Сторінка
13

Комп’ютеризація навчального процесу

Важливо не тільки залучати до складання таких програм викладачів- предметників, методистів, педагогів і психологів, але й озброїти їхньою діючою теорією. Т. е. необхідно не тільки засвоєння вже відомого в області комп'ютерного навчання, але й дослідження фундаментальних проблем, одержання нових знань, зв'язаних зі специфікою психологічних механізмів навчання, що навчають впливів, структури способу керування навчальною діяльністю в умовах комп'ютеризації.

Друга група проблем пов'язана з розробкою технологій комп'ютерного навчання, тобто засобів, які зв'язували б психологічні й педагогічні теорії із практикою навчання, дозволяли б ефективно використати їх при рішенні конкретних педагогічних завдань. Всі проблеми повинні вирішуватися з обліком і у взаємозв'язку з іншими групами проблем - психолого-фізіологічними, ергономічними, санітарно-гігієнічними й іншими.

Відкрита навчальна архітектура

У цей час проблеми використання комп'ютерної комунікації й теленавчання обговорюються насамперед у зв'язку з розробками концепції безперервного утворення й використання НИТ для рішення завдань перепідготовки кадрів. Цікаво відзначити, що розвиток мережі Інтернет дозволяє на новому якісному рівні повернутися до рішення завдань, які ставилися у свій час перед мережею ИУУ. Разом з тим це й інструмент реформи всієї системи утворення.

В умовах високої централізації керування, коли інформаційні потоки в суспільстві контролювалися "зверху", всі рішення про зміст навчальних предметів, складі навчальних матеріалів і методах навчання приймалися порівняно невеликою групою експертів. Завдання основної маси педагогів зводилося до перетворення цих рішень у життя.

"Доведена до крайності модель "індустріального утворення" суперечить завданням системи утворення, орієнтованої на жителів інформаційного суспільства". Поставлене завдання навчання й виховання активної й самостійної творчої особистості, що діє в умовах надлишку інформації, вимагає іншої позиції педагога. Центр прийняття рішень про зміст, методи й організаційні форми навчання переміщається зверху, з міністерства й педагогічної академії в тисячі шкіл.

Кожному ясно, що на практиці тільки вчитель у стані відповідати за результати навчання. Тому йому й варто надати права ухвалювати рішення щодо змісті й методах навчальної роботи, про вибір використовуваних навчальних матеріалів. Прихильники традиційної школи як і раніше намагаються заперечувати це положення. Однак пропонувати вчителеві створювати й підтримувати умови, що стимулюють творчість школярів, коли вчитель сам не має аналогічних умов для своєї власної роботи, - значить пропонувати щось небувале в людській історії.

Традиційно процес навчання майже повністю зводився до формування вміння використати в житті готові штампи й кліше, до розвитку функцій головного мозку: логічного, лінійного, буквального мислення. НТР, автоматизація виробництва, використання сучасних інформаційних технологій, у тому числі організація загальнодоступних баз даних, створили об'єктивні умови для розвитку людини як суб'єкта, що коштує по ту сторону матеріального виробництва, як гармонійно розвитий, цілісної особистості, що використає творчий підхід для рішення кожної вартої перед нею завданням.

"Закриту навчальну архітектуру" школи індустріального століття, у якій навчальний план, підручники, методи навчальної роботи, організація навчального простору були уніфіковані й жорстко регламентувалися, має бути замінено , у якій усе - мета, зміст, методи й організаційні форми навчання - стають рухливим і доступним для зміни в рамках конкретної школи. Однак передати вчителям відповідальність за результати роботи й право приймати рішення про організації навчального процесу недостатньо. Вони повинні дістати кошти рішення відповідних педагогічних завдань. В умовах інформаційного суспільства, у світі "надлишку інформації" під рукою у вчителя і його учнів повинні перебувати всі необхідні інформаційні й методичні ресурси:

відповідні текстові;

графічні;

аудіо- і відеоматеріали;

навчальні програми й віртуальні лабораторії;

методичні розробки;

плани занять і т.п.

Це новий спектр інструментів і засобів для роботи педагога й учнів. Засоби комп'ютерної комунікації повинні доставити всі ці складові на робоче місце всіх учасників навчального процесу. Відкрита навчальна архітектура припускає створення простору рішення як тих завдань, з якими працюють у самих навчальних закладах, так і тих, які вирішуються за їхніми стінами. Комп'ютерна комунікація здатна забезпечити єдиний інформаційний простір для роботи усередині навчальної групи на уроках, поза уроками й за межами школи (у позашкільних установах і будинку). Підвищуються можливості для індивідуалізації роботи учнів, а також спільної роботи педагогів. Ми не будемо стосуватися проблеми зникнення сучасної школи як самостійного інституту. Але не викликає сумніву, що час традиційної школи пройшла і її кардинальна реформа неминуча.

Зовнішні умови для створення й використання елементів відкритої навчальної архітектури - у наявності. Переміщення відповідальності за навчальні архітектурні рішення від розроблювача навчальних програм до вчителя, поширення практики роботи з авторських програм - найважливіше досягнення на шляху демократизації школи й перших паростків нової школи. Можна сказати, що "демократична школа" - це школа, де вчитель - повноправний архітектор навчального середовища.

Проведене дослідження показало, що перспектива масової комп'ютеризації, що наближається, навчання створює необхідність великої цілеспрямованої праці в даній сфері: потрібні глибокі й різнобічні дослідження процесу навчання з погляду доцільності й ефективності впровадження ПК, детальна розробка конкретних методик, в остаточному підсумку - створення принципово нової моделі всього процесу навчання. Значення комп'ютера як інструмента педагогічної праці вийшло далеко за рамки чергового ТСО й розцінюється в цей час як самий потужний й об'єктивний фактор еволюції всіх систем утворення. Це підтверджується наступними висновками:

1. Існуюча (традиційна) система утворення є освітня система закритої архітектури.

2. Безсистемне епізодичне включення ПК у навчальний процес із закритою архітектурою не дає належного ефекту й зводить роль ПК на рівень звичайних ТСО.

3. Послідовний розвиток і реалізація всіх можливостей ПК неминуче приводять до необхідності корінного перегляду всієї існуючої методичної системи.

4. Сукупність методик роботи із ПК й їхню специфічну своєрідність дають підставу для перебудови всієї системи навчання в цілому й переходу до освітньої системи з відкритою архітектурою.

5. У рамках нової системи надзвичайно істотно змінюються не тільки форми роботи, але й форми взаємин учителі з учнем, і їхні конкретні функції.

6. Нова система утворення припускає появу принципово нових форм навчання ("віртуальне навчання", "дистанційне навчання").

7. У сукупності всі перераховані зміни знаменують перехід від авторитарної, державної педагогіки до педагогіки особистості і є реальним втіленням у життя принципу гуманізації утворення.