Сторінка
19

Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів

- На ознаку чого вказує слово куций? (На ознаку хвостика у зайця). Як іще можна назвати його хвостик? (Маленький, короткий). Чому про зайчика сказано вухатий? (У нього довгі вуха). Які слова з цієї загадки варто використати, описуючи котика? (Котики бувають сірі. В них теж довгі вуса). А хвостик? (Довгий, пухнастий).

Відповідно до програми учні 1 класу повинні вміти описувати найпростіші предмети, явища. Крім загальновідомих вправ на добір означальних слів до іменників, можна запропонувати дітям цікаві ігри, які розвиватимуть спостережливість, кмітливість, уміння знаходити найсуттєвіші ознаки, зв'язне мовлення.

Ефективними є також вправи на впізнавання предметів за певними ознаками та добір назв предметів до ознак. Така робота допомагає вчителеві виявити знання школярів про ознаки предметів (явищ) та вміння співвідносити їх з відповідними прикметниками. Для цього бажано використовувати малюнки.

Вчитель називає найхарактерніші ознаки, а діти за ними впізнають предмети. Особливо захоплюють учнів вправи у вигляді гри ( гра «Впізнай мене»).

Наприклад: Великий, просторий, світлий, красивий, чистий — .(клас). Дерев'яний, червоний, тонкий, загострений— .(олівець). Теплий, тихий, весняний, погожий — .(день). Чисте, блакитне, безхмарне— .(небо). Зелене, кучеряве, гіллясте— .(дерево). Високий, могутній, широкий, гіллястий— .(дуб). Білокора, висока, струнка, кучерява — .(береза). Кругле, червоне, кислувате, смачне— .(яблуко). Велика, довгаста, жовта, солодка— .(диня). Жовтий, кислий, овальний — .(лимон);

Ця квітка наче увібрала в себе всю синь неба. Ніжна, тендітна, вона ховається від вітру в жито чи пшеницю. Зубчасті сині пелюстки – ніби прекрасні очі, що визирають звідти. (Волошка)

Збагаченню мовлення першокласників, його яскравості, розвитку вміння описувати предмети, явища, точно виражати власну думку сприяють також вправи на добір ознак до предметів, вони є підготовчими до створення найелементарніших описів. Спочатку доцільно практикувати це за якоюсь однією ознакою: а) за кольором: огірок— .(зелений); помідор— (червоний), лимон— .(жовтий); лисичка— .(руда), вовк- .(сірий), ведмідь — .(білий, бурий); б) за смаком: кавун — . (солодкий), лимон — .(кислий), перець — .(гіркий) .

Різноманітні дидактичні ігри з природним матеріалом (овочами, фруктами, рослинами тощо) також сприяють активізації словникового запасу учнів 1 класу, збагаченню лексичного ряду на означення кольорів, форм, смаку описуваних предметів, добору антонімів і синонімів. У ході ігор діти вчаться порівнювати предмети:

Гра «Хто зайвий» (з ряду слів вилучають прикметники, що вказують на невластиву предметам ознаку): яблуко – червоне, зелене, жовте, смугасте, червонобоке, кругле, видовжене, запашне, солодке, кисле, гірке, соковите; груша – червона, зелена, жовта, кругла, видовжена, соковита, терпка, солодка, кисла, медова.

У подальшій роботі корисно пропонувати вправи на побудову речень з протиставленими частинами: Лимон кислий, а груша . Ніж металевий, а стіл…Вулиця широка, а стежка .

Виробленню вмінь добирати точні назви ознак сприяють також такі завдання, як, наприклад: Розгляньте малюнки. Виберіть предмет, про який ви хотіли нам розказати. Назвіть ознаки, щоб ми впізнали його.

Можна також використовувати на уроках роздатковий матеріал для складання невеличких творів-описів. Так, можуть стати в пригоді картки, на яких зображено предметні чи сюжетні малюнки. Серія запитань допомагає послідовному розвиткові думок:

1. Яку квітку зображено на малюнку?

2. Коли вона цвіте?

3. Які в неї пелюстки, колір, стебло, листя?

4. Чим подобається тобі ця квітка?

Описувати диких та свійських тварин бажано в такій послідовності:

1. Кого ти бачиш на малюнку?

2. Опиши зовнішній вигляд (розміри, забарвлення хутра, шкіри, характерні ознаки).

3. Де живе і чим живиться?

4. Користь чи шкоду приносить людям?

Пропоновані вправи є лише частиною роботи над словами-назвами ознак. Виконуючи їх, учні збагачують свій словник, готуються до чіткого, недвозначного вживання слів у процесі побудови, зв'язних висловлювань різних типів. Ці вправи також формують у молодших школярів початкові граматичні уявлення (про частини мови), яке розпочинається з 2-го класу.

Отже, першочерговим завданням учителя під час практичного ознайомлення учнів 1 класу з прикметником є збагачення активного словника школяра. Вважаємо, що слід надавати переваги таким видам вправ, які сприяли б виробленню вмінь добирати синоніми й антоніми до поданих слів, вживати багатозначні прикметники у словосполученнях, реченнях і текстах, аналізувати їх щодо влучності й доцільності вжитих означень [32,81].

У 2-му класі учні повинні вже усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслідок спостереження учні роблять висновок: точність, яскравість опису забезпечуються вживанням прикметників.

Важливо показати також дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припустимо, завдання: Доповніть подані словосполучення прикметником широкий:

Їхали степом (яким?) .

Були в степу (якому?) .

Бачили степ (який?) .

- Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний?

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і переносним значенням прикметників, добору потрібних синонімів (антонімів) і вибору з ряду синонімів (антонімів) точного слова.

Під час вивчення прикметника як частини мови робота над художніми означеннями у другокласників триває, але, виконуючи її, учні мають виявляти самостійність, добирати образні слова. Школярі вже обґрунтовують свій вибір, використовують проаналізовані й зрозумілі образи в усній розповіді, у письмових переказах і творах. Тому, на нашу думку, слід приділяти увагу тим лексико-стилістичним вправам, які залучають дітей до активної роботи над мовним матеріалом, навчають свідомого добору лексико-стилістичних засобів у монологічному мовленні, підносять загальну культуру мовлення, збагачують його, допомагають у роботі над переказами і творами-описами. (Наприклад: Утворити словосполучення, дібравши до наведених іменників прикметники з довідки. Якої оцінки надають прикметники цим іменникам? Підкреслити закінчення прикметників, визначити рід і число.

Серце, хвиля, воля, руки, погляд. Слова для довідки: холодний, чистий, сталевий, срібний, золотий.)

Цікавими для дітей будуть різноманітні конкурси на краще образне слово, «хвилинки творчості» (хто точніше, емоційніше, яскравіше опише предмет, явище або придумає твір).

У 3-4-му класах розпочата робота ускладнюється новими завданнями, вправами на влучність вживання слова, самостійним конструюванням словосполучень, речень. Ширше використовують також готові тексти для аналізу, різноманітних вправ, розвитку зв'язного мовлення.