Сторінка
20

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Утворюються дві команди. Вивішуються три плакати. У плакаті «Влучити в ціль» відмічаються позитивні результати, другий плакат «Удар нижче пояса» фіксує попередження. Плакат «Штрафний майданчик» — негативні результати.

Запитання для команд.

1). Назвіть фразеологізми, що характеризують:

хокейну команду;

легку атлетику;

виступ штангістів;

виступ п'ятиборців.

2). Про кого говорять:

майстер шкіряного м'яча;

майстер шкіряної рукавички;

майстер ракетки;

майстри голубих доріжок?

3). Пригадайте, які фразеологічні звороти прийшли з мови боксерів, бігунів, велосипедистів, борців, спортсменів-гравців.

4). Складіть речення із фразеологізмом «фінішна пряма» («вийти на фінішну пряму»), у яких йшлося б про бігунів, лижників, ковзанярів.

5). Що означають англійські вислови тайм-аут і хеттрік?

6). Яка команда запише більше виразів з мови шахістів.

Відповіді: 1). Льодова дружина, королева спорту, залізна гра, рицарі п'яти якостей. 2). Футболістів, боксерів, тенісистів, плавців. 3). Тримати на дистанції, удар нижче пояса, заборонений удар, друге дихання; сідати на колесо, покласти на обидві лопатки; суха нічия, один нуль на мою користь, гра в одні ворота. 5). Тайм-аут — поза часом, тобто вилучене з основного часу або перерва в спортивній грі на вимогу команди; хеттрік — потрійний успіх. 6). Вічний шах, подвійний шах, у шаховому порядку, завдати мату, шах і мат, хід конем, потрапити в цейтнот, вийти з цейтноту.

33. Що означають фразеологізми з заголовків дитячих газет.

Ломитися у відчинені двері. Розставити всі крапки над «і». Півцарства за коня. Вигадувати велосипед. Золоті руки. Не ловити гав. Білі плями. Від душі.

Відповіді: Доводити те, чого ніхто не заперечує; довести все до кінця; багато віддати за необхідне; вигадувати те, що всім давно відомо; руки, які вміють все робити; бути уважним; щось невивчене; щиро.

Виконання фразеологічних вправ спонукає учнів усвідомлювати лексичне значення фразеологізмів, правильно добирати стійкі сполучення слів і вживати їх у мовленні залежно від мети висловлювання, адресанта й адресата, умов спілкування. Для того, щоб відбулося спілкування на уроці, необхідно створити певні умови за допомогою: 1) прочитаного тексту; 2) ілюстративного матеріалу; 3) проблемних і тестових завдань; 4) інсценованої або змодельованої ситуації, яка здатна спонукати учня до вербального спілкування; 5) ситуативних вправ.

Запропонована система вправ має перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) ситуація мовленнєвого спілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичного завдання стимулює мовленнєву творчість; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації комунікативно-мовленнєвих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.

Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту. Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.

Організація, зміст і перевірка ефективності експериментального дослідження

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі у Капустинській ЗОШ І-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяло участь 48 учнів 4-х класів. Експериментальний й контрольний класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні напрями і завдання; було окреслено питання, що потребують подальшого розв’язання.

На другому етапі (ІІ семестр 2008-2009 рр.) визначено потенціал фразеологічного матеріалу щодо формування культури спілкування молодших школярів; вивчався стан роботи в школі над збагаченням мовлення учнів фразеологізмами, за допомогою анкетування вчителів і тестування учнів; визначилися завдання для дослідного навчання; створювалася програма з культури спілкування на фразеологічній основі; розроблялася система фразеологічних вправ і завдань з урахуванням фразеологічного мінімуму для учнів 4-х класів і набутих у ході виконання вправ умінь. Було проведено констатувальний зріз, аналіз його результатів, здійснено пошук можливостей проведення фразеологічної роботи.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота відповідно до розробленої програми і методики дослідження. Формувальний експеримент передбачав проведення уроків у контрольному класі за традиційною методикою, за експериментальною – в експериментальному класі, зрізових робіт в контрольному і експериментальному класах, відвідування уроків, перевірку творчих робіт. Було завершено експериментальне навчання та перевірку ефективності запропонованої системи роботи з фразеологізмами; вносилися корективи до змісту окремих вправ і завдань; проведено кількісно-якісний аналіз здобутих результатів формувального експерименту, визначено ефективність функціонального підходу до роботи з фразеологізмами в 4-х класах.

Для одержання вихідних даних, що характеризують рівень володіння учнями фразеологічним багатством мови, здатність поповнювати мовлення новими стійкими словосполученнями, у експериментальній школі було проведено констатуючий зріз, яким охоплено 48 учнів 4-х класів. Аналіз результатів виконання завдань констатуючого зрізу засвідчив, що учні не мають достатнього уявлення про відомості з фразеології та практичне значення стійких словосполучень в усному мовленні. Результати завдань констатуючого зрізу показали, що фразеологізми є рідко вживаними у мовленні учнів початкових класів. У практиці роботи їм не приділяється належна увага на уроках: 69% опитуваних учнів не змогли з'ясувати значення більшості виразів, виписаних з підручників української літератури і читання.

Констатувальний зріз показав, що фразеологічні знання інтегровані в більшість навчальних предметів, передбачених базовим навчальним планом початкової освіти, тому вивчення фразеологізмів у сучасній початковій школі має внутрішньопредметний та міжпредметний характер. Аналіз методичної літератури з цього питання, програм і шкільних підручників з української мови, читання свідчить про доцільність і можливість організації роботи з фразеологічним матеріалом з метою формування навичок культури спілкування молодших школярів.

З’ясувалось також, що питання фразеології майже не закладено у навчальні програми з української мови, тому фразеологічна робота на уроках має локальний, несистемний характер. Перевага надається етикетним формам вітання, прощання, побажання. Робота з фразеологізмами, що репрезентують невербальні засоби спілкування (міміка, жест, інтонація, поза), зі стійкими сполученнями слів, що характеризують етикет поведінки та етикет характеру і дозволяють використовувати відповідну лексику для висловлювання найпростіших оцінних суджень щодо вчинків літературних героїв, ровесників, а також обґрунтовувати свої судження, дотримуватися правил мовленнєвого етикету, культури спілкування, майже відсутня.