Сторінка
23
Одним із завдань нашого дослідження було визначити рівень пізнавальної активності молодших школярів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:
Високий рівень: у дітей наявний стійкий, глибокий інтерес до матеріалу, що вивчається, вони не потребують спеціального стимулювання; діти прагнуть працювати самостійно, при цьому показують глибоке знання матеріалу; учні здатні самостійно конструювати об’єктивно нову орієнтовну основу діяльності, у процесі якої одержується нова інформація; вони також характеризуються творчою самостійністю, креативним рівнем сформованості пізнавального інтересу, вольовими зусиллями; діти дуже уважні на уроці і намагаються осягнути першопричину, знайти відповіді на запитання, які зацікавили;
Середній рівень: у дітей наявний епізодичний, нестійкий інтерес до матеріалу, що вивчається; учні виконують завдання, однак, зіткнувшись із труднощами, не доводять його до завершення; в них недостатньо сфомовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язання на аналогічне завдання; є бажання працювати самостійно, але вони прагнуть виконувати завдання за зразком, порівняно легші завдання.
Низький рівень: в учнів відсутня цікавість до вивчення матеріалу, проявляється короткочасне позитивне ставлення до нього, що пов’язане із стимулювальною дією вчителя у процесі навчання; відсутній прояв самостійності та ініціативності; наявні суттєві прогалини у знаннях; у дітей несформовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язування завдань на аналогічне завдання; вони характеризуються частими відволіканнями на уроці і небажанням працювати самостійно.
Таблиця 3. Рівні пізнавальної активності учнів
Рівні пізнавальної активності |
Експериментальний, % |
Контрольний, % |
Високий Середній Низький |
18 59 23 |
23 57 20 |
За даними таблиці можна зробити висновок, що у більшості молодших школярів наявний середній рівень пізнавальної активності. Проте є досить великий відсоток дітей в експериментальному класі, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.
Таке ж дослідження ми провели у 4 класі. Для цього учням пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 201, 202, 204, 206, 214, 215, 224, 249, підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, С.Г.Дубовик, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський). Якісний аналіз проведеного дослідження у 4 класі подано у таблицях:
Таблиця 4. Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми)
Рівень засвоєння знань |
Експериментальний, % |
Контрольний, % |
Високий Середній Низький |
56 32 12 |
58 33 9 |
Таблиця 5. Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників
Рівень засвоєння знань |
Експериментальний, % |
Контрольний, % |
Високий Середній Низький |
52 34 14 |
57 32 11 |
Таблиця 6. Уміння поширювати речення прикметниками
Рівень засвоєння знань |
Експериментальний, % |
Контрольний, % |
Високий Середній Низький |
51 34 15 |
52 38 10 |
Таблиця 7. Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів
Тип тексту |
Експериментальний, % |
Контрольний, % |
Розповідь Опис Міркування |
30 49 21 |
34 48 18 |
Результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментальних, так і контрольних класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу.
В цілому учні вміють добирати синоніми, але їхній синонімічний словник недостатньо багатий. Бувають випадки, коли школярі замінюють синоніми антонімами (так як і в 3класі), що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників і незнанням теоретичного матеріалу.
З іншого боку, молодші школярі не завжди вірно визначають граматичні категорії прикметника, особливо важко їм з роботою над відмінюванням. Це може бути пов’язано з недостатньою кількістю вправлянь або з їх нерізноманітністю, що призводить до зниження зацікавленості, пізнавального інтересу, мотивації і відповідно збільшення відсотка дітей зі середнім та низьким рівнем знань.
Учні краще складають описи і розповіді, а скласти міркування на задану тему виявилося складним завданням. Вони можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, але слід також відмітити, що їх мовлення недостатньо збагачене прикметниками, оскільки учні часто використовують багато повторень. Описуючи предмет, вони частіше вказують на його зовнішні ознаки і використовують у своєму мовленні якісні прикметники. Дуже рідко вживають відносні і присвійні прикметники. Школярі знають не всі їх семантичні групи, користуються найбільш типовими для дитячого мовлення прикметниками.
Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».
Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:
Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань
Завдання на: |
Кількість учнів, що вибрали завдання, % | |
Експериментальний |
Контрольний | |
- добір антонімів; |
55 |
53 |
- визначення роду, числа і відмінка прикметників; |
16 |
18 |
- поширення речень прикметниками; |
33 |
23 |
- вживання прикметників у текстах різних типів. |
6 |
6 |