Сторінка
6

Проблеми використання засобів естетичного виховання молодших школярів

Підсніжник і дівчинка йдуть до Весни, а Березень бере ілюстрацію проліски дволистої

Березень. Діти, а яка ще рослина названа синьооким вісником весни ?

Діти. Проліска.

Березень (демонструє картину). Так, саме вона. У березні, коли земля розбуджена від зимового сну, пробивається до сонця ще одна рослина - проліска дволиста. Визирає вона на світ синіми оченятами. Це справжнє голубе диво, що сперечається з кольором неба. А де ж це вона?

Весна. А щось ми з вами, діточки, засилилися, давайте-но у гру якусь пограємо.

Весна в центрі стоїть, а до неї через два кола, що утворені учасниками, проходять дві проліски у костюмах. Беруть її за руки і теж хороводять, проліски виконують дії, які є в пісні. Два кола рухаються у різних напрямках і лине пісня.

Діти граються у "Подоляночку". І Слова народні, музика в обробці М.Лисенка/.

Діти розбігаються і стають збоку чи сідають

Вчителька. Про масове цвітіння проліски видатний вітчизняний ботанік В.В. Альохін образно писав, що в дубовому лісі весною два неба: одне над головою, а друге під ногами. Земля подекуди пломеніє ніжно лазуровою синявою. Недаремно серед народних назв цієї квітки є така, як синетка. Серед інших назв можна згадати лупівку, ряст синій, рястик, ряст. А от німецька народна назва у перекладі означає „блакитна зірка" і, мабуть, найточніше відображає красу і ніжність квітів пролісків. Весна. То ж надаємо слово голубооким гостям.

1-й пролісок.

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

2-й пролісок.

Я пережив зимові сни,

І знов родивсь на світ.

1-й пролісок.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

2-й пролісок.

Росту між кленів та дубів,

Люблю і сонце й тінь.

1-й пролісок.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

2 –й пролісок

Люблю я ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

1-й пролісок.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту.

2-й пролісок

Бо знають, що зима мине.

Коли я розцвіту.

Дівчинка. А чи знаєте Ви, що насіння проліски розносять мурашки, бо багате воно на олію, а це їх дуже приваблює Отож, „ідуть" насінинки на спинках мурашок по всьому лісі. Ось як!

Весна. Якщо маєте бажання милуватись ніжними лазуровими квітами проліски, посійте її на грядці або посадіть цибулинами в затінку кущів; можна й робити їх вигонку і взимку - це буде гарним сюрпризом мамі на її свято. Використовують її і як лікарську рослину.

Учень. Якщо Березень Весну, наче наречену лише приводить у гості, то Квітень її зустрічає, як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з'являються перші весняні квіточки. Пригадаймо Шевченка: І барвінком, і рутою, і рястом квітчає Весна землю, мов дівчину, в зеленому гаї

Вчителька. Обіч осель прокльовуються тендітними списами півники. Це справжні лицарі. Вони найпершими сповіщають, що весна оселилася біля хати. Незважаючи на ще часті морози, вони мужньо переносять випробування своєї долі. Від того казали: „З'явилися біля оселі півники - весна присіла на призьбі".

Весна. А ось і другий мій гонець - Квітень вдатний молодець!

Виводить хлопчика—Квітня.

Вчителька. А що ви знаєте про цей місяць? Чому він має таку назву? Що зацвітає у квітні з першоцвітів? А тепер послухаємо самого Квітня.

Квітень. Стародавні римляни називали мене „апріліс" – „той, що розкриває свої дари, розцвітає". У них квітень був другим місяцем року і присвячувався богині краси Венері. Дійсно, у квітні все квітне. І це, дійсно, прекрасно. Є й інші версії походження назви. Давньоруська назва - цвєтень. А ще мене називали такими давньоруськими назвами: цвітень, снігогон, дзюрчальник, водолій, красень, лелечник, вередун, крутій, пустун, місяць першоквіту, водопіл, початок повені, пташиний місяць, місяць живої води, крапельник . Ух, я вже й стомився.

Демонструє ілюстрацію рясту, сон-трави.

Квітень передає естафету часу останньому місяцю весни - зеленому і кучерявому Травню. Юна весна ніби подорослішала і перетворилась у зрілу, неповторну красуню. Травень - вершина весни, її найвища краса Саме сон-трава вважається квіткою пізньої весни.

Хлопчик-травень виводить дівчинку у костюмі сон-трави.

Травень. Так, у весняному хороводі квітів є своя загальновизнана королева весняної флори. Це - сон-трава Яке неповторне видовище, коли цвіте ця диво-квітка Інколи в народі за красу та келихоподібність ці квіти називають дикими тюльпанами. Але це зовсім неправильно, бо з ними ця квітка немає нічого спільного. Вона походить з роду жовтецевих.

Вчителька. За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти і чарівні конвалії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозора зелень повсюдно і щільно укриває землю. Тріумфальній похід зелен квіту триватиме усю Весну славлячи її співаючи усім на весь голос: -А вже весна, а вже красна.!

У грамзапису звучить п'єса „Квітень" з циклу „Пори року" Петра Чайковського. Під цю мелодію Весна та три весняних місяці беруть за руки дітей у костюмах і всіх учасників свята і водять хоровод.

Вчителька. А на сім слові - бувайте здорові! Самі з собою, таз ґаздою, Та з усім домом, та з усім родом Бажаємо щастя, здоров'я на роки довгі!

Всі учасники кланяються і, махаючи на прощання рукою, йдуть із класу.

На уроках зв'язного мовлення в 2,3 класі широко практикували твори - розповіді за картиною „Зимові розваги", складання художнього опису „Зима - чарівниця", міркувань, складання казок про Мудру Сову, Злу Чаклунку, Снігуроньку тощо.

Урок - свято „Час рікою пливе" дав можливість за 60 хвилин зустрітись із звичаями, обрядами, традиціями, які тісно пов'язані з календарним циклом. Усім розмаїттям художніх, емоційних, пісенно-музичних засобів свята сприяли вихованню в учнів любові до рідної землі, природи, відчуття її краси і неповторності

„Свято Матері", „Великодня Казка", „Великоднє свято", „Свято Миколая" та ін. проводилися за активною творчою участю учнів, батьків, бабусь, вчителів і мали на меті ознайомити з народними традиціями, гаївками, веснянками, виховувати любов до музичного фольклору, розвивати музично-ритмічні та художні здібності дітей

Розвиток естетико-емоційних почуттів ґрунтувався на психологічних вимогах, які брав до уваги В.О. Сухомлинський

По-перше: виховання позитивного естетичного ставлення до засобів мистецтва

По-друге: зв'язок з естетичними потребами, мотивами діяльності учнів.

Прилучення дитини до прекрасного починається в сім'ї. Оскільки остання є тим осередком, де дитина одержує свої перші життєві уроки, то зрозуміло, що перші естетичні враження, переживання, почуття започатковуються в сім’ї. „Тонкість відчування людини, емоційна сприйнятливість, вразливість, чуйність, співпереживання, проникнення в духовний світ іншої людини - все це осягається передусім у сім'ї, у взаємовідносинах з рідними. Тут треба шукати емоційно-естетичний корінь благородної духовної потреби в людині".

Втіленням краси, досконалості, доброти для дитини передусім є мати. Це не лише тепло, затишок, а й світ сонця, любові, ласки. Весь світ - його сучасне, минуле і майбутнє - в материнських руках. Від того, які ці руки, залежить майбутнє дитини і того народу, який представляє мати, „найрідніша, найдорожча, найкрасивіша в світі людина".