Сторінка
4

Інформаційні технології в освіті та формування інформаційного суспільства

В Україні за досить короткий період відбулися кардинальні перетворення: змінилися правові, організаційні, економічні відносини у суспільстві. Ці зміни продемонстрували, що розвиток країни відбувався не лінійним, передбачуваним чином, а за своїми "правилами" самоорганізованих систем: нелінійності, нерівноваги, спонтанності, хаотичності, випадковості і непередбачуваності. На зміну традиційній системі освіти приходить система, яка має установку на формування і становлення розвинутої, творчої особистості, здатної легко адаптуватись до умов довкілля, які постійно змінюються, орієнтуватись у потоці інформації, безперервно саморозвиватись.

Ретроспективний аналіз процесу впровадження і використання засобів обчислювальної техніки і комп’ютерних технологій в навчальному процесі дозволяє виділити три етапи інформатизації освіти (умовно названі електронізацією, комп’ютеризацією та інформатизацією освітнього процесу.

Перший етап інформатизації освіти (електронізація) характеризувався широким впровадженням електронних засобів і обчислювальної техніки в процес підготовки студентів спочатку технічних спеціальностей, а потім гуманітарних спеціальностей і припускав навчання основам алгоритмізації і програмування, елементам алгебри логіки, математичного моделювання на ЕОМ.

Подібний підхід передбачав формування в студентів алгоритмічного стилю мислення, оволодіння деякими мовами програмування, освоєння умінь роботи на ЕОМ за допомогою обчислювально-логічних алгоритмів. Відносно мала продуктивність комп’ютерів того часу, відсутність зручних у роботі, інтуїтивно зрозумілих для звичайного користувача (не програміста) та маючих дружній інтерфейс програмних засобів не сприяли широкому використанню обчислювальної техніки в сфері гуманітарної освіти.

Другий етап інформатизації освіти - комп’ютеризація - пов’язаний з появою більш могутніх комп’ютерів, програмного забезпечення, що має дружній інтерфейс, і характеризується в першу чергу використанням діалогової взаємодії людини з комп’ютером. Студенти як суб’єкти освітнього процесу вперше одержали можливість, працюючи на комп’ютері, взаємодіяти з моделями - "заступниками" реальних об’єктів і, що саме головне, керувати об’єктами вивчення. Комп’ютерні освітні технології дозволили на основі моделювання досліджувати різні (хімічні, фізичні, соціальні, педагогічні і т.п.) процеси і явища. Комп’ютерна техніка стала виступати як могутній засіб навчання в складі автоматизованих систем різного ступеня інтелектуальності. У сфері утворення все більше стали використовуватися автоматизовані системи навчання, контролю знань і керування навчальним процесом.

Діалоговий спосіб спілкування людини з ЕОМ відкрив зовсім нові можливості як у різноманітних сферах людської діяльності, так і в сфері освіти.

На цьому етапі інформатизації освіти почали реалізовуватися такі задачі інформатизації, як поліпшення якості навчання і підвищення ефективності навчального процесу, розробка програмно-методичного забезпечення навчального процесу. Поява персональних комп’ютерів, дещо недорогих і досить надійних у роботі, сприяла підвищенню темпів комп’ютеризації діяльності людини, у тому числі й освіти.

Третій, сучасний, етап інформатизації освіти характеризується використанням могутніх персональних комп’ютерів, швидкодіючих нагромаджувачів великої ємності, нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, мультимедіа-технологій і віртуальної реальності, а також філософським осмисленням процесу інформатизації, що відбувається, і його соціальних наслідків.

Найважливіші задачі інформатизації освіти:

підвищення якості підготовки фахівців на основі використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій;

застосування активних методів навчання, підвищення творчої та інтелектуальної складових навчальної діяльності;

адаптація інформаційних технологій навчання до індивідуальних особливостей того, кого навчають;

розробка нових інформаційних технологій навчання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності того, кого навчають, і підвищенню мотивації на освоєння засобів і методів інформатики для ефективного застосування в професійній діяльності;

забезпечення безперервності і наступності в навчанні;

розробка інформаційних технологій дистанційного навчання;

удосконалювання програмно-методичного забезпечення навчального процесу;

впровадження інформаційних технологій навчання в процес спеціальної професійної підготовки фахівців різного профілю.

Однієї з найважливіших задач інформатизації освіти є формування інформаційної культури фахівця, рівень сформованості якої визначається, по-перше, знаннями про інформацію, інформаційні процеси, моделях і технологіях; по-друге, уміннями і навичками застосування засобів і методів обробки та аналізу інформації в різних видах діяльності; по-третє, умінням використовувати сучасні інформаційні технології в професійній (освітній) діяльності; по-четверте, світоглядним баченням навколишнього світу як відкритої інформаційної системи.

Суть інформатизації вищої освіти полягає у створенні для педагогів і студентів сприятливих умов для вільного доступу до культурної, навчальної і наукової інформації.

Використання інформаційних технологій у системі освіти сприяло створенню "комп’ютерної методології навчання", що орієнтована на застосування в навчальному процесі таких методів, як комп’ютерне моделювання учбово-пізнавальної діяльності, метод інформування, програмування навчальної діяльності, асоціативний метод, метод тестування, ігровий метод активного навчання, метод проектів, метод "непоставлених задач", метод ситуаційного моделювання та ін.

Застосування комп’ютерної методології навчання орієнтовано в першу чергу на інтеграцію усіх видів навчальної діяльності і підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

В даний час у розвитку процесу інформатизації освіти виявляються наступні тенденції:

формування системи безупинної освіти як універсальної форми діяльності, спрямованої на постійний розвиток особистості протягом усього життя;

створення єдиного інформаційного освітнього простору;

активне впровадження нових засобів і методів навчання, орієнтованих на використання інформаційних технологій;

синтез засобів і методів традиційної і комп’ютерної освіти;

створення системи випереджальної освіти.

Слід також згадати про ряд соціальних наслідків процесу інформатизації освіти. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі істотно змінює роль і місце викладача та учня в системі "вчитель - інформаційна технологія навчання - учень". Інформаційна технологія навчання - не просто передатна ланка між вчителем і учнем; зміна засобів і методів навчання приводить до зміни змісту навчальної діяльності, що стає усе більш самостійною і творчою, сприяє реалізації індивідуального підходу в навчанні. Різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення сприяв впровадженню в навчальний процес таких технологій, як мультимедіа-технології, Інтернет-технології, Web-дизайн, а їхнє правильне використання сприяє комплексному розвитку особистості і здібностей людини. Змінюється також зміст діяльності викладача - він перестає бути просто "репродуктором" знань, стає розроблювачем нової технології навчання, що, з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого боку - вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовленості. З’явився новий напрямок діяльності педагога - розробка інформаційних технологій навчання і програмно-методичних навчальних комплексів.