Сторінка
4

Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах

прочитати і переказати зміст окремих частин чи усієї статті;

знайти частини, які відповідали б пунктам плану;

прочитати вказану частину і поставити до неї запитання;

прочитати вказану частину і підкреслити олівцем найголовнішу інформацію;

знайти у кожній частині речення чи сполучення слів, які можуть бути до них заголовками;

прочитати статтю і відтворити деформований план.

Особливу увагу звертаємо на терміни, визначення, висновки. Терміни перечитуються, повторюються, їх учні використовують у відповідях на поставлені запитання вчителя, а також при переказах.

Підсумкова робота над статею

Після повторного читання і аналізу статті проводиться робота над статтею, що в основному зводиться до узагальнення прочитаного і закріплення набутих знань.

Для закріплення змісту прочитаної статті та знань, набутих учнями з вступної бесіди, з пояснень учителя перед читанням і під час читання статті, можна поставити учням кілька запитань, на які вони повинні дати повні, обгрунтовані відповіді.

Роль узагальнювальної бесіди в тому, щоб привести до системи набуті дітьми знання і допомогти ці знання закріпити в пам’яті. Учитель ставить перед дітьми такі запитання: про що дізналися вони з статті, що нового вивчили.

У заключній бесіді можна використати яскравий ілюстративний матеріал.

На уроці читання під час вивчення науково-пізнавальних статей ведеться робота над вироблення навичок швидкого, свідомого, виразного, правильного читання. Для цього застосовуються різні види читання, робота над якими здійснюється аналогічно до вивчення творів інших жанрів.

Закріплення навичок учнів, які діти отримують під час опрацювання науково-пізнавальних статей відбувається впродовж багатьох уроків, на яких тексти вивчаються.

Така робота сприяє формуванню у дітей уміння читати і разом з цим дає змогу випливати на пізнавальні інтереси дітей, доповнювати їх пізнавальні відомості, всебічно виховувати і розвивати їх.

Вимоги до проведення уроків вивчення науково-пізнавальних та науково-художніх творів

Науково-художні твори в початковій школі вимагають спеціальної методичної роботи, бо учні початкових класів, захоплюючись подіями твору, проходять повз його пізнавальний зміст. Це пов’язано з особливостями подання наукової інформації. Тому методична робота має бути спрямованою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Аналіз сучасного кола дитячого читання показує, що існує значне жанрове, тематичне, авторське розмаїття науково-художніх творів. Цей різновид пізнавальної дитячої літератури своє основне, пізнавальне завдання реалізує за допомогою сюжету і художнього образу. При цьому в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури (вірші, оповідання, казки, казки-діалоги, повісті і романи).

Поєднуючи в собі наукове і художнє, науково-художні твори потребують особливої методичної роботи, яка має враховувати і художню форму, і пізнавальну інформацію. На основі аналізу літературознавчої і методичної літератури було виділено робочі критерії, що дозволяють в умовах шкільної практики досить точно визначати конкретний науково-художній твір. Такими критеріями стали об’єктивні (пізнавальність твору як наявність конкретних предметних відомостей про навколишнє, сюжет, авторський задум) і суб’єктивні показники (думка літературознавчої критики, читацький досвід).

Аналіз психолого-педагогічної літератури доводить необхідність формування в учнів різних видів читання й здатності до швидкого переключення з одного виду діяльності на інший. Особливо важливим є пізнавальне читання, що містить поглиблене вивчення тексту в певному аспекті з пропуском усього, що не стосується обраної теми. Саме науково-художній твір у процесі навчальної діяльності дозволяє цей вид читання формувати, не порушуючи естетичного напрямку уроків читання.

Значну складність для сприймання молодших школярів становить пізнавальна сторона науково-художніх творів. Як показали дослідження Н.М. Дружиніної, М.Б. Шеломенцевої, праці психологів Н.Г. Морозової, Р.Д. Трігер, учні початкових класів без спеціальної підготовки найчастіше не усвідомлюють пізнавальний матеріал науково-художньої книги, проходять повз нього (до 75%). Це пов’язано з особливостями подачі наукової інформації, що розсереджена по тексту. Тому методична робота має бути націленою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Основний етап роботи з науково-художнім текстом припадає на вік 8–10 років, тому що це вік психологічної готовності дитини до сприймання наукової інформації. До цього ж часу учні відповідно до загальноприйнятої програми опановують основні прийоми сприймання художньої літератури, що дає змогу формувати продуктивний навик на основі усвідомлення і виділення художньої і пізнавальної сутності тексту.

Для повноцінного сприймання науково-художньої літератури необхідне поєднання таких умов:

– вибір тематики науково-художніх творів, які повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;

– характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;

– жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з рахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру.

Було виділено три етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі: підготовчий, основний і перехідний. Ці етапи характеризуються як рівнем загальночитацької підготовки, так і специфічними особливостями сприймання тексту. Найважливіша робота здійснюється на основному етапі, коли в учнів формуються прийоми роботи з науково-художньою літературою.

1-й етап – підготовчий:

На підготовчому етапі учні вводяться в специфічну систему одержання інформації. Матеріалом слугують художні твори з пізнавально-прагматичною структурою (переважно вірші, насичені словами-термінами). Це період знайомства з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Саме в цей період починає створюватися база знань і умінь, що дозволяє поступово перейти до сприйняття більш складних способів подачі інформації.

Перший етап визначається загальною читацькою підготовкою учнів, коли швидкість читання досягає 40–60 слів/хв і відбувається перехід від розуміння речення до фактичного розуміння тексту. Орієнтовні терміни: 2-й клас.

2-й етап – основний:

На цьому етапі учні знайомляться з розмаїттям науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським) і опановують основні прийоми роботи з науково-художнім твором.

Цей етап охоплює 3-й клас, коли техніка читання досягає більше 60 слів/хв уголос, із перевищенням темпу читання про себе на 20–30 слів, а навик читання в цілому дозволяє опанувати текст на смисловому рівні.