Сторінка
3

Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах

– про звичаї та традиції: О. Савченко «Колядники», За О. Менем «Писанки», Д. Чередниченко «Новий Рік»;

– про державні символи: «Як давно в Україні з’явився жовто-блакитний прапор?».

про життя українців за кордоном (І. Бондарчук «На новій землі»).

Статті про природу та її збереження: В. Струтинський «Жива казка», М. Сингаївський «Осіння гра», О. Зима «Закляття золота й вогню», В. Бондаренко «Як розмовляють тварини», Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», О. Копиленко «Кріт – неборака», Ю. Старостенко «Ходить така чутка…».

У методичному апараті Читанки 4 класу (ч. І) є короткий словничок читача, який привчає учнів працювати із словниками різного типу.

У Читанці 4 класу (ч. ІІ) в методичному апараті є статті, призначені для удосконалення навички самостійної роботи з текстом: «Учись працювати з текстом», що пропонують учням рекомендації: як запитувати і відповідати, аналізувати текст, зрозуміти прочитане, виразно читати, порівнювати твори, доводити думку, складати план тексту.

Також на уроках читання діти повинні вчитися доводити власну думку. Саме у методичному апараті є стаття призначена для цього. Можна провести таку форму роботи. Вчитель пропонує певну думку, яку діти повинні спростувати чи підтвердити. Наприклад, при опрацюванні статті «Бібліотека – затишний дім для зустрічі читача з книгою» (3 клас) вчитель може задати запитання: «Для чого нам потрібна бібліотека?» Діти повинні визначити, що необхідно зробити: довести чи заперечити дану думку, дібрати докази та зробити висновок. Це спонукатиме до мислительських операцій та до розвитку мовлення.

Послідовність роботи над науково-пізнавальними творами для дітей

Науково-пізнавальні тексти потребують особливого підходу. Матеріали цих статей дуже цікаві, але вчителю слід багато над ними працювати. У цих текстах є дуже багато таких моментів, які вимагають пояснення. Тому необхідно бути добре обізнаним з тим питанням, яке розглядається в тексті.

Робота над науково-пізнавальними статтями дещо відрізняється від роботи над іншими творами.

Підготовча робота до читання

Перед читанням статті вчитель вводить учнів у коло тих уявлень і понять, що становлять зміст наміченого для читання тексту. Підготовка до читання обов’язкова, бо в статті викладено незнайомий дітям матеріал.

Для цього використовується пояснення вчителя, розповідь. Розповідь полегшує сприйняття учнями твору, який читається, вводить їх у ту історичну обстановку, про яку розповідається у творі, викликає інтерес, готує основу для формування певних понять.

Розповідь має бути продумана і правильно побудована. Учитель може повідомити додаткові відомості з певної теми, але не може перевантажувати розповідь великою кількістю фактів, зокрема не варто перевантажувати розповіді деталями, другорядною інформацією. Діти не люблять слухати загальних фраз, тому розповідь повинна бути конкретною. Крім того, учитель сам повинен виразити своє ставлення до того, про що розказує.

Мовлення має бути правильним, образним, доступним. Доцільним буде такий методичний прийом, коли в ході розповіді учитель ставить запитання і сам дає відповідь тут же, продовжуючи розказувати.

Наприклад, говорячи про книги («Які книги ти читаєш?», «Як читати книги?», «З чого складається книга?») учитель може радити учням, як правильно вибрати книги: «Вибрати книгу тобі допоможе анотація. А що ж таке анотація? Анотація – це короткий опис книги, який вміщено на її початку чи наприкінці…».

У своїй розповіді вчитель дає дітям нові поняття, пояснює слова і записує їх на дошці або використовує словникові таблиці. Наприклад, при вивченні науково-пізнавальної статті «У школі все таке знайоме» незрозумілими для дітей можуть виникнути такі слова, як: галерея, латинська мова, предки, споконвіку, німкеня. Тому їх необхідно пояснити перед першим читанням. Для пояснення слів можна використати такий прийом: на дошці в одній колонці написані слова, а в іншій колонці їх значення.

Для того щоб діти краще сприйняли й усвідомили нові явища, факти, поняття, варто використовувати картини, уривки з відеофільмів, перегляд слайдів з допомогою мультимедійного проектора. Наприклад, для опрацювання статті «Як з’явилася друкована книга» За В. Дацкевичем (3 клас) пропоную презентацію на дану тему. Для опрацювання статті «Як давно в Україні з’явився жовто-блакитний прапор» (4 клас) можна переглянути відеофільм.

Але над яким би різновидом науково-пізнавальних статей не велась би робота, які б форми опрацювання не застосовувались, вимоги до їх читання залишаються незмінними: урок ознайомлення з науково-пізнавальними статтями мають дати учням деяку систему знань, розширити їх світогляд. Тому значна увага має приділятись роботі над термінами, словами, значення яких незрозуміле дітям.

Читання і аналіз статті

Після підготовчої роботи читається стаття. Перше читання науково-пізнавальних статей бажано проводити класоводові, використовуючи ілюстративний матеріал. Хоча в 3–4 класах учні читають без попереднього читання вчителем (за винятком найважчих з них).

Перед першим читанням обов’язково поставити питання для перевірки сприйняття, метою якого є зацікавити учнів майбутньою роботою.

Перше сприйняття твору піддається перевірці запитанням, з метою контролю над рівнем усвідомлення прочитаного.

Щоб усвідомити зміст статті вчитель ставить запитання. Учні відповідають на них своїми словами або зачитують відповідні місця з тексту. Наприклад, для закріплення певних понять при опрацюванні науково-пізнавального оповідання «У школі все таке знайоме» за А. Коваль пропоную такі запитання для вибіркового читання:

Що означає слово «коридор»?

Яке значення має слово «парта»?

Що означає слово «парта»?

Звідки походить ім’я класної дошки?

Що цікавого ви дізналися про слово «карта»?

Що дізналися про таблицю?

Одночасно з аналізом тексту з’ясовують ті незрозумілі слова і вирази, які не були пояснені у вступній бесіді. Перевіряється і поглиблюється розуміння учнями наукових термінів статті.

Для поглиблення конкретизації і точнішого засвоєння змісту треба використовувати ілюстрації, вміщені в читанці.

Після розбору окремих частин статті з учнями можна складати заголовки до них, тобто план статті. План записується на дошці. Таку форму роботи можна використати при опрацюванні статті «Тарас Шевченко» Д. Красницький.

Щоб навчити учнів складати план відповідно до послідовності викладу у статті можна запропонувати деформований план і дати завдання: прочитати статтю і поставити пункти плану у такій послідовності, щоб вони передавали логіку викладу статті.

Читання статті після аналізу проводиться з метою удосконалення швидкості читання, міцнішого засвоєння учнями змісту прочитаного.

Для того щоб викликати більший інтерес до повторного читання, його слід супроводити певними додатковими завданнями. Ці завдання мають бути такими:

при повторному читанні можна дати завдання прочитати і дати заголовок кожній частині статті. (якщо учні лише розбирали зміст окремих частин статті і не визначали заголовків до них);