Сторінка
1

Фізичне виховання школярів у сучасній школі

Актуальність данної теми зумовленна відбувшимися реформаціями в системі фізичної освіти у сучасній школи. Використання іноваційних підходів та технологій, пощирення арсеналу форм і методів організації заннять у сучасній школи, все більше відповідають запитам суспільства до фізичного виховання. Мова йде про необхіодність виховання здорової, бадьорої та успішної нації за допомогою фізичної культури і спорта. Системні зрушення у фізичній освіті сучасності в нашій країні диктують передумови для вивчення її особливостей, для детального аналізу, розбороу її концепції та правової бази, для віділиння спільних та відмінних рис з рептраспективною радяньскою освітою, та нінішнім моделями фізичгого виховання за кордоном.

Соціальна актуальність теми засвіченна шикроким інтересом суспільства та наукової спільноти до методів та засобів фізичного виховання сьогодення. В наш час наблюдається замітна інтеграція батьків та свідомого відношення самих учнів до фізинчого вихованян у шкільних стінах, що робить вивчення фізичної освіти в сучасній школі затребуванним.

Практична значемість теми цієї курсової роботи полягає у запропоновоному просторі майбутніх наукових робіт, які можна створювати сприючись на системне уявлення про фізкультуру і спорт у сучасній школі.

Наукова значемість передусім полягає в структурному розборі та детальному аналі теоретико-методологічних засад фізичного виховання у сучасній школі. Над цією проблемою працювали та продовжують працювати відомі відчизняні науковці сучасності такі, як Телебей С.М., Пасічник В.Г, Зуковська З.П., Хануренко К.В. та інші. Це означає великий обсяг аналітичного метеріалу та необхідних відомостей, для уособлення відмостей про фізичну освіту у сучасній школі в одній курсовій роботі.

Об’єкт дослідження: Процес фізичного виховання школярів у сучасних загальноосвітніх школах.

Предмет дослідження: Засоби та методи організації, теоретичні засади та нормативне забезпечення занять з фізкультури у сучасних школах України.

Мета дослідження: Висвітлити зміст та ключові принципи фізичної освіти у сучасній школі.

Завдання дослідження:

1. Позначити теоретичні та методологічні положення фізичного виховання у сучасних школах.

2. Систематизувати знання про форми, методи та засоби проведення уроків фізичної культури та спортивних занять у загальноосвітніх навчальних закладах.

3. Висвітлити ключові відмінності фізичної освіти сьогодення від системи фізичної освіти перших років незалежності та СРСР.

Гіпотеза дослідження : Полягає в припущені про раціональність та досконалість системи фізичного виховання у сучасних школах, за умов дотримання всіх її принципі та ключових положень.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; вивчення нормативно-правових актів., педагогічні спостереження на уроках фізичної культури під час педагогічної практики.

Теоретичні положення то основні завдання фізичного виховання у сучасній школі

В сучасних умовах в Україні відзначається складна ситуація із станом здоров’я населення. Різко зросла захворюваність населення, спостерігається тенденція до зниження середньої тривалості життя чоловіків і жінок, зменшення чисельності населення країни. Досвід розвинутих країн свідчить про те, що органи державної влади надають програмного значення питанням розвитку фізичного виховання, фізичної культури і спорту, розглядаючи їх як найбільш економічно вигідний та ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду, збільшення кількості робочих місць та розв’язання інших соціальних проблем. Наявна система фізичного виховання в Україні перебуває у кризовому стані і не може задовольнити в повному обсязі потреб населення у наданні відповідних послуг . Це зумовлено об’єктивними і суб’єктивними факторами розвитку існуючої системи фізичного виховання. Звідси випливає гостра необхідність у зміні програмних підходів та визначенні пріоритетних напрямків розвитку фізичного виховання, які б забезпечували ефективне функціонування галузі в нових соціально економічних умовах. Основною ланкою вирішення наявної проблеми є фізичне виховання школярів, які складають постійно поповнюючий контингент загального населення держави. Це цілком виправдано і правомірно, якщо аналізувати статистичні дані, що характеризують стан здоров’я та фізичної підготовленості школярів України. З одного боку, це сама вразлива група населення, з іншого, вона знаходиться в загальній системі багаторічної освітньо основної, керованої участі в становленні пізнавальної діяльності. Дана особливість і зумовила предмет нашого дослідження – фізичне виховання школярів.

Таке визначення ставить досить складну залежну наступну проблему – необхідність розгляду питання “здоров’я школяра” як педагогічної проблеми в усьому багатоаспектному комплексі її: сутність, зміст, спрямованість, технологію. Навряд чи знайдеться велика кількість людей, які б заперечували, що фізична культура, фізичне виховання сприяють здоров’ю, але за наявними негативними статистичними даними, які мають тенденцію до погіршення, це твердження довгий час залишається лише на рівні теоретичних міркувань. Звідси виникає досить важлива окрема проблема впровадження теоретичних ідей, положень в професійно практичну діяльність школи. В реалізаційній спрямованості обійтися тут без вчителя фізичної культури, готовності його до професійної діяльності на рівні сприяння покращення стану здоров’я, прямо таки неможливо. А це викликає необхідність перегляду системи професійної підготовки учителів в педагогічному вузі, яка за змістовою сутністю носить досить складну конструкцію. Як наслідок, поняття “здоров’я” у фізичному вихованні стало предметом словесного маніпулювання: коли треба довести важливість фізичного виховання, його значення, основним аргументом виступає “здоров’я”, коли треба нести відповідальність за його недостатність, як наявно існуючий факт, ми аргументуємо соціальними факторами (екологія, спадковість, матеріальна забезпеченість), а якщо і системою фізичного виховання, то не сутністю її, а тією стороною, яка все одно носить соціальний характер. Здоров’я людини – це життєва цінність, яка займає самий верхній щабель в системі якісних проявів кожної особистості: інтереси, ідеали, гармонія, краса, сутність життя, досконалість, щастя, любов, творча праця і багато ін. Іншими словами стан здоров’я людини впливає і одночасно обумовлює всі сторони і сфери життєдіяльності особистості з біологічного, духовного і соціального погляду. З огляду на це, практична реалізація ідеї впливового управління станом здоров’я людини має неабияке значення. Стосовно пошуку шляхів, то ця ідея не нова і має тисячолітні традиції. Однак теперішня статистика, показники якої характеризують стан здоров’я населення, свідчить про досить далеку відстань до бажаного позитивного вирішення. При цьому слід зазначити, що з розвитком суспільства, зростанням добробуту, цивілізації, цінність здоров’я все більш зростає, проблеми досягнення його все більше ускладнюються. Останнім часом все частіше, поняття здоров’я поєднується та пов’язується з фізичною культурою, фізичним вихованням. В окремих випадках учителя фізичної культури в школі ототожнюють з “учителем здоров’я”. Для цього є досить вагомі, багатовікові підстави, під узагальнюючою істиною “рух – це життя”.