Сторінка
5

Можливості використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

7. Розуміння сутності штучного інтелекту.

Для аналізу досліджуваних процесів і явищ важливим є вміння розумно використовувати сучасні інформаційні технології (бази даних, бази знань, системи штучного інтелекту, зокрема експертні, системи відеотексту, телематики, інформаційні й інші засоби зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації). При цьому суттєвим є наявність умінь впорядковування, систематизації, структурування даних і знань, розуміння сутності інформаційного моделювання, способів подання даних і знань – таблиці, тексти, тезауруси, семантичні мережі, фрейми, правила логічного виведення тощо.

Важливим є також розуміння того, що автоматизовані інформаційні системи необхідні для розв'язування далеко не всіх задач.

8. Уміння адекватно формалізувати наявні у людини знання і адекватно інтерпретувати формалізовані описи, дотримуватися належної рівноваги між формалізованою і неформалізованою складовими.

9. Важливою складовою інформаційної культури є володіння основами алгоритмізації. Зважаючи на це, після ознайомлення з основними напрямами застосування комп'ютера як знаряддя діяльності доцільно розглянути принципи побудови алгоритмів (метод покрокової деталізації «зверху вниз») та основні базові структури алгоритмів, при необов’язковому вивченні будь-якої процедурно-орієнтованої чи декларативної мови програмування.

Усі вказані поняття мають загальнонауковий характер і тією чи іншою мірою розглядаються та застосовуються під час вивчення основ усіх предметів.

Безумовно, програмування посідає важливе місце в інформатиці. Однак слід враховувати, що масовий користувач інформаційними технологіями вже сьогодні і в подальшому буде не програмістом. Тому програмування слід розглядати як частину професійної підготовки і діяльності програмістів, воно не є обов'язковим компонентом інформаційної культури педагога і учнів, особливо з гуманітарним нахилом підготовки і навчання.

10. Однією з основних складових інформаційної культури людини є здатність підпорядковувати свої інтереси тим нормам поведінки, яких необхідно дотримуватися в інтересах суспільства, свідоме прийняття всіх тих обмежень і заборон, які виробляються колективним інтелектом.

Суттєвою складовою інформаційної культури є здатність людини (що володіє необхідним інструментарієм) передбачати результати вчасних дій, розуміти те, що цей інструментарій (комп'ютерні технологій) є продуктом колективного розуму і не лише надає додаткові можливості, а й накладає певні обмеження на діяльність користувача. З іншого боку, помилки, або навмисні непродумані дії (наприклад введення вірусу) можуть звести нанівець працю багатьох людей, результат якої не завжди можна відновити.

11. 3 цього випливає, що кваліфікованому користувачеві, насамперед, необхідно вільно оцінюватися в своїй предметній галузі, інакше він не зможе ефективно вибирати і формулювати цілі, ставити задачі, будувати моделі досліджуваних процесів і явищ, правильно інтерпретувати одержані результати, ефективно використовувати нові інформаційні технології у професійній діяльності, підтримувати необхідний рівень знань.

Вказані компоненти інформаційної культури мають загальноосвітнє і загальнокультурне значення. Вони характеризують мінімальний обсяг знань, умінь та навичок у галузі інформаційних технологій і повинні формуватися з урахуванням специфіки спрямованості навчання.

Мета тематичного напрямку – відпрацювання алгоритму пошуку інформації за різноманітними типами запитів, що виникають під час уроків технологій. В результаті учні повинні знати структуру і призначення системи, вміти вести пошук інформації, володіти навичками інформаційного самообслуговування.

Отже, досягненню вище зазначеної мети сприяють уроки технології, на яких учитель сприяє формуванню інформаційної культури учнів завдяки різноманітним навчальним комплексам, елекронним каталогом, підручників, мультимедійних представлень ново вивченого матеріалу, контролю знань і т.д.

Роль і місце комп’ютерних мереж у формуванні інформаційної культури учнів

У наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від комп’ютерних мереж і не мала б потреби у їх використанні. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги.

Під формуванням інформаційної культури учнів треба розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.

Формування інформаційної культури особистості учня за допомогою комп’ютерних мереж, можна вважати вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також – здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність.

До інформаційних ресурсів відносяться комп'ютери та їх підключення до мережі Інтернет, що збагачується світовими інформаційними ресурсами. Формування інформаційної культури учнів, яка включає не тільки традиційну інформаційну культуру, але й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп'ютерних засобів, комп’ютерних мереж, тобто поєднує традиційний інструментарій з комп'ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної освіти.

Процес формування інформаційної культури є комплексним і має здійснюватися у п'ятьох взаємозв'язаних напрямах:

1) робота з удосконалення комплектування;

2) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб учнів, особливо пов'язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;

3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб учнів;

4) удосконалення роботи по підвищенню рівня інформаційних-комп'ютерних знань;

5) популяризація та реклама інформаційних послуг серед учнів.

Таким чином, діяльність комп’ютерних мереж направлена на підвищення інформаційної культури учнів. Інформаційна грамотність та її розповсюдження серед учнів передбачає: ознайомлення учнів з можливостями та інформаційно-документальними ресурсами; бажання стати її постійними відвідувачами мережі Інтернет; формування у читачів знань основних інформаційних джерел та навичок їх використання; формування навичок у сфері бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп'ютерних знань; ознайомлення з інформаційними послугами; ознайомлення з провідними книгосховищами світу, архівами, музеями, центрами інформації та документації, існуючими інформаційними системами, віртуальними бібліотеками глобальної комп'ютерної мережі; можливостями використання інформаційних ресурсів за межами навчального закладу; навчання учнів користуванню інформаційно-пошуковою системою в традиційному та автоматизованому режимах; їх ознайомлення з методами аналітико-синтетичної обробки документів і переробки інформації.