Сторінка
4
По представленим у таблиці цифровим даним можна зробити такі основні висновки:
Стан комп'ютеризації загальноосвітніх шкіл України варто розцінювати як критичне. За рівнем оснащеності шкіл ПК, їхніми технічними характеристиками й кількості учнів на один ПК Україна відстала від розвинених країн не менш, ніж на 10 років.
Сьогодні інформатизація шкіл України в цілому - процес некерований, що привело до різкого розходження в рівні інформатизації шкіл різних регіонів. Основна причина - децентралізація засобів, які виділяються на комп'ютеризацію шкіл.
"Зважаючи на те, що всі учні повинні мати рівні й належні умови навчання, комп'ютеризація шкіл повинна відбуватися під контролем держави й фінансуватися централізовано. Це дасть можливість:
зменшити витрати на придбання комп'ютерної техніки, замовляючи її більшими партіями;
зменшити витрати на програмне забезпечення, оскільки необхідні програмні засоби, придбані за рахунок засобів державного бюджету, можна було б поставляти навчальним закладам за вартістю носіїв, на яких вони записані;
зменшити витрати на підручники й посібники, видаючи їхніми більшими тиражами;
організувати якісний сервіс у всіх регіонах України завдяки поставкам у навчальні заклади однотипних технічних засобів;
зменшити витрати на підготовку кадрів у зв'язку з уніфікацією використовуваних програм і технічних засобів."
(Висновки авторів статті.)
***И ще один довід для підтвердження економічності ПК: на етапі, що передує появі ПК, досить значні засоби вкладалися в забезпечення навчального процесу так називаними ТСО - технічними засобами навчання. Причому кожне із цих засобів відповідало тільки одному якому-небудь завданню, і для гарного забезпечення занять потрібно було мати цілий набір таких засобів, кожне з яких вирішувало тільки одне своє, специфічне завдання. З розвитком технології для навчання з використанням технічних засобів стала достатнім наявність тільки комп'ютера. Функції, які раніше виконували: телевізор, відеомагнітофон, аудиомагнитофон, кінопроектор, діапроектор й ін., з успіхом взяв на себе комп'ютер. Причому якість передачі, зберігання, відображення інформації значно підвищилося. У цьому ключі необхідно розглядати завдання перекладу всієї інформації в цифрові стандарти як пріоритетну.
Уже зараз комп'ютерна грамотність є важливим показником культури, а в майбутньому виявиться необхідної кожній людині, на якій би ділянці він не працював. Отже, комп'ютерна справа, навчання користуванню комп'ютером найближчим часом повинне стати загальним. А оскільки введення в життя будь-яких починань загального значення завжди дуже відповідально, вітчизняній педагогіці сьогодні необхідно проводити фундаментальні дослідження в області комп'ютерної технології навчання й психолого-педагогічних основ застосування комп'ютерів в утворенні, у тому числі:
1) створити методичне забезпечення для розвитку в дітей комплексу вмінь в області інформатики, що включає розуміння, інтерпретацію, класифікацію, аналіз, обробку, синтез, подання, реєстрацію, і застосування інформації в навчальній діяльності;
2) визначити місце комп'ютерної технології в системі навчання; визначити, як змінюються мислення дитини і його інтелект у процесі навчання за допомогою комп'ютера;
3) розробити методи стимулювання творчої діяльності дітей у процесі навчання.
Інтелектуальні передумови комп'ютерного навчання
У всіх розвинених країнах у цей час ставиться спеціальне завдання підготовки учнів до високоефективної роботи із ПК. Значні розходження в можливостях доступу до ПК, а, отже, і оволодіння їм неминуче приводять до виникнення ще однієї, суміжної із цього завдання - прогнозування успішності комп'ютерного навчання й ефективності діяльності майбутніх комп'ютерних професіоналів.
Комп'ютеризоване суспільство ставить молодих людей перед необхідністю реально оцінювати свої можливості у використанні комп'ютера й вибирати відповідно до цим майбутню професію. Закономірно виникає питання: які саме індивідуально-психологічні особливості людини впливають на його комп'ютерну компетентність?
Високий рівень розумового розвитку, гнучке мислення, гарна пам'ять є сприятливими передумовами для успішного навчання інформатиці. Однак своєрідність людської індивідуальності не вичерпуються особливостями його інтелектуальної підготовки й своєрідністю пізнавальних процесів. На успішність навчання в цілому, як відомо, впливають також уроджені психофізіологічні особливості школярів, такі, як сила нервової системи, що визначає працездатність людини, і її лабільність, що визначає швидкість протікання нервових процесів.
Психолог В.Г.Зархин (17-34) спеціально досліджував, як проявляються зазначені психофізіологічні особливості учнів у практиці навчання з використанням ПК. Його спостереження показують, що при роботі із ПК сила нервової системи вирішального впливу на успішність діяльності не робить, хоча учні з високою працездатністю поводяться за комп'ютером інакше, ніж слабкі. Видимо, через підвищений истощаемости учні зі слабкою нервовою системою недостатньо впевнені в собі, набагато частіше звертаються по допомогу до вчителя. У той же час інша властивість нервової системи - лабільність - безпосередньо позначається на особливостях комп'ютерної діяльності учнів. За інших рівних умов лабільні протікання, що вчаться з високою швидкістю, нервових процесів працюють швидше. Діапазон індивідуальних розходжень тут дуже великий.
Подібні дані приводить психолог И. В. Єрмакова (17-35). Вона підкреслює, що рівень інтелектуального розвитку школярів відіграє визначальну роль при оволодінні спеціальністю "оператор ЕОМ" головним чином на початку навчання. У міру входження в курс усе більше значення набувають швидкісні характеристики. Але чи завжди висока швидкість роботи - благо? Адже основним критерієм успішності будь-якої діяльності є її безпомилковість, точність, а відношення між швидкістю й безпомилковістю неоднозначно.
Не менш значимими є, за словами Єрмакової И.В., такі якості, як імпульсивність або її протилежність - рефлексивность. Про імпульсивність мова йде в тих випадках, коли людин відразу, не замислюючись, відповідає на зовнішні подразники, легко схиляється на користь тієї або іншої гіпотези, не з огляду на ступінь її правдоподібності. Рефлексивность приписується людям, які, перш ніж щось робити, внутрішньо випробують гіпотези, відкидаючи тих з них, які здаються їм невідповідними, тобто надходять обдумано, обережно, зважено. Природно, що розходження за цими показниками ні в якій мері не визначають цінність людської особистості. Реально значимими вони можуть бути тільки в таких видах діяльності, де першорядне значення має фактора часу. Що ж стосується процесу навчання, то використання комп'ютерної бази саме і є тією реальною мірою, що може погодити умови процесу навчання, і насамперед його темп із індивідуально-психічними особливостями кожного окремого школяра. У цьому випадку комп'ютер виступає як один з ефективних засобів гуманізації процесу навчання.