Сторінка
9
б)з пролізанням. Учні пролізають гімнастичний обруч (обручі);
в)зі стрибками. Учні перестрибують через натягнуту резинку;
г)зі стрибками через скакалку, яка залишена посередині дистанції бігу в естафеті (взяти скакалку в руки і прострибати 5-10 разів).
Вказівки до гри. Гравець повинен обов’язково подолати всі перешкоди.
Естафета з обміном
Гравців розподіляють на дві команди, які фіксуються в
колону по одному, паралельно одна одній. Перед командами проводять стартову лінію. На відстані 10-15 м від лінії старту (напроти кожної з них) ставлять стійку або кладуть гімнастичний обруч, в якому є скакалка. Попереду стоять капітани, які отримують по малому м’ячу. За командою (свистком) капітани біжать до стійок або гімнастичного обруча, обмінюють м’ячик на скакалку і повертаються до своєї команди, передають скакалку гравцеві, який стоїть попереду. Гравець, який отримав скакалку, біжить вперед і виконує те саме, що і капітан.
Варіанти естафети, з перешкодами (натягнута гумка: перестрибування, пролізання .).
Рухливі ігри, які рекомендувалися до застосування на перервах.
Горобці-стрибунці
Накреслити на майданчику коло діаметром 6-8 м. Діти, крім ведучого, зображають «горобців» і розміщуються за колом. Ведучий — «великий птах» стає у центрі кола.
За командою вчителя: «Гру почали!» «горобці» стрибають на одній нозі в коло та вистрибують з нього. «Великий птах», бігаючи в колі, не дає «горобцям» збирати «зерна» і «дзьобає» їх (торкається рукою учнів, дітей, які перебувають у колі). «Горобець», якого дзьобнув «великий птах», виходить із гри. «Горобці» намагаються якнайбільше побути в колі, ухиляючись від «великого птаха» .
Найбільш спритними вважаються ті, яких ведучий жодного разу не торкнувся рукою.
Вказівки до гри. Ведучий може торкатися «горобців» тільки в межах кола. Ведучого змінюють кожні 1-1,5 хв., призначаючи на цю роль найспритніших.
Варіанти гри
а)тримають зігнуту ногу рукою;
б) грають парами (тримаються за руки).
Заборонений рух
Гравці стають у Коло на відстані витягнутих у сторони рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі». Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників гравців помилиться, той робить крок вперед або штрафується. Гра триває.
Вказівки до гри. Гравці повинні повторювати всі вправи, крім «забороненого» руху. Штраф може бути таким: пострибати на обох ногах як «зайчик»; відгадати загадку .
Море хвилюється
Цю гру можна проводити як на повітрі, так і в спортивному залі. Вибирають ведучого (запитання про море). Потім розставляють обручі (їх має бути менше, ніж учасників гри) й після слів ведучого:
Море хвилюється — раз!
Море хвилюється — два!
Море хвилюється — три!
гравці починають бігати, стрибати, імітуючи хвилі.
«Море спокійне!» — вигукує ведучий, і гравці вмить займають свої місця в обручах. Діти, які залишились без гімнастичного обруча, повинні «відкупитися» — заспівати пісню, продекламувати вірш, виконати танок, розповісти смішну історію, анекдот і т.
Виконавши аналіз анкетного опитування дітей молодшого шкільного віку, можна зробити такий висновок, що школярі молодших класів переважно зацікавлені в тому, щоб займатися фізичною культурою, проте їх рухова активність є низькою та недостатньою.
Щодо педагогічного тестування в учнів молодшого шкільного віку, можна зробити висновок, що рівень розвитку координаційних здібностей більшості дітей знаходиться на середньому та вище середнього рівнях.
Вважаємо, що для підвищення рухливої активності дітей молодшого шкільного віку і покращення розвитку координаційних здібностей доцільно більше використовувати рухливі ігри, які скоординовані на розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку не тільки під час уроків фізкультури, а й впродовж дня – і в школі, і дома.
Багато вчителів, працюючи в школах, стикаються з проблемою низького рухового потенціалу школярів. Це пов'язано з тим, що високі інформаційні та емоційні навантаження і в той же час низький рівень моральної культури - невміння ефективно організовувати свою працю і відпочинок, управляти увагою і волею, втрата інтересу до самостійних занять, багатогодинне перебування перед екранами комп'ютерів і телевізорів - викликають синдроми «ранньої і хронічної втоми». Багато педагогів на практиці переконуються в тому, що сучасні підвищені вимоги, пропоновані суспільством до шкільного фізичного виховання та його внеску у формування соціально - активної, фізично розвиненої особистості, обумовлюють необхідність якісного поліпшення педагогічного процесу, його методичного забезпечення та наукового обґрунтування. У вирішенні цих завдань особливого значення набуває пошук шляхів удосконалення методики проведення уроку фізичної культури, одним з яких є досягнення оптимального рівня розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку .
Одним з найпоширеніших засобів розвитку координаційних здібностей є рухливі та спортивні ігри. Вони допомагають зробити розвиток здібностей не тільки урочним завданням а й захоплюючим для дітей дійством яке їм дуже подобається. На даний момент є дуже багато різноманітних ігор які можуть відрізнятися одна від одної тільки руховою активністю та сюжетом.
Провівши дослідження ми чітко розуміємо, що завдяки використанню рухливих ігор на уроках з фізичної культури, діти розвивають не лише координацію а й працездатність, самовіддачу, наполегливість та взаємозв’язок в команді один з одним.
Проаналізувавши результати анкетування, що проводилося у школі №285 м. Києва у учнів молодшого шкільного віку, головним завданням якого було визначення рухової активності та відношення дітей до фізичної культури, ми дізналися, що учням подобається займатися фізичною культурою, і вони хочуть займатися в спортивних секціях чи гуртках.
Провівши педагогічне тестування в учнів молодшого шкільного віку, ми дійшли висновку, що рівень розвитку координаційних здібностей знаходиться на рівні вище середнього.
Для підвищення рухливої активності дітей молодшого шкільного віку і покращенню розвитку координаційних здібностей необхідно більше використовувати рухливі ігри сюжетного та безсюжетного характеру, які будуть спрямовані на всебічний фізичний розвиток школярів молодшого шкільного віку.
Слід зауважити, що потреба у здоровому способі життя не з’являється в дитини сама по собі а формується як наслідок відповідної педагогічної дії. Тому особливе значення має педагогічний компонент, сутність якого полягає в тому, що навчатися зберігати власне здоров'я необхідно починати із самого раннього віку. Провідна роль у цьому процесі належить батькам та вчителям.
Для підвищення рухливої активності дітей молодшого шкільного віку і покращенню координаційних здібностей необхідно більше використовувати рухливі ігри на уроках фізичної культури, які будуть спрямовані на розвиток координаційних здібностей.