Сторінка
2

Формування екологічних понять на уроках біології

VI. Перевірка засвоєних знань.

Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.

Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить для формування понять про фактори еволюції, про сорти культурних рослин.

Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біологічних понять. Передбачаються наступні етапи:

1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в результаті життєвого досвіду;

2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ живої природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;

3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;

4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;

5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих об’єктів, процесів, закріплених у термінології;

екологічне поняття урок біологія

6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення зв’язків і відношення до інших понять;

7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування.

Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.

Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.

Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.

Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.

Психолого-педагогічні підходи щодо формування екологічних понять

Виникнення та загострення екологічної кризи в світі підвели наукову думку до необхідності широкого, по можливості всеохоплюючого, залучення людства до вирішення однієї з найболючіших проблем сучасності - охорони навколишнього середовища.

Як показав світовий досвід, такою ефективною формою є належним чином організована система екологічної освіти, яка в останні роки сформувалась у цілісне відгалуження педагогічної теорії і практики з притаманними їй понятійним апаратом, метою, завданнями і принципами.

Будучи водночас відносно новітнім розділом педагогіки, екологічна освіта сягає в глибину віків, її коріння можна простежити на будь-якому відрізку історії людської цивілізації, починаючи з часів зародження продуктивних сил суспільства і виникнення наук, і аж до наших днів, коли саме завдяки поступальному розвитку науки і пов'язаному з нею неконтрольованому росту населення та виробництва технічній прогрес досяг стадії свого заперечення, що виразилось у формі екологічних катастроф останніх десятиріч.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я екологічні фактори в залежності від рівня розвитку економіки на 20% -80% беруть на себе відповідальність за негативний вплив на загальний стан здоров'я і життєздатність людини. Україна в останні десятиріччя опинилась у надзвичайно важкому не тільки соціально-економічному, а й екологічному становищі і належить до тих держав, де ці негативні впливи максимальні [5].

Усвідомлюючи відповідальність за наслідки сучасних тенденцій, особливо після Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992р.), Україна активно налагоджує розробку довготривалих екологічних програм, які спираються на необхідність впровадження новітніх технологій, поліпшення санітарно-гігієнічних умов проживання населення, оздоровлення соціально-психологічного клімату та інше. Передумовою вирішення цих проблем є раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища.

Проте всі заходи не матимуть успіху без належного розуміння населенням екологічних проблем, чітко налагодженої системи екологічної освіти в Україні.

Теорія екологічної освіти в загальних рисах єдина для всіх країн, проте рівень її розробки й особливо практичного впровадження суттєво залежить від історичних передумов та соціально-екологічного стану конкретної держави.

Всі екологічні проблеми виникають практично від одного і того ж: від нашого небажання рахуватися з тим, що природні ресурси і регіонів, і планети в цілому є вичерпними.

Колись по якомусь непорозумінню у підручники проникло ділення природних ресурсів на вичерпні і невичерпні. До останніх відносили космічні, кліматичні і водні ресурси. Ділення це помилкове. Ми вже досить впевнились у практичній вичерпності водних багатств, наприклад, басейн Аралу. Антропогенні зміни клімату - це одна з ознак вичерпності і його ресурсів. А використання космічних багатств обмежено тим, що ми можемо лише певну кількість енергії використовувати на Землі, не змінюючи при цьому параметри біосфери, того середовища, без якого людина не може існувати.

Природні ресурси зі сторони не прикупити, їх тільки, скільки їх є на Землі - маленькій планеті у Всесвіті.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

"Гадаємо, - писав В. Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що може зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо." Для досягнення цієї мети потрібно, щоб кожна людина була екологічно вихована. Саме тому актуальною проблемою є екологічне виховання, ціль якого - розвинуте правильне відношення учнів до природи. Це виконується системою заходів, в основі яких лежить:

знання біології рослин і тварин, і основ біогеоценології;

розуміння значення природи в житті Землі і людського суспільства;

знання відношення великих людей до природи і результатів неправильного використання природних багатств;

знання основних законів охорони природи своєї країни, світу; Ф вміння правильно вести себе в природі.

Екологічне виховання передбачає педагогічно цілеспрямований вплив на учнів, у процесі якого вони засвоюють наукові основи проблем взаємодії суспільства і природи, оволодівають прикладними знаннями і практичними вміннями, і навичками з оптимізації впливу на природне і штучне середовище в різних видах діяльності. Ціллю екологічного виховання є формування системи наукових знань, поглядів і переконань, які гарантують становлення відповідальності за стан навколишнього середовища.