Сторінка
6

Використання ігрових форм як засіб підвищення інтересу до вивчення світової літератури в основній школі

2. Мотивація навчальної діяльності

Вільям Шекспір належить до загадкових історичних постатей, особистості яких овіяно туманом історії. Незважаючи на це, ми вважаємо його надзвичайним драматургом, рівних якому немає. Шекспір зумів досягти великих висот у різних галузях, а найбільше – драматургії, адже його твори були, є і завжди будуть актуальними.

3. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя

Щойно ми з вами говорили про те, що один з періодів творчості Шекспіра має назву трагічний.

Який найвідоміший твір належить до цього періоду? ("Гамлет")

Що зумовило написання цього твору? Чому цей твір трагедія? Які проблеми підіймає автор у творі? Чому твір, який написано декілька століть тому, досі привертає увагу? (питання записано на дошці)

Сьогодні ми звернемо нашу увагу на ці питання і намагатимемось дати на них відповіді.

Отож, тема нашого уроку – "Трагедія "Гамлет", її філософсько-моральні проблеми". Запишіть її у зошити.

4. Підготовка до сприймання

4.1. Доповіді учнів (випереджувальне завдання)

Слово вчителя

Дуже часто літературний твір має свою власну історію створення. Чим вона є багатшою, тим більше уваги привертає на себе твір. Трагедія "Гамлет" не є виключенням. Саме тому ваш однокласник вирішив висвітлити це питання.

Повідомлення учня 1

Історія написання трагедії "Гамлет" (Додаток 1)

У часи Шекспіра п’єси часто створювали на основі вже існуючих. Не була винятком і трагедія "Гамлет". Сюжет її досить давнього походження.

За основу взято скандинавську сагу про датського принца Амлета, який жив у VIII столітті. Легенда про нього була уперше записана датським літописцем Саксоном Граматиком наприкінці XII століття.

П’єса на цей сюжет була складена одним із сучасників Шекспіра у 1589 році. Ім’я автора невідоме, але припускають, що це був Томас Кід (1558–1594 рр.). В. Шекспір переробив цю п’єсу (1600–1601). Його трагедія мала успіх, і один із сучасників висловився так: "Це прекрасно, як "Гамлет"!"

Необхідно зауважити, що для сучасників Шекспіра ця трагедія була насамперед драмою кровавої помсти, історією про те, як Датський принц помстився за вбивство свого батька Клавдіо. Для них це була повість

Бесчеловечных и кровавых дел,

Случайных кар, негаданных убийств,

Смертей, в нужде подстроенных лукавством,

И, наконец, коварных козней, павших

На головы зачинщиков.

Наприкінці XVIII ст. німецький письменник Й.В. Ґете побачив у Гамлеті не мстителя, а мислителя, людину доби Відродження (Енциклопедія літературних героїв. Електронний ресурс:

Слово вчителя

Але не забуваймо, що "Гамлет" – це не лише літературний твір, а перш за все трагедія – твір, який призначений для сцени. Саме там він живе повноцінним життям вже близько чотирьохсот років. Ось чому ми зараз прослухаємо доповідь, яка стосуватиметься сценічної історії твору.

Повідомлення учня 2

Сценічна історія трагедії

Сценічна історія "Гамлета" нескінченна й невичерпна, він і справді давав можливість максимально повно виразити століття, дозволяв представити людини і як "вроду вселеної, вінець усього живучого", і як "щільний згусток м’яса". Дозволяв виразити велич людського духу і його розпад.

Першим прославленим виконавцем ролі Гамлета в англійському театрі після Бербеджа був Т. Беттертон (1661). Видатними подіями в театрі Англії XVIII століття було виконання ролі Гамлета Д. Гарриком (1743) і Дж.Ф.Кемблом (1783); в XIX – Е. Кіном (1814) і Г. Ірвінгом (1864 – Манчестерський театр; десятьма роками пізніше – театр "Ліцеум", у власній постановці, у ролі Офелииї – Е. Террі). Серед англійських акторів, що зіграли Гамлета в XX столітті,- Дж. Гілгуд (1930), Л. Олів’є (1937, пост. Т. Гатри), П. Скофілд (1948; 1955 – знаменита постановка Пітера Брука), Д. Уорнера (1965; пост. Пітера Холу), А. Бейтс (1970). Практично кожен англійський актор "проходить" у своїй творчій біографії "через Гамлета"; інша справа, що не всякий досягає в цій ролі великих здійснень. В XX столітті – столітті театру режисерського – "Гамлет", залишаючись способом виразити світовідчування окремої людини, знайшов грандіозні можливості по втіленню миру "у його хвилини фатальні".

За межами Англії сценічна історія "Гамлета" також нескінченно багата й різноманітна. Знаменитими виконавцями цієї ролі у Франції були Ф.Ж. Тальма (1803), Ж. Муне-Сюлли (1880-і рр.). В 1899 р. у ролі Гамлета виступила Сара Бернар, в 1946 р. Гамлета у власній постановці зіграв Ж.Л. Барро. В Італії роль Гамлета грали видатні трагіки XIX століття Т. Сальвіні, Е. Россі, в XX – В. Гассман.

Грандіозна й сценічна історія "російського Гамлета". В 1810 році, в "переробці", що належала С.П. Висковатову, виступив А.С. Яковлєв (роль Офелії виконувала О.С. Семенова). Значним явищем стало "суперництво" двох Гамлетів (обоє – 1837 рік): П.С. Мочалова (Малий театр у Москві) і В.А. Каратігіна (Олександрійський театр у Петербурзі). Саме на прикладі виконання ролі Гамлета виявилися два різних світовідчування: романтичне й класицистичне. Цьому "двобою" присвячена знаменита стаття В.Г. Бєлінського ""Гамлет", драма Шекспіра. Мочалов у ролі Гамлета", у якій "шалений Віссаріон", зрозуміло, відстоював пріоритет виконання "шаленого" Мочалова. Примітним став спектакль Московського Художнього театру (1911), поставлений Е.Г. Крегом, – перший досвід спільної роботи російських акторів й англійського режисера, при цьому акторів і режисера діаметрально протилежних театральних пристрастей і напрямків. Роль Гамлета зіграв В.І. Качалов.

Більшість Гамлетів другої половини нашого сторіччя були спільним витвором актора й режисера: Ю.П. Любімова й В.С. Висоцького (1971), Г.М. Козинцева й І.М. Смоктуновського (відомий фільм, що вийшов в 1964 році), А.А. Тарковского й А.А. Солоніцина (1977) (Енциклопедія літературних героїв.

4.2. Слово вчителя

Ми вислухали багато цікавого. Чи виникли у вас питання до наших "дослідників"?

Щойно ми дізнались відомості про історію твору, сценічних постановок від наших "науковців". А для того, аби скласти власне враження про твір звернімося безпосередньо до твору.

5. Літературне доміно

Слово вчителя

Однією з особливостей драматичного твору є те, що він будується завдяки діям, монологам, діалогам. Саме тому, перш за все, ви маєте легко орієнтуватись у дійових особах твору. Як добре ви це здійснюєте ми дізнаємось завдяки літературному доміно.

6. Читання І дії за ролями

Тепер, коли ми вільно орієнтуємось у дійових особах п'єси, пропоную втілити їх у життя і прочитати уривок твору за ролями (підручник С. 331 – 336).

7. Бесіда

Які враження у вас від прочитаного епізоду?

Назвіть головного героя твору.

(Гамлет, принц Датський)

Яким ми бачимо його на початку твору?