Сторінка
4

Використання ігрових форм як засіб підвищення інтересу до вивчення світової літератури в основній школі

настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості;

комп'ютерні, телевізійні, ТЗН;

технічні, із засобами пересування .

За характером створення:

запропоновані вчителем (запозичені);

створені самими учнями (авторські) .

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлено:

ігри-подорожі.;

ігри-доручення ("Збери…", "Дістань…" та ін.);

ігри-припущення ("Що було б .?", "Що б я зробив, якби .?" та ін.);

ігри-загадки;

ігри-бесіди.

Вибір гри в першу чергу залежить від аудиторії, що їй необхідно, які виховні завдання вимагають свого розв'язання, необхідно добре знати, склад гравців, їх інтелектуальний розвиток, особливості віку, інтереси, рівні спілкування й сумісності тощо. Мета гри перебуває за межами ігрової ситуації, і результат гри може виражатися у вигляді зовнішніх предметів і всіляких виробів (моделі, макети, іграшки, конструктори, ляльки тощо), "продуктів" художньої творчості, нових знань.

Головне завдання у пропозиції гри полягає в порушенні інтересу до неї, у такій постановці питання, коли збігаються цілі виховання й бажання дитини. У пропозицію гри входить пояснення її правил і техніки дій. Пояснення гри є моментом дуже відповідальним. Гру варто пояснювати коротко й точно, безпосередньо перед її початком. У пояснення входять назва гри, розповідь про її зміст і пояснення основних і другорядних правил, у тому числі розрізнення граючих, пояснення значення ігрових аксесуарів.

Обладнання й оснащення ігрової площі, її архітектура. Місце гри має відповідати її сюжету, змісту, підходити за розміром для кількості граючих, бути безпечним, гігієнічно нормативним, зручним для дітей; не мати відволікаючих факторів.

Безумовне одне – виховна, освітня цінність інтелектуальних ігор залежить від участі в них педагогів.

"Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури". У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості. Є.А. Пасічник наголошує на тому, що "включення ігрових моментів в навчальний процес задовольняє природні процеси дітей"

Характерними ознаками розгортання гри є швидка зміна ситуацій, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і таке ж швидке пристосування дій до нової ситуації. Важливого значення надавали грі видатні педагоги К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, вбачаючи у грі розвиток особистості.

Отже, гра, її організація – ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини. У методичній науці бачимо велике зацікавлення до використання ігор у процесі навчання. Вони підвищують рейтинг шкільного предмету і навчання в цілому. Саме тому на уроці завжди має бути присутній елемент гри.

Ігрові форми на уроках світової літератури

Богосвятська А.І. зазначає: "Урок – це таїнство: на ньому відбувається зустріч світу автора, світу його твору зі світом учня і вчителя". Стандартна класно-урочна форма навчання є лише базою для творчого уроку. Саме тому задля урізноманітнення, оригінальності, виключності, неповторності вчителі звертаються до найнесподіваніших форм, методів, прийомів на уроках. Деколи вчитель використовує нестандартні форми уроків, які мають свою оригінальну структуру. Це відбувається тоді, коли "вчитель формулює незвичайні, але необхідні для навчального процесу завдання уроку, дбає про ефективність їх втілення". "Свого найвищого та найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах" .

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Зважаючи на це, типи уроків постійно доповнюються та оновлюються. Зокрема, І.А. Хроменко виділяє вісім ознак сучасного уроку світової літератури, одна з яких – ігрові технології. "Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках". Дуже часто ігрові форми мають відношення до певного етапу вивчення твору. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок – літературна вітальня, урок – мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків – рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо. На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Навіть звичайне складання поезій напам'ять можна перетворити на "театр поезії". Такого роду "незабутня, надзвичайна атмосфера, запам’ятовується надовго і додатково стимулює учнів до зацікавленого ставлення як до поетичного слова, так і до літератури взагалі" .

Узагальнюючи знання учнів з теми, можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де? Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон", "Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо.

Дидактична гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Приймаючи до уваги специфіку навчального предмету, виокремлюють окремий тип гри – літературна. Це "художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом – тут панують естетичні критерії". На уроці літературна гра покликана задля розваг з використанням літератури, що спрямовані на розвиток пам'яті, уяви, фантазії, винахідливості учасників. Розмаїття літературних ігор величезне, звернімо увагу на деякі:

Буриме (за поданими римами школярі складають поетичну строфу).

Бюро літературних знахідок (учні встановлюють кому належать речі: письменнику, літературному героєві).

Впізнай книгу (школярі намагаються розпізнати книгу за мінімальною кількістю другорядних героїв).