Сторінка
6

Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах

Для цього треба виділити смислові опори з тексту, зафіксувати їх та скласти на цій основі довідку. Опорами можуть бути слова з тексту або слова, спеціально відібрані в результаті розумової роботи.

Ось, наприклад, як можна побудувати роботу над науково-художньою казкою І.М. Прокопенка «Як павучок братів шукав» (Прокопенко І.М. «Сонце, сонечко та соняшник». – К.: Веселка, 1977). Цей твір не системна розповідь про павуків, це лише заклик звернути увагу і роздивитися, бо це дивно, цікаво.

Хід уроку

I. Підготовча робота.

Перш ніж розпочати ознайомлення з твором, треба з'ясувати. Хто такі павуки, чим вони відрізняються від інших комах. Де можна про це дізнатися? Учитель повинен всю увагу спрямовувати до читання, до роботи з тексом.

II. Ознайомлення з книгою і текстом твору.

Запис назви твору на дошці і в зошитах. Найкраще якщо перший раз твір читає вчитель (слідкують за текстом), тоді і емоційний і розумовий вплив буде набагато сильніший.

III. Опрацювання художньої сторони твору. Аспект бесіди. Основний принцип роботи – вибіркове читання. Коли учень навчиться відшукувати в тексті відповіді на запитання, підтвердження своєї думки, тоді він навчиться повноцінно сприймати, осмислювати твір.

Аспект бесіди.

– Що нового про життя природи дізналися з цього твору? Назвіть усіх, кого зустрів павучок. Перевірте себе за текстом. Про яких павуків дізнався павучок? Запишемо у стовпчик. Павуки-стрибунчики Бокоходи Смугасті павучки Сріблясті павуки Каракурт

– Що цікавого дізнався про кожного павука? Треба знайти уривок, де йдеться про різних павуків, виділити, що особливого є у кожного і записати біля назви 1–2 опорними словами. Багато писати не треба, це повинні бути слова-опори, які допоможуть пригадати весь епізод.

Де побачив наш герой павуків-бокоходів? Прочитайте. Чому вони так називаються?

Знайдіть і прочитайте уривок де йдеться про смугастих павуків? Де вони живуть? Чим живляться?

Що говориться про каракурта? Прочитайте. Що в нього особливого?

У яку пору року відбуваються події твору? Доведіть словами тексту.

IV. Трансформація виділеної інформації у текст довідкового характеру.

– Якщо вас запитують, хто такий каракурт, як ви будете відповідати? Ось подивіться, як можна побудувати відповідь, користуючись опорними словами.

– По-перше, каракурт – це павук. Дивлюся на слово «отруйний», пригадую, що про нього в тексті було: він такий страшний, може коня вкусити, і той гине.

– Дивіться на запис і відповідайте, хто такий сріблястий павук, бокохід та інші. Що ви про них вже знаєте?

– А яких ще павуків міг зустріти наш мандрівник? (Створення епізоду з новими героями).

V. Висновки.

Про що нове з життя природи ми дізналися з твору І.М. Прокопенка «Як павучок братів шукав?» Де можна зустріти різних павуків? Що нового ми з вами робили на уроці? (Записи під час роботи над твором).

Після аналітичної роботи обов'язково потрібно перечитати текст для відновлення цілісності сприйняття. При цьому акцент робиться на розвиткові творчого підходу: виразне перечитування, декламація, інсценування.

Як і всі інші, урок вивчення науково-пізнавальної статті має свою структуру, яка помітно відрізняється від структури інших уроків.

Якщо стаття науково-художня, то вона вивчається як оповідання, але науково-пізнавальні статті несуть значно складнішу інформацію яку учням слід запам’ятати, тому структура уроків буде складнішою. Тобто методика вивчення науково-пізнавальних творів залежить від їх складності.

Вони вивчаються за структурою:

І. Підготовча робота.

1. Вступна бесіда.

2. Лексична робота і орфоепічна робота.

ІІ. Перше читання статті.

ІІІ. Перевірка сприймання

IV. Робота над статтею за планом:

Читання тексту частинами.

Бесіда за прочитаною частиною.

Узагальнювальна бесіда.

Підбір і записування заголовку до частини.

Стислий переказ статті.

V. Підсумок.

При вивченні науково-пізнавальної статті слід врахувати, що робота над окремою частиною ведеться, як над завершеним текстом. Велика увага приділяється підготовчій бесіді. Перед читанням вчитель вводить учнів у коло тих уявлень і понять, що становлять зміст тексту. Підготовка до читання обов’язкова, бо в статті викладається незнайомий дітям матеріал. Щоб це освоїти необхідно використовувати пояснення або розповідь, що значно полегшує сприймання дітьми твору, допомагає їм ввійти в ті обставини, про які йдеться, слова в тексті, викликає інтерес, готує основу для формування певних понять.

Але ця розповідь повинна відповідати всім дидактичним вимогам, а насамперед це чітка, продумана і правильна побудова. Недопустиме перевантаження учнів великою кількістю фактів, хоч найважливіші з них обов’язково треба використовувати.

Діти не люблять слухати загальних фраз і тому розповідь повинна бути конкретною. Для того, щоб учні зрозуміли те, що розповідає вчитель і водночас сформували своє ставлення до подій, про які оповідають, необхідно, щоб вчитель сам, розповідаючи, виразив своє ставлення до них.

Мова має бути правильна, образна, доступна, проста, емоційна. Доцільним буде такий прийом, коли вчитель в ході пояснення ставить запитання і сам дає на нього відповідь, продовжуючи свою розповідь, даючи при цьому дітям нові поняття, пояснює незрозумілі слова. Добре, якщо ці слова будуть записані на дошці або в табличці. Це сприяє тому, що діти сприймають їх не тільки на слух, а й зорово, що допомагає кращому запам’ятовуванню та усвідомленню їх лексичного значення. Така підготовча робота є дуже важливою, тому що діти дізнаються про нові предмети, явища, одержують певні поняття, засвоюють слова, терміни, які зустрінуться при вивченні статті.

Роль такої роботи полягає в тому, що діти підготовлені до роботи, як психічно, так і розумово. Це в кінцевому результаті приведе до високої ефективності і свідомого опанування дітьми тексту, що є головним завданням вчителя.

Після підготовчої роботи стаття читається. На початку другого року навчання статті читає сам вчитель, а в 3–4 класах читає учень, заздалегідь підготовлений. Але бувають важкі статті і в таких випадках читає вчитель сам.

Оскільки науково-пізнавальна стаття досить об’ємна і там подається складний матеріал, то читання проводиться по частинах, щоб діти краще зрозуміли смисл прочитаного. Використовуючи такий прийом, вчитель охоплює читанням більшу частину учнів.

Під час читання перший раз більша увага приділяється розумінню окремих виразів, слів, усвідомленню теми кожного уривку, з’ясуванню окремих фактів.

Наприклад, до статті «Бібліотека – затишний дім для зустрічі читача з книгою» (3 клас) ставимо запитання: Хто такий бібліотекар? Що він робить? Що роблять у читальному залі? Які ваші обов’язки як читачів? Прочитайте про походження і значення слів бібліотека, абонемент, каталог. Чому бібліотекаря порівнюють з чарівником? Що ви дізналися про Державну бібліотеку для дітей?

Отже, щоб усвідомити статтю, після читання кожної частини вчитель повинен ставити запитання, на які учні дають відповідь своїми словами або зачитують рядки з тексту.