Сторінка
19

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

23. Запам'ятайте ще й такі фразеологізми з іменами.

Язиката Хвеська, Кисла Оришка, лепетливий Савочка, Іван пізній, пекельний Марко, Олена довгопелена, лис Микита, по Марусин поясок, з Антонову сльозу, піймати Никона, починати від Адама; Не для Гриця паляниця, Не буде Галя — буде другая; бити, як Сидорову козу; Прилип, як до Ганни Пилип; Маріє, звідки вітер віє; І ти Грицю, пан; бісів Юхим — і з води вийде сухим; Дмитер хитер; без Гриця й вода не освятиться; не всякому по Якову; Охрімова свита; у мене Хома й добра нема; Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть; ростом з Івана, а розумом з болвана; Івана Івановича з себе корчить; пан з паном, а Іван з Іваном.

24. Казкові фразеологізми.

1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а

Ні в казці сказати, ні

Не думати, не гадати

Скоро казка мовиться, та

Піди туди, не знаю куди,

У тридев'ятім царстві,

Баба Яга —

По щучому велінню, .

Наказали сім мішків гречаної вовни, .

Що написано пером, .

Відповіді: . в рот не попало; . ні пером описати; . ні в казці сказати; . не скоро діло робиться; . принеси те, не знаю що; . в тридев'ятім государстві; . костяна нога; . по моєму хотінню; . та усі неповні, . того не витягнеш і волом.

2). Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.

Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.

25. „Хочу каші”.

Складіть речення з поданими фразеологізмами.

Березова каша — різка з берези, якою карають.

Каша в голові — безладдя думок.

Заварити кашу — почати неприємну справу.

Каші просить — діряве взуття.

Каші не звариш — не домовишся.

Мало каші з'їв — не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

26. Що? Де? Куди?

Дайте відповідь на запитання фразеологізмами.

1). Куди піти? 2). Де поставити? 3). Що будеш мати?

Відповідь: 1). Піти в непам'ять, піти в хід, піти з молотка, піти на бокову, піти навмання, піти на дно, піти на компроміс, піти на поклін, піти на спочинок, піти по вітру.

2). Поставити на карту, поставити на коліна, поставити на міцний грунт, поставити на ноги, поставити на рейки, поставити на службу, поставити на широку ногу, поставити перед фактом, поставити під удар, поставити себе на місце.

3). Мати вплив, мати гнів, мати в полі зору, мати голову на плечах, мати добре ім'я, мати звичку, мати міцний грунт під ногами, мати на очах полуду, мати успіх.)

27. Відгадай прислів'я за двома словами.

Посієш — пожнеш. Срібло — золото. Більше — менше. Відповіді: посієш вітер — пожнеш бурю; слово — срібло, мовчання золото; більше діла — менше слів.

28. Хто більше назве фразеологізмів, у які вліз рак?

Відповіді: почервоніти як рак; пекти раків; показати, де раки зимують; доки рак свисне; лізти раком; знати, де раки зимують; ловити раків; повзе як рак; жвавий як рак на греблі; назад тільки раки лазять; пішов як рак по воду; бодай рак урачив; сісти як рак на мілині; ще і рак не свистав; як рак варений; як рак у торбі; годувати раків.

29. Магія сімки (конкурс).

Сімка заслуговує особливої розмови. Багато пов'язано з нею приказок і прислів'їв, казок і легенд. У стародавньому світі число сім вважалося містичним, а інколи й священний. Здавна людям було відомо сім небесних тіл, які мали вплив на долю людини. Місяць мав двадцять вісім днів, ділився на чотири фази по сім днів кожна. Останній — сьомий — день був святом. У давні часи висловів з числом сім, мабуть, було більше, вони загубилися у віках. Давайте пригадаємо ті, що залишилися.

Сім раз відмір, а один раз відріж. Семеро одного не ждуть. Один з сошкою, а семеро з ложкою. Краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Сім день заходу, а один день празнику. У кого дочок сім, то щастя всім. Семеро до рота, один до роботи. Чорний як сім галок. Мов сім баб пошептало . За сім земель. Сьома вода на киселі. Сім мішків гречаної вовни. За сімома печатками. Сім чудес світу. Сім п'ятниць на тиждень. Бути на сьомому небі. Де сім господинь, там хата не метена. У семи няньок дитя без носа. Сім літ мак не родив та голоду не робив. До сьомих віників пам'ятати. Один на возі, а сім на стозі і кричать: «Не зівай!» Сім потів зійшло. Двоє жнуть, семеро гуляють. Семеро соломинку підіймали, та ледве не надірвались. Під сімома вітрами. Сім верст до небес — і все пішки. Не хвались в сім день, а в сім літ. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. За сім верст киселю їсти. Прийде сім баб та скаже сім рад. У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Сім синів годую, всім і щастя готую. Сім дочок — свій таночок. Де одинець — хазяйству кінець, а де сім — то щастя всім. Сватає сім, а дівка буде не всім.

30. «Ні пуху ні пера!»

Живіть для людського добра!

Від серця щирого бажаю

Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).

Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:

Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,

Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)

Рано-вранці мама-квочка

У клас відправила синочка.

Говорила: — Ти учись,

Не ледарюй, не кокошись,

Поспішай, уже пора.

Ну, ні пуху ні пера!

Незабаром ледь живий

Повертається кривий.

Шкутильга на дві ноги

Із шкільного він двора,

А на ньому вже нема

Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)

Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.

31. Одним словом.

Передайте одним словом значення поданих фразеологізмів.

Кури не клюють. Ведмідь на вухо наступив.

Запахло смаленим. Вітер у голові.

Сім п'ятниць на тиждень. Гайку прикрутити.

Геркулесові стовпи. Допекти до живого.

До розуму доводити. З відкритим серцем.

Злість бере. Знайти спільну мову.

З одного маху. Мов заціпило.

На сміх брати. На всю губу.

Наче муха в окропі. Повним ходом.

Слізьми вмиватися. Ставати на ноги.

Ставити на карту. Топтати в болото.

Узяти утямки. Як гриби після дощу.

Хоч око вийми. У літах.

Шкірити зуби. Хоч викрути.

Як в'юн в'ється. Скорчитися в три погибелі.

Відповіді.

Ліва колонка: багато, небезпечний, непостійний, межа, виростити, обурення, миттю, кепкувати, метатись, плакати, ризикувати, зрозуміти, сміятися, верткий.

Права колонка: глухий, легковажний, приструнчити, схвилювати, відверто, зрозуміти, замовкнути, багатий, успішно, зміцнюватися, принижувати, рясно, немолодий, мокрий, згорбитися.

32. Фразеологізми змагаються.