Сторінка
1
Кінець XX - початок XXI століття характеризуються зростаючим впливом масових комунікацій в житті сучасного суспільства. А нинішнє століття все частіше називають "віком глобального інформаційного суспільства". Це поняття відбиває об’єктивну тенденцію нового етапу еволюційного розвитку цивілізації, пов’язаного з появою телекомунікаційних та інформаційних технологій.
"Епоха інформації та знань, ера інформації" - так сьогодні характеризують нове століття і новий цивілізаційний цикл, в який вступило людство. Це ера інформаційного суспільства, найважливішим фактором якого є ефективне використання інформації та наукових знань.
В контексті інноваційних змін, що відбуваються у суспільстві, викликаних повсюдним упровадженням комп’ютерних технологій, однією з найактуальніших задач є усвідомлення того, що необхідні істотні зміни в традиційних освітніх системах і технологіях, і відповідно - розробка нових шляхів їхнього розвитку. Тенденції розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація пояснюють необхідність усе більш широкого використання інформаційних технологій у сфері освіти.
У сучасному суспільстві засвоєння людиною культури відбувається, головним чином, у процесі навчання. У зв’язку з цим проблеми освіти виявляються ключовими серед проблем, що постають перед людиною в нових умовах.
Інформатизація суспільства не тільки ставить нові цілі перед системою освіти, що орієнтуються на задоволення потреби людини до активної плідної діяльності в новому соціоприродному оточенні, вона надає і засобом підвищення ефективності освіти. В інформаційну еру знання набувають нового змісту, зростає їхня якість та обсяг, що презентує нові вимоги до всієї системи освіти.
Ступінь наукової розробки теми
Тематика інформаційного суспільства, розвитку світового ринку телекомунікацій, Інтернету, а також застосування інформаційних технологій в галузі освіти не сходить зі сторінок провідних ділових вітчизняних та зарубіжних видань.
Наукова західна література про особливості, досягнення і втрати епохи інформації, розвиток інформаційного суспільства та методологію впровадження інформаційних технологій у різні галузі суспільної діяльності, зокрема освіту, надзвичайно обширна.
Аналіз тенденцій розвитку, переваг інформаційного суспільства, а також досвід по залученню інформаційних технологій в освіту, зокрема при використанні дистанційного навчання, міститься у працях Пітера Найта, Рассела Ньюмана та Едварда Мюрроу.
Ракітов А.І. досліджує передумови комп’ютерної революції та розвитку інформаційного суспільства. Аналізу соціально-економічних проблем інформаційного суспільства присвячені праці Мельника Л.Г
У багаточисельних книгах, статтях і дисертаціях, присвячених досвіду впровадження комп’ютерних технологій у навчальну діяльність, досліджуються різноманітні аспекти методології даного процесу, позитивно оцінений вплив означених ідей на розвиток системи освіти. Також достатньо широка полеміка навколо окремих дидактичних аспектів інформаційних технологій навчання.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес інформатизації освіти у контексті становлення інформаційного суспільства.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є сутність, особливості впровадження інформаційних технологій у систему освіти, методологія використання інформаційних технологій навчання.
Мета дослідження. За мету роботи поставлено віднайти ті нитки, які пов’язують у фундаментальну єдність загальне бачення картини використання інформаційних систем та технологій в освіті.
Завдання дослідження:
проаналізувати передумови, значення та напрямки процесу інформатизації суспільства й освіти;
обґрунтувати особливості інформаційного суспільства та окреслити тенденції його розвитку в контексті їх впливу на принципи сучасної освіти;
внаслідок необхідності розширення методологічної бази теорії навчання привернути увагу до значних для педагогіки положень та ідей, що стосуються впровадження нових інформаційних технологій в освіту;
розглянути глобальні напрямки та моделі дистанційної освіти у контексті розвитку інформаційних технологій навчання.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та літератури. Запропонована структура роботи у логічному порядку висвітлює питання, що пов’язані з процесами інформатизації суспільства та освіти.
Напрямки проведення інформатизації суспільства. Становлення інформаційного суспільства
Протягом останнього десятиріччя у світі йде формування інформаційного суспільства, а тому все більше розвиваються обчислювальні й інформаційні мережі - унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій.
З розвитком новітніх технологій все помітнішим став їх вплив на людину, суспільство в цілому. Виникають нові типи відносин між людьми, нові концепції щодо організації соціуму, зокрема - інформаційне суспільство, що є соціологічною концепцією, яка визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. При розгляді розвитку суспільства як "зміни ступенів", прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням "четвертого", інформаційного сектору економіки, який іде після сільського господарства, промисловості та економіки послуг. Завдяки можливості спілкування, інформаційні технології приводять до того, що в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференційованими "інформаційними спільнотами".
Проблема становлення інформаційного суспільства стала об’єктом дослідження і обговорення широкого загалу дослідників, економістів, політиків. Особливо це стосується висвітлення діяльності міжнародних і національних організацій з розробки і реалізації стратегій інформаційного розвитку. До найбільш цікавих джерел можна віднести Європейську Комісію Ради Європи, Організацію економічної співпраці розвитку, Всесвітній Союз Зв’язку, адміністративні органи, відповідальні за побудову "інформаційної супермагістралі" в США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Австралії, Японії та інших країнах. Актуальність входження України в інформаційне суспільство поступово усвідомлюється вітчизняним науковим і політичним співтовариством, про що свідчить велика кількість законодавчих актів у сфері інформації.
Глобальна мережа зв’язку перетворюється цифровими технологіями, волоконною оптикою, новими супутниковими системами з високою здатністю; ці зміни дають можливість людям в усіх куточках світу поєднуватися, поширювати, передавати інформацію, обумовлюють становлення інформаційного суспільства.
У 1988 році Національна адміністрація США з телекомунікацій і інформації опублікувала свою доповідь "NTIA Telecom 2000 report", в якій підкреслювалося, що телекомунікаційна та інформаційна інфраструктури життєво важливі для підтримки дієздатності американської і світової економіки. У 1993 році колишній віце-Президент США Альберт Гор використав поняття "інформаційна супермагістраль".