Сторінка
9

Особливості педагогічної роботи з обдарованими дітьми

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: «Не зашкодь!» Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

Розкривши поняття «обдарованості», з’ясувавши чинники та основні етапи її розвитку, ми можемо зробити висновок, що рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованості – це завжди результат взаємодії спадковості соціального середовища, опосередкованого діяльністю людини. Тобто, обдарованість виступає як комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів в одній або кількох сферах діяльності (інтелектуальній, художній, творчій, соціальній, спортивній тощо). На відміну від «дорослої» обдарованості, дитяча обдарованість має свою специфіку (особливості), яка виражається як в предметній спрямованості, індивідуальному розвитку та перебігу навчального процесу, так і в наявності особистісних проблем, які негативно впливають на її соціалізацію в житті. Тому ці діти потребують особливої уваги з боку вчителів та батьків.

Ключовою фігурою в створенні освітнього й виховного середовища, що сприяє розвитку природньої обдарованості дитини є педагог, який в свою чергу повинен мати гарну професійну й особистісну підготовку. Так як розвиток дитини з проявами обдарованості багато в чому залежить від особистості вчителя, який працює з нею. Тому він повинен вчасно помітити неординарні вчинки дитини, її талановиті вислови, оригінальні вирішення завдань й дати змогу їй самовиразитись через той напрямок, який вона сама вибере для себе.

Основні форми і методи роботи, які передбачають учителі у своїй роботі з обдарованими дітьми:

- участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях;

- індивідуальні завдання;

- участь у позакласній роботі, гуртках;

- опрацювання джерел різного характеру;

- аналіз здобутих знань;

- аналітичне опрацювання матеріалу;

- написання повідомлень, рефератів, виступ перед аудиторією;

- ділові, рольові, інтелектуальні ігри;

- тестування;

- анкетування;

Виховуючи обдаровану особистість, вчителям та батькам слід пам'ятати, що кожна дитина унікальна по своєму й володіє лише їй властивими особливостями, але разом з тим слід розвивати в неї і найбільш загальні можливості. Тому педагоги та батьки повинні тісно співпрацювати для створення сприятливого клімату, в якому розвивається, виховується та навчається обдарована дитина.

Так як обдаровані діти – це той «пласт» нашого суспільства, який зможе підняти нашу державу на більш високий рівень соціально-економічного розвитку, змінити й покращити структуру суспільства та сфери його життєдіяльності.