Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі. Умій відмовитись від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі
6.Не можна робити того, що осуджують товариші - ні на очах у них, ні десь на стороні; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти на показ свої домагання: мати і батько ніколи не забудуть про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч.
7.Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам твої слова, твоя присутність - буває, єдина радість її буття; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самітності; пам'ятай, що в житті людини настає період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути.
8.Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших, особливо в діда, не попрощавшись з ними і не побажавши їм щасливо залишатись.
9.Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі
10.Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, коли з тобою привітається старший, ти повинен привітати його першим
Практика підтверджує, що ефективний вплив визначених В.О. Сухомлинським чинників естетично-емоційного розвитку буде за умови дотримання систематичності, доступності, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, гуманних відношень у колективі. Важливою умовою є коректне педагогічне керівництво.
Естетично-емоційний розвиток забезпечує широкій спектр рис поведінки та естетичних почуттів, що в цілому сприяє духовно-естетичному зростанню школяра.
Комплексна методика визначення індивідуального рівня сприймання естетичних об’єктів молодшими школярами
Дослідження емоційно естетичного розвитку молодших школярів проводила в Ратнівській загальноосвітній школі №2. В експерименті були задіяні учні 4 класу. Цей клас складається з 13 хлопчиків і 14 дівчаток. Сім учнів в класі завершили чверть на відмінно, відстаючих учнів не має. Можна сказати що в них середній рівень знань. Багато що в особистості молодшого школяра визначається його взаєминами з ровесниками, оцінками товаришів. В класі не може бути завжди все одноманітно. Усе перебуває в русі, змінюється, конфлікти виникають та згасають. Тому ми повинні вивчати взаємини дітей самостійно. Багато учнів ходять на різноманітні гуртки: танці, футбол, а також відвідують музичну школу.
Отже, дані дослідження допомогли краще вивчити індивідуальні особливості кожної дитини з тим, щоб піднести рівень естетичного розвитку молодших школярів, надати практичну допомогу батькам що до спільного вирішення цієї важливої проблеми.
Під час дослідження ми використовували методи за Ж.Юзвак, кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник інституту ім Г.С.Костюка АПН України, місто Київ.
Визначити індивідуальний рівень розвитку сприймання естетичних об’єктів допоможе розроблена ними комплексна методика, мета якої – виявлення особливостей емоційного та когнітивного компонентів цього процесу в молодших школярів. За допомогою досліджень у навчально-виховних закладах, де не проводиться відповідна цілеспрямована робота, ми переконалися, що лише незначний відсоток дітей шкільного віку володіє естетичною спостережливістю, і ще менша кількість – здатність до висловлення оцінкового судження
Важливим методом є цілеспрямоване щоденне спостереження, під час якого фіксуються такі моменти:
Чи використовує різні органи чуття у процесі спостереження?
Чи здатна спостерігати естетичний об’єкт без участі педагога?
Чи виникають естетичні емоції під час сприймання? Які емоції виявляються зовні (рухи, жести, міміка, висловлювання тощо)?
Чи прагне привернута увагу іншої людини до об'єкта? Яким чином?
Чи згадує дитина про об'єкт, що справив естетичне враження, через певний час?
Чи виявляє бажання вдруге сприйняти його?
Чи демонструє дитина бажання чи намір відтворити об'єкт засобами образотворчої діяльності?
Доповнити психологічну картину рівня розвитку естетичного сприймання дає можливість проведення бесіди з дитиною за такими орієнтовними запитаннями:
Ти напевне був колись у лісі (у полі, на морі, у музеї, ботсаду, театрі тощо). Чи запам'яталося щось красиве?
Чим тобі сподобався . (назва об'єкта), чому його можна вважати красивим?
Чи хотілося, щоб хто-не-будь із тобою помилувався тим, що сподобалося тобі?
Чи хотів би показати цей об'єкт своєму другові (подрузі, вчителю, вихователю тощо) негайно?
Чи було в тебе бажання , намалювати (виліпити тощо) а цей об'єкт?
Чи хотілося б знову його побачити?
Комплексна методика визначення рівня розвитку естетичного сприймання містить також систему завдань, яку пропонуємо у роботі з молодшими школярами у вільний від навчання час.
Завдання 1-4 об'єднані спільною метою; виявити у дитини здатність самостійно помічати естетичний об'єкт у довкіллі (естетична спостережливість) та словесно мотивувати свій вибір (естетичне судження).
Завдання 1. "Будь уважним" .