Сторінка
3

Можливості використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Мережа Internet, що слугувала спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в ділових колах. Компанії привертають дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко ввійти в практику в розвинених країнах технології Intеrnet, що є інформаційними технологіями «великої» мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах персональних комп’ютерів підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть отримати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер – України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.

Можливість отримати будь-яку інформацію, це не фантастика, а реальність, і це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки чату, блогів та іншим подібним сайтам.

Чат – це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ми не бачимо свого віртуального знайомого, а тому не можемо бути впевненими у тому, що ця людина безпечна для нас. Можна вважати, що ми спілкуємося зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.

Блоґ (Блог, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») це – Web-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються.

Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості.

Блоґерами називають людей, які є авторами блоґів. Сукупність усіх блоґів в Інтернеті створює блоґосферу. Популярність блогосфери обумовлена, насамперед, можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін.

Блоґ – це авторський твір, де автор висловлює власне ставлення і суб’єктивні думки з приводу. Мова ведеться від першої особи. Блоґи бувають колективні, але у складових частин завжди свої автори.

Блоґ складається з окремих записів, які з часом додаються.

Записи демонструється у зворотно-хронологічному порядку. Тобто, спочатку ви отримуєте найновіші повідомлення. Крім того, він діалогічний за своє природою і передбачає зворотний зв’язок між аудиторією та автором.

Переважна більшість блоґів (99%) – це Web-сайти, у яких основна значуща частина – текст. Проте, блоґ може існувати у вигляді зображень, звуків або відео без жодного писаного слова. E-mail(пошта) чи RSS дозволять обійтися без сайту. Теоретично у жанрі блоґа можна творити навіть в офлайні: розміщувати повідомлення на дошках оголошень, залишаючи місце для коментарів, або вести стилізовану рубрику в журналі.

Блоґи здобули шалену популярність протягом останніх років. Це сталося завдяки Web-сервісам, що дозволяють будь-кому без технічних навичок вести власний блоґ. Мільйони людей почали писати блоґи, перетворившись у цій іпостасі на блоґерів. Приблизно щосекунди відкривається новий блоґ, а їхня кількість подвоюється щопівроку. Сукупність усіх блоґів інтернету називають блоґосферою.

Блоґерський жанр розвивається двома напрямами: щоденники і тематичні блоґи. У щоденниках люди діляться подіями з особистого життя, цікавими лінками, крамольними думками, віршами і взагалі чим завгодно. Призначені такі сайти для порівняно невеликого кола знайомих або людей зі спільними інтересами.

Тематичні блоґи здобули вплив і визнання у 2002–2003 роках, коли у США розгорілися політичні скандали після публікацій у блоґах. На сьогодні аудиторія популярних англомовних блоґів сягає кількох мільйонів відвідувачів на місяць. Професійні блоґери живуть з публіцистичної діяльності, оновлюючи свої сайти кілька разів на день і заробляючи гроші на рекламі. Багато інформаційних порталів «мейнстріймових» також запровадили авторські блоґи, щоб не відставати в динамічності та популярності від новоявленої медіа.

Педагогічні умови формування інформаційної культури учнів на уроках інформатики з використанням інформаційних технологій

Технологія – це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з освоєнням виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія – це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

До кінця XX століття роль знань у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і господарський статус держав. А для успішної роботи в таких умовах державам потрібні люди – висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам сучасності. Тому на межі тисячоліть освіта перетворюється на одне з джерел найцінніших стратегічних ресурсів – людського капіталу і знань, що, кінець кінцем, визначає загальний рівень розвитку суспільства. І головним прискорювачем його розвитку стає інформатизація. Інформатизація суспільства, у свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризації системи освіти, через що ця проблема по своїй значущості виходить зараз на перше місце в педагогічній науці. Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще і тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом з появою комп'ютера, тобто в останні два десятиліття, вона не може використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній педагогіці, і вимушена розвиватися тільки «зсередини», формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах – філософії, психології, педагогіці і методиці. Це обставина, у поєднанні з крайньою практичною необхідністю, додає проблемі комп'ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить її на перше місце в групі першочергових завдань сучасної педагогіки.