Сторінка
12

Формування екологічних понять на уроках біології

в) фісерія зірчастаа.

Основний спосіб розмноження лишайників:

а) вегетативний;

б) нестатевий;

в) статевий.

Найбільш чутливими до забруднення повітря є такі лишайники:

а) ценея, евернія, пармелія борозенчаста;

б) ксанторія настінна, ценея;

в) ценея, евернія.

Назвіть лишайники, які використовують як лікарську сировину:

а) центрарія ісландська;

б) евернія;

в) фісція зірчаста.

Цей лишайник використовується для випікання „ескімоського хліба”:

а) центрарія ісландська;

б) алекторія;

в) кладонія.

Бактерії належать до царства:

а) Прокаріоти;

б) Дробянки.

Щільна оболонка бактерії має назву:

а) капсула;

б) спора.

Спадкова інформація бактерії знаходиться в:

а) ядрі;

б) нуклеоїді.

За способом використання енергії бактерії бувають:

а) автотрофи;

б) гетеротрофи;

в) автотрофи і гетеротрофи.

За несприятливих умов бактерії утворюють:

а) капсулу;

б) цисту.

Чи відбувається обмін речовин у цисті бактерії?:

а) так;

б) ні;

в) дуже повільно.

Бактерії, які можуть існувати у безкисневому середовищі:

а) аеробні;

б) анаеробні.

Бактерії-паразити викликають таку хворобу:

а) грип, ангіну, чуму;

б) ботулізм, чуму, газову гангрену.

Бактерії - симбіотики - це:

а) молочнокислі;

б) бульбочкові.

Явище хемосинтезу у бактерій відкрив:

а) С.М. Виноградський;

б) К.А. Тімірязєв.

Бактерію кишкової палички використовують для отримання:

а) інсуліну, інтерферону;

б) інтерферону;

в) інсуліну.

Мікробіолог Луї Пастер запропонував такий метод боротьби з бактеріями:

а) пастеризація;

б) локалізація;

в) бактеризація.

Організми і середовище існування

Середовища існування живих організмів бувають:

а) наземно-повітряне, ґрунтове, водне;

б) водне, наземне, ґрунтове;

в) водне, ґрунтове, повітряне.

Температура, світло, вологість, склад ґрунту - це:

а) абіотичний фактор;

б) біологічний;

в) біотичний фактор.

Чинники живої природи, обумовлені взаємодією між собою:

а) біотичні;

б) абіотичні;

в) антропогенні.

Пристосувальні властивості організму залежать від:

а) місця існування організму;

б) інтенсивності впливу екологічних факторів;

в) впливу сонячної енергії.

Сукупність рослин, об'єднаних екологічними взаємозвязками, територією - це:

а) угрупування рослин;

б) взаємозвязок організмів.

Екологічні групи рослин, що пристосувалися до певної освітленності:

а) світлолюбиві, тіньовитривалі;

б) тіньолюбиві, світлолюбиві;

в) світлолюбиві, тіньолюбиві, тіньовитривалі.

Екологічні групи рослин, що виділяються за потребою у волозі:

а) водяні рослини, вологолюбиві, посухостійкі;

б) водяні рослини;

в) вологолюбиві рослини.

Екологічні групи, що пристосувалися до температури:

а) холодостійкі, теплолюбиві;

б) холодостійкі;

в) теплолюбиві.

Рослини - паразити - це:

а) повитиця, вовчок, петрів хрест;

б) вовчок, омела;

в) омела, петрів хрест.

Росичка круглолиса, багно звичайне, журавлина ростуть на:

а) піщаних грунтах;

б) заболочених грунтах;

в) кислих грунтах.

Екологічна група рослин, що живуть на ґрунтах із високою засоленістю:

а) содник, курай м’ясистий, тамарикс, волоснець;

б) содник, гніздівка, тамарикс;

в) солянка, содник, очиток їдкий.

Життєві форми рослин - це:

а) дерева, трави;

б) дерева, кущі, трави;

в) трави, кущі.

Трав’янисті рослини бувають:

а) багаторічні, однорічні;

б) багаторічні, дворічні, однорічні;

в) дворічні, однорічні.

Результати виконання завдань на другому етапі

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання на другому етапі значно покращилась в обох досліджуваних групах.

Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів середніх класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами.

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї еко-виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок: теоретичний матеріал не пов’язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя; при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру; несистематично використовуються завдання творчого змісту.

В наслідок цього учні допускають помилки при:

потребі пов’язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;

наведенні конкретних прикладів із життя;

встановленні взаємозв’язків;

самостійній роботі, особливо дослідницькій;

обґрунтуванні власних відповідей.

Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіків.

Моя дипломна робота була присвячена темі: "Методи дослідження екологічних понять". Екологічна обстановка, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на украй низькому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими, екологічно грамотними педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей середнього шкільного віку ведеться слабо.