Сторінка
2
Таким чином, найсуттєвіша відмінність різних підрозділів пізнавальної дитячої книги один від одного – наявність чи відсутність сюжету, під яким розуміють «подію чи ряд пов’язаних між собою подій, які послідовно розкриваються, в яких розкривається характери дійових осіб». Сюжет допомагає привернути увагу ще недосвідченого читача і, утримавши її протягом читання твору, дати певну інформацію. Саме тому серед пізнавальної літератури, яка доступна читачеві молодшого шкільного віку, науково-художні твори переважають. У 70-х роках ХХ ст. було проведено комплексне соціально-психологічне дослідження щодо читання, яке показало, що серед пізнавальної літератури, яку читають молодші школярі, переважає науково-художня література, і тільки в 12–13, а особливо в 14 років, поряд з нею починає фігурувати науково-популярна та інструктивна.
У сучасній літературі науково-художні твори для молодших школярів представлені такими жанрами: вірші (Г.П. Бойко «Зелена аптека»); пізнавальні казки – властиві тільки дитячій літературі (О.Д.Іваненко збірка «Лісові казки»); оповідання (О.І. Копиленко збірка «Як вони поживають»); повісті (О.Д. Іваненко «Куди літав журавлик»). Помітно, що в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури.
Для початкової школи серед дитячої пізнавальної літератури науково-художні твори є найбільшою цінністю.
Можливості науково-художньої літератури настільки надзвичайні, що іноді створюється враження, ніби можна зовсім обійтися без статтей підручника, наприклад, природознавства, якщо з дітьми прочитати серію добре дібраних науково-художніх творів про природу. Однак це не так. У читанні молодших школярів мають бути твори з різних підрозділів пізнавальної літератури. Це пояснюється такими факторами:
1) Науково-популярні і науково-художні твори доповнюють один одного: науково-художня література викликає пізнавальний інтерес, який може бути реалізований, задоволений за допомогою читання науково-популярних книжок, у той час як від уміння користуватися науково-популярною книгою залежить рівень розуміння науково-художньої книги; книги цих підрозділів відповідають різним запитам учнів-читачів на різних рівнях їхньої загальноосвітньої підготовки, залежно від віку, душевного складу і читацьких смаків. Дитина зростатиме, у неї з’являтиметься більше запитань, їй знадобляться глибші відповіді, які треба шукати в іншій літературі.
2) «Можливості для включення науково-пізнавального матеріалу безпосередньо в сюжетну канву обмежені, тобто в деяких випадках сам сюжет не дає змоги повноцінно представити інформацію. Саме про це писала О.Д. Іваненко, одна з засновників української науково-художньої книги: «…. дуже багато роботи вимагало пристосування реальних рис тварин і рослин до можливої в казці персоніфікації моїх героїв. Отут я найдужче відчула сувору обмеженість законів казки, все мусило бути підпорядковано її своєрідній логіці, щоб, як у пісні, не можна було й слова викинути. Тут завжди легко впасти в зайвий дидактизм, перевантажити твір, може цікавим, але зайвими для певного сюжету дійсними в природі фактами».
3) Робота з пізнавальною літературою в початковій школі повинна допомогти дитині вчитися в середній школі, коли кількість навчального матеріалу збільшиться, він стане складнішим. Дотепер для початкової школи не існувало послідовної системи навчання роботи з пізнавальними творами, увага зосерджувалась, головним чином, на роботі з художньою літературою. Сучасний рівень розвитку дитячої пізнавальної літератури дає змогу поступово перейти від простіших до складніших творів – від художньої літератури через науково-художню до науково-популярної і повчальної.
Аналіз пізнавальної літератури для учнів початкових класів
Проаналізувавши твори підручників «Читання» для 2,3,4 класу ми дійшли висновку, що у початковій школі дітей ознайомлюють із різноманітними творами. Їх можна класифікувати:
а) за жанровими ознаками:
Науково-пізнавальні;
Художньо-пізнавальні;
б) за тематичним спрямуванням:
Літературознавчі: (розповіді про письменників. Ці статті є у підручниках від 2 по 4 класи, але об’єм інформації різний). У 2 класі відомості про авторів творів подаються в останньому розділі підручника «Познайомимося з авторами прочитаних творів». Даний розділ містить інформацію про таких письменників, як Платон Воронько, Анатолій Григорук, Віктор Кава, Галина Малик, Всеволод Нестайко, Марійка Підгірянка, Оксана Сенатович, Василь Струтинський, Леся Українка, Іван Франко, Дмитро Чередниченко, Ганна Чубач, Яків Щоголів, Юрій Ярмиш, Дмитро Білоус, Грицько Бойко, Олег Буцень, Леонід Глібов, Євген Гуцало, Степан Жупанин, Наталя Забіла, Анатолій Качан, Тамара Коломієць, Олександр Копиленко, Ліна Костенко, Анатолій Костецький, Володимир Лучук, Андрій М’ястківський, Олесь Олександр, Дмитро Павличко, Марія Познанська, Марія Пригара, Олена Пчілка, Максим Рильський, Микола Сингаївський, Вадим Скомаровський, Василь Сухомлинський, Василь Чухліб.
У 3 класі (ч. І) дані про авторів майже не подаються, але є невелика стаття про життя та творчий шлях Олександра Олеся, Ніни Куфко, Л. Глібова (у 4 класі у другій частині є декілька речень про байкаря, які пропонують учням пригадати, що вивчали про нього у попередньому класі). У 3 класі (ІІ ч.) творчість Шевченка вивчаються монографічно, а ось розділи «Вірші про світ природи і дитинства», «Оповідання про справи твоїх ровесників», «Із скарбниці казкарів світу» у яких вивчаються твори певних авторів, розпочинаються біографічною статтею про них.
У 4 класі у розділі «Поетична світлиця», в якій вивчаються твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, перед початком вивчення цих творів містяться біографічні статті про даних письменників. Розміри їх різноманітні.
У 4 класі з’являються статті про зарубіжних авторів (Езоп, Крилов, Пушкін, Єршов) та поглиблюються відомості про письменників з творчістю яких діти ознайомилися раніше. Життєвий та творчий шлях вивчається більш детально. Звертається увага на тематику творчості даних письменників.
Статті про жанрову специфіку художніх творів: (оповідання, вірші, п’єси…) У процесі їх вивчення учні повинні засвоїти таку літературознавчу термінологію.
Статті про побудову книжки: «Як з’явилася друкована книга» (за В. Дацкевичем), О. Савченко «З чого складається книга», О. Савченко «Хто створює книги?»
Бібліотекознавчі: статті є у таких розділах: «Рости книголюбом», «Похвала книгам»: О. Савченко «Привчайтеся працювати із словниками», «Бібліотека – затишний дім для зустрічі читача з книгою», О. Савченко «Завітай до бібліотеки», О. Єфрімов «Твоя бібліотечка», І. Крип’якевич «Книги за княжих часів»
Мовознавчі:
про походження української мови: «Наша мова» (за А Коваль);
– етимологічні: А. Коваль «Слова розповідають», І. Січовик «Мова», «У школі все таке знайоме» (за А. Коваль), «Канікули! Канікули! веселая пора!» (за А. Коваль).
Краєзнавчі:
– про історію рідного краю: Н. Забіла «Древній Київ», Н. Забіла «Старовинне місто», І. Бондарчук «На новій землі»;