Сторінка
5
врахування вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей і здібностей до творчості в процесі навчання і виховання;
вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимального прояву самостійності у проведенні різних типів уроків, занять у природі, організації і роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах;
організація безпосередньої практичної діяльності у довкіллі (екскурсії, практики, практикуми, експедиції) з його охорони та поліпшення під час навчальної та суспільно-корисної праці;
позитивний вплив учителя на виховний процес власним прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
єдність дій педагогів і учнівського колективу школи на основі краєзнавчого принципу навчання з урахування особливостей свого краю, регіону.
Зміст шкільної екологічної освіти від початкових до старших класів побудований за блочно-модульним принципом і відображають напрями сучасної екології. Обов'язковим є два боки:
а) екологія як наука про закономірності співіснування і взаємодію організмів з навколишнім середовищем;
б) екологічні аспекти сучасної цивілізації.
Екологізація освіти неможлива без розвитку в учнів біологічного мислення, навичок самостійного освоєння і критичного аналізу нових повідомлень, без уміння будувати наукові гіпотези. У зв'язку з цим необхідно ширше планувати і здійснювати проблемний підхід при навчанні. Проблемний підхід передбачає організацію активного пізнання учнів, тоді як роль вчителя зводяться до управління пізнавальної діяльності дітей.
Основним методом під час формування екологічних понять повинен бути проблемний, тобто створення на уроці проблемної ситуації - ситуації інтелектуальних перешкод, при яких учні не володіють потрібними знаннями або способами діяльності для пояснення фактів і явищ. У залежності від змісту навчального матеріалу, психолого-вікових особливостей учнів виділяють різні засоби створення проблемної ситуації. Розглянемо їх і проілюструємо прикладами.
1. Висування проблемного питання.
Чим можна пояснити той факт, що харчові ланцюги не бувають дуже довгими?
2. Створення проблемної ситуації на основі вислову вченого.
Як ви поясните вислів К.А. Тімірязєва про те, що рослинам належить "космічна роль"?
Чому географ і мандрівник А. Гумбольт вважав, що "людині передують ліси, а супроводжують пустелі?"
3. Створення проблемної ситуації на еонові приведення протилежних точок зору по одному і тому ж факту.
Пристосованість живих організмів до певних умов середовища пояснюють:
а) як результат створення видів творцем (К. Ліней);
б) як здатність організмів змінюватися відповідно змінам навколишнього середовища (Ж.Б. Ламарк);
в) як результат виживання особин, в яких завдяки мінливості розвинулись ознаки, які краще відповідають даним умовам (Ч. Дарвін).
Яку точку зору ви вибираєте і чому?
4. Повідомлення парадоксального факту.
а) Знищення в лісі хижих птахів спочатку призвело до збільшення чисельності інших груп птахів, але через деякий час їх чисельність різко знизилась.
Поясніть причини даного явища.
б) Ч. Дарвін більше як сто років назад встановив факт залежності між врожаєм конюшини і чисельністю кішок, які жили в сільській місцевості.
Дайте пояснення даної закономірності.
в) Чим пояснюється такий парадоксальний факт: "цвітіння" води - масове розмноження водоростей - супроводжується загибеллю риби?
5. Демонстрування досвіду або повідомлення про нього можуть стати основою для створення проблемної ситуації.
а) В двох однакових посудинах знаходиться культура хлорели. В дослідний посуд помістили планктонних ракоподібних, які харчуються хлорелою. Через деякий час чисельність хлорели в ній збільшилась у порівнянні з контрольним посудом.
Знайдіть пояснення отриманим результатам.
б) Дослід Гаузе полягає в наступному: якщо популяції двох близьких видів інфузорій хвостатої та інфузорії золотистої ростити окремо, надаючи їм певну кількість їжі, то особини в середині популяції розмножуються і досягають деякої постійної чисельності. Але якщо ці два види ростити сумісно при такій же кількості їжі, то до кінця 16-го дня виживає тільки інфузорія золотиста.
Як можна пояснити результати цього досліду.
Проблемний підхід до навчання передбачає обов'язкове формування в учнів прийомів розумової діяльності: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо, виключає в себе логічні операції, необхідні для вибору екологічного цілеспрямованого рішення.
Школа покликана дати учням основи екологічних знань, сформувати екологічний стиль мислення, навчити правил екологічно доцільної поведінки та здорового способу життя, тобто виховувати екологічну культуру особистості. У зв'язку з цим важливе значення має моніторинг екологічного виховання - систематичне вивчення його стану. Тим часом відомо, що моніторинг екологічного виховання, як і діагностика навчально-виховного процесу взагалі, належить до найслабкіших ланок педагогічної теорії та практики.
Були розроблені критерії визначення рівня екологічної культури школярів різного віку - наукові, емоційно-ціннісні, нормативні, діяльнісні. У діагностичній методиці їх сформульовано так.
1. Екологічні знання.
2. Екологічні мотиви і цінності.
3. Поведінка в природі.
4. Спосіб життя (стосовно навколишнього середовища та свого здоров'я).
5. Посильна участь в екологічній діяльності.
Ці критерії враховано для трьох рівнів екологічної культури учнів.
І рівень - низький.
поверхові, фрагментарні екологічні знання;
споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища; байдужість до випадків заподіяння цьому шкоди;
порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі;
нездоровий спосіб життя (багато необов'язкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок);
неучасть у посильній екологічній діяльності.
II рівень - середній.
досить глибокі екологічні знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані;
орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому;
утримання від порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі;
не зовсім здоровий спосіб життя (окремі необов'язкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.
III рівень - високий.
системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв'язування;
розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі;