Сторінка
23

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов’язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам’ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).

Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях і текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов’язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.

Ефективність і доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувального експерименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно з учнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знань про фразеологізми – формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування, опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичні та психологометодичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчання фразеології української мови. Як засвідчив експеримент, використання вправ на опрацювання фразеологізмів на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.

Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури спілкування молодших школярів засобами фразеології. До подальших напрямів дослідження проблеми вважаємо за доцільне віднести дослідження методичної готовності вчителів початкових класів до активного використання фразеологізмів у мовленнєвому розвитку молодших школярів.