Сторінка
4

Проблеми використання засобів естетичного виховання молодших школярів

Одним з головних шляхів естетичного виховання в школі є навчальна робота. У багатьох школах створено малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи Я класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі, вертепи; учителі проводять подорожі до витоків рідного слова, уроки на при-< роді, години улюбленої праці, творчості, уроки емоційної культури, народознавства, людинознавства, мистецтвознавства, мандрівки в історію тощо.

Виняткову роль в естетичному вихованні школярів відіграють предмети естетичного циклу (малювання, співи, музика). На уроках із цих предметів учні не лише здобувають певні теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності. Вагомим доповненням до цього циклу є уроки української мови, української та світової літератури, на яких учні засвоюють багатство і красу рідної мови, знайомляться з шедеврами рідної та світової літератури. На уроках природничо-математичних дисциплін відкриваються великі можливості використання краси природи, формування бережливого ставлення до неї. Краса фізики і математики — в логічній чіткості наукових побудов і доведень, чіткості їх структури. Певне виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе. Н&\ уроках фізичного виховання учні вчаться красиво і правильно триматися й ходити

На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота. Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінною в естетичному вихованні є участь школярів у діяльності шкільних клубів любителів мистецтв, гуртках художньої самодіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ансамблях і шкільних оркестрах, шкільних театрах. Розширювати й поглиблювати свої естетичні знання, уміння й навички учні можуть у позашкільних освітньо-виховних установах: музичних і художніх школах, будинках і палацах школярів, студіях.

Важливу роль в естетичному вихованні школярів відіграє сім'я. Належне естетичні оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру — все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних смаків дітям.

Проблеми естетичного виховання в досвіді вчителів початкових класів

Аналіз методичної літератури, практики роботи вчителів початкових класів переконує: теоретичні надбання та методичні рекомендації В.О. Сухомлинського мають реальне втілення в сучасній початковій школі. Яскравим свідченням цього є численні уроки вчителів, статті в "Початковій школі", де педагоги діляться досвідом своєї роботи,

О. Москаленко, вчителька образотворчого мистецтва гімназії №143 міста Києва, у № З "Початкової школи" (2001 р.) ділиться досвідом колективної творчої праці на уроках образотворчого мистецтва, де за 45 хвилин намагається дати змогу кожній дитині відчути радість несподіванки і відкриття. Вчителька певна, що на уроці, перебуваючи у стані творчості і натхнення, кожна дитина досягає вершини свого хисту, висота якої різна, але у кожної своя власна

Своїми уроками вчителька продовжує традиції В.О. Сухомлинського, здійснюючи емоційно-естетичний розвиток школярів, стверджуючи, що "краса і любов - натхненні чарівниці - так потрібні нашим дітям! Вони здатні пробудити в дитині творця."

У практиці роботи вчителів нашої школи з метою естетично-емоційного розвитку, крім традиційних уроків образотворчого мистецтва, музики, позакласного читання, уроків творчості, зв'язного мовлення, широко впроваджуються ігри-змагання "Хто більше побачить красивого" (під час прогулянки або екскурсії в природу), "Що красивіше?" (використовуються листівки, листя дерев, зображення будинків, птахів, одягу та ін.). При цьому діти порівнюють картинки, зображення, роблять самостійні оцінки, судження. Вчитель подає виразний, емоційний словесний зразок, насичений епітетами, порівняннями тощо. Широко практикуються і такі завдання: виявити чутливість дитини до "емоційного настрою" сюжету картин та їх персонажів.

Наприклад: Завдання " Що красивіше?"

Матеріал. Предметні картинки, що видаються дитині у парі. Орієнтовний набір пар картинок:

- контурне та кольорове зображення метелика (квітки) тощо;

- зображення будинків: звичайного, багатоповерхового та казкового, що прикрашений різьбленням, розписом;

- зображення дівчинки в буденному одязі та в національному українському костюмі тощо.

Інструкція дітям. Порівняти картинки, вибрати той варіант зображення, який дитина вважає красивішим, пояснити, чому так вважає.

Рекомендація. Завдання проводиться індивідуально; для порівняння пропонується лише одна пара картинок Через певний час завдання повторюється з використанням іншої пари картинок.

У разі виникнення труднощів під час виконання завдань педагог може використати зразок естетичного судження. Наприклад, вчитель пояснює дітям, завдяки яким властивостям він вважає той чи інший предмет красивим: "На мою думку, ця шкатулка красива, бо вдало розписана народним майстром. Яскраво-червоні ягідки калини гармонійно вплетені у жовто-коричневі гілочки та листя, а візерунок розташований так (показує), що підкреслює прямокутну форму шкатулки. Лакована блискуча поверхня надає візерункові ще більшої виразності".

Мета завдань. Виявити чутливість дитини до „емоційного настрою" сюжету картин та їх персонажів.

Матеріал. Сюжетні картини, на яких художник підкреслює емоційний стан персонажів. Приблизний добір.

Ілюстрація „Кицькин дім ". Зміст: будинок у полум'ї, пожежа, плаче кицька, кіт-пожежник намагається її втішити.

1.Картина „Зимові розваги ". Зміст: група дітей катається на санчатах, усі вони веселі. Двоє хлопчиків випали з санчат, але їм радісно і вони сміються.

2. Ілюстрація до казки „Заєць та лисиця ". Зміст: зображено красивий казковий будиночок у лісі 3 віконечка виглядає задоволена лисиця. Під вікном сидить заєць та плаче.

3.Картина В.М.Васнєцова „Оленка".

Інструкція дітям. Уважно роздивитися картину, розповісти, що роблять персонажі, який у них настрій (веселі, засмучені тощо) та пояснити, як про це дізналися Завдання „Веселе та сумне"

Матеріал. Набір картинок, які дібрані за принципом ідентичності та протилежності „емоційного настрою". Орієнтовна тематика картинок

Група „сумне": 1. Хлопчик (дівчинка), що плаче.

2. Розбита чашка

3. Буря (темне небо, зліша, вітер гне дерева)

.Група „веселе": 1. Усміхнена дитина грається повітряною кулькою.

2. Вишуканий посуд на святковому столі

3. Блакитне сонячне небо, яскраві квіти у траві.

Інструкція дітям. Уважно роздивитися всі ілюстрації, знайти в них щось