Сторінка
7
Що стосується закордонного досвіду роботи з обдарованими учнями, то у зарубіжних школах найчастіше використовують такі форми навчання як: розподіл за потоками, сетами, бендами; створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей (відокремлене та спеціальне навчання).
Розподіл за потоками, сетами, бендами. Передбачає розподіл дітей на однорідні групи (потоки). У таких групах діти не відчувають дискомфорту, спричиненого конкуренцією, темп навчання відповідає їхнім здібностям. Але з часом ці групи знову стають неоднорідними, виникають проблеми, зумовлені внутрішньою диференціацією. Серед негативних рис такого підходу – відбір до груп за соціальними критеріями, зниження мотивації у навчанні, послаблення процесу змагання в класі. У британській школі практикують розподіл учнів за здібностями: бенди (три-чотири групи по 120–140 учнів, де відсутня внутрішня диференціація навчання) і сети (об'єднання учнів, котрі виявили здібності у вивченні одного предмета). Відповідно один предмет учні вивчають в одній групі, що працює з певною швидкістю, інший предмет – в іншій, яка працює з іншою швидкістю) .
Створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей. Зумовлене тим, що обдаровані діти краще почуваються з рівними собі за інтелектуальним розвитком. Проте більшість зарубіжних учених вважають це недоцільним, оскільки за такої форми навчання певною мірою відбувається соціальна дезінтеграція обдарованих особистостей: навчання ізольовано від ровесників може мати негативні наслідки для їх загального, соціального та емоційного розвитку.
Доцільно використовувати наступні творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
- повага до бажання учнів працювати самостійно;
- вміння утримуватися в процесі творчої діяльності;
- надання дитині свободи вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення мети;
- індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
- заохочення роботи над проектами, запропонованими своїми учнями;
- виключення будь-якого тиску на дітей, створення невимушеної атмосфери;
- схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі з метою спонукати бажання випробовувати себе в інших видах діяльності;
- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності.
Основні форми і методи роботи, які передбачають вчителі у своїй роботі з обдарованими учнями:
- участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях;
- індивідуальні завдання;
- участь у позакласній роботі, гуртках;
- опрацювання літературних джерел різного характеру;
- аналіз здобутих знань;
- аналітичне опрацювання матеріалу;
- написання повідомлень, рефератів, виступ перед аудиторією;
- ділові, рольові, інтелектуальні ігри;
- тестування;
- анкетування.
Кожна обдарована дитина унікальна по своєму, вона володіє лише їй властивими особливостями, але разом з тим слід розвивати в неї і більш загальні можливості.
Тому, перед вчителем у роботі з обдарованою дитиною стоять завдання розширити та поглибити:
· пізнавальні можливості і навички;
· володіння великим обсягом інформації;
· великий словниковий запас;
· застосування засвоєного на новому матеріалі;
· встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
· вміння робити висновки;
· уміння інтегрувати і синтезувати інформацію;
· прагнення до розв'язання складних проблем, завдань;
· уміння розуміти складні ідеї, розрізняти тонкі відмінності;
· використання альтернативних шляхів пошуку інформації;
· здатність аналізувати ситуації;
· уміння оцінювати як сам процес, так і результат;
· уміння передбачати наслідки;
· уміння міркувати будувати гіпотезу;
· застосування ідей, знань на практиці.
Отже, робота вчителя з обдарованими дітьми потребує змістовного та відповідального підбору методів. Форми навчання залежать від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні здібності та індивідуальні особливості кожної дитини.
Методичні рекомендації вчителям та батькам щодо виховання обдарованої особистості
Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:
− олімпіади з базових дисциплін;
− олімпіади з творчого мислення;
− олімпіади з кмітливості та логічного мислення;
− конкурси;
− конкурси знавців математики та логічного мислення;
− інтелектуальні ігри: «Ланцюжок», «Так чи Ні», «КВК», «Ерудит», «Поле чудес», «Брейн-ринг», «Перший мільйон», «Щасливий випадок», «Бізнес», «Інтелектуальний хокей», «Вікторина», Рольова гра», Дотепник», «Що? Де? Коли?», «Колесо фортуни», «О, щасливчик», «Зоряний час», «LG-Еврика», «Найрозумніший»…
Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості, учні вчаться:
– самостійно працювати з літературою;
– аналізувати та систематизувати отримані дані;
– робити висновки.
Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень .
Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.
Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до «групи ризику». Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.