Сторінка
7

Комп’ютеризація навчального процесу

Таким чином, щоб навчання могло бути індивідуалізованим, воно повинне бути індивідуальним. Переважна більшість фахівців-футурологів, організаторів науки й виробництва вважає, що в цьому питанні майбутнє - за комп'ютерами.

У цей час комп'ютер з усіма його можливостями виступає в школі у двох ролях: як предмет вивчення, і як технічний засіб навчання.

Поки не зовсім ясно, як вплине комп'ютеризація на поводження, моральні норми, психіку й життя майбутніх поколінь. Але вже зараз очевидно, що учні ставляться до роботи із ПК по-різному. Педагоги й психологи, що спеціалізуються в області комп'ютеризації, підкреслюють важливість формування позитивного відношення учнів до комп'ютера.

Застосування ПК дозволяє планувати різні схеми проходження навчальних завдань, розчленовувати складні завдання на складені елементи різного рівня, практикувати найбільш раціональні форми їхнього сполучення. Можливість простій й об'єктивна статистична оцінка тимчасових витрат (?) на різних стадіях навчання дозволяє оптимизировать дозування завдань.

Застосування комп'ютерної техніки представляє можливість використання різноманітних форм пред'явлення матеріалу. Апаратних і програмних можливостей ПК цілком достатньо для ефективного введення діалогу й забезпечення природної й наочної форми подання текстів, формул, малюнків, що рухаються об'єктів і т.п. Пред'явлення інформації може вестися в різному тимчасовому темпі (з адаптацією під конкретний вік і навіть під конкретного учня). При цьому природно забезпечується можливість сигнального виділення сюжетно важливої інформації (зміна кольоровості, мерехтіння, підкреслення, негатив і т.п.)

Розподіл функцій між учасниками навчального процесу із застосуванням ЕОМ

Послідовність фаз основного циклу проходження інформації, необхідна для гарантованого оволодіння знаннями будь-яким що навчається, складається з п'яти стадій:

одержання й осмислення нової навчальної інформації,

виконання тренувальних завдань і самостійних робіт,

перевірка якості засвоєння знань і правильності виконання практичних робіт,

роз'яснення помилок, допущених у практичних завданнях, і робота з їхнього попередження в подальшій діяльності,

розгляд можливостей практичного застосування знань, отриманих у ході вивчення конкретної теми (роздягнула).

У повному обсязі реалізація даної послідовності з використанням традиційних методів навчання практично неможлива, а реально здійсненна тільки в умовах індивідуального навчання, або при класно-груповому навчанні із широким використанням ПК.

Застосування комп'ютерів при навчанні приводить до необхідності перерозподілу функцій між учасниками навчального процесу. У таблиці перераховані основні функції, і знаком «+» зазначені їх "виконавці". У випадку можливості виконання функцій одночасно декількома учасниками навчального процесу знаком «!» відзначений найбільш якісний виконавець.

Індивідуалізація навчання є першим, але не єдиним кроком на шляху підвищення ефективності навчального процесу. Досить важливим моментом є також реалізація не тільки індивідуального, але й диференційованого підходу в навчанні (24-54). Слід зазначити, що засобу обчислювальної техніки дозволяють істотно диференціювати діалоги з учнями в залежності від їхньої підготовленості, швидкості і якості виконання завдань. Стає можливої диференціація не тільки по тимчасових параметрах, але й по обсязі досліджуваного матеріалу. Алгоритм навчання може будуватися таким чином, що продовження руху по навчальній програмі стає можливим тільки при повнім виконанні необхідного набору завдань.

У першому варіанті (при диференціації за часом) учні, що повністю виконали завдання по поточному розділі, можуть відразу ж одержати дозвіл на перехід до наступного розділу курсу, а помилки, що допустили, проходять через процедуру повторення матеріалу. Очевидно, що залежно від характеру зроблених помилок ця процедура може бути індивідуалізована. (На початковій стадії цієї процедури учням доцільно надати можливість самостійного пошуку й виправлення помилок.)

Ті з них, для яких це виявляється посильним, одержують дозвіл на перехід до вивчення наступного розділу. Для найбільш слабких учнів реалізується «додаткова допомога», самим кваліфікованим варіантом якої є допомога викладача (див. таблицю). Запропонований алгоритм дозволяє гарантувати оволодіння програмою навчання кожному учневі, але в різні проміжки часу.

У другому варіанті (при диференціації по обсязі матеріалу) учні, що заощадили час при проходженні основного матеріалу, одержують можливість опанувати істотно більшим обсягом знань й умінь без додаткових тимчасових витрат. Природно, що при цьому їм дається можливість ознайомлення з матеріалом істотно більше високого рівня складності.

Таким чином, засобу обчислювальної техніки створюють умови індивідуального просування вперед по досліджуваному матеріалі у звичайній аудиторії, не порушуючи традиційної групової структури занять у цілому.