Сторінка
5

Особливості розвитку координаційних здібностей у школярів молодших класів засобами рухливих ігор

Координаційні здібності являють собою функціональні можливості певних органів і структур організму, взаємодія яких обумовлює узгодження окремих елементів руху в єдину смислову рухову дію. Координаційні здібності включають в себе: просторове орієнтування, точність відтворення руху по просторовим, силовим і тимчасовим параметрам, статичну і динамічну рівновагу.

Під рухово-координаційними здібностями розуміються здібності швидко, точно, доцільно, економно та винахідливо, тобто найбільш досконало, вирішувати рухові завдання (особливо складні і ті, що виникають несподівано).

Аферентні сигнали до вестибулярного центру надходять від рецепторів очей, шлунка, м'язів і рецептивних полів вестибулярного апарату, які дозволяють визначити положення тіла в просторі і координувати рухи різних м'язових груп.). Статична стійкість необхідна в прицільних вправах: стрільбі з гвинтівки, рушниці, пістолету, метанні м'яча в ціль, збереженні пози в гімнастиці і т. д. Динамічна стійкість проявляється в русі, особливо при мінливій ситуації, наприклад, у грі (футбол, баскетбол, хокей і т.д.). До динамічної стійкості відносять здатність протистояти заколисуванню.

Координаційні здатності людини дуже різноманітні і специфічні. Проте їх можна диференціювати на окремі групи за особливостями прояву, критеріями оцінки і факторами, що їх обумовлюють. Спираючись на результати спеціальних досліджень можна виділити такі відносно самостійні види координаційних здатностей:

здатність до управління часовими, просторовими і силовими параметрами рухів;

здатність до збереження рівноваги;

відчуття ритму;

здатність до орієнтування у просторі;

здатність до довільного розслаблення м’язів;

координованість рухів (спритність).

Здатність до управління часовими, просторовими і силовими параметрами рухів. Здатність до регуляції найрізноманітніших параметрів рухів обумовлюється точністю рухових відчуттів і сприйняттів, які часто доповнюються слуховими і зоровими. Надзвичайною здатністю відносно найтоншої оцінки і регуляції динамічних, часових і просторових параметрів рухів володіють спортсмени високого класу. Так, бігуни високої кваліфікації на середні дистанції здатні подолати 400-метрів відрізки із заданим часом (52, 54 або 55 сек.), не допускаючи помилки більше ніж 0,2 – 0,3 сек. Не менш вражаючі і здатності футболістів або боксерів регулювати силу удару, оцінювати просторові і часові параметри рухової діяльності.

Здатність до збереження рівноваги. Рівновага як здатність до збереження стійкої пози може проявлятися у статичних і динамічних умовах за наявності опори та без неї. Здатність до збереження рівноваги обумовлюється сукупною мобілізацією можливостей зорової, слухової, вестибулярної і сомато-сенсорної систем. Звичайно, що конкретна ситуація рухової діяльності, яка пов’язана зі збереженням рівноваги, визначає провідними ті або інші системи. Найчастіше прояв рівноваги обумовлюють сомато-сенсорна і вестибулярна системи. Проте, обмеження або виключення зору в усіх випадках пов’язане зі зниженням здатності людини підтримувати рівновагу.

Відчуття ритму як здатність точно відтворювати просторові, часові, силові, швидкісно-силові і просторово-часові параметри рухів значною мірою обумовлює ефективність різноманітних рухових дій. Особливого значення це відчуття набуває в рухових діях, для яких характерна значна координаційна складність і попередня детермінованість рухів, наприклад, танці, трудові операції на токарних або фрезерувальних верстатах та ін. У таких рухових діях навіть незначні відхилення від необхідного ритму рухів, що виражаються в зміні напрямку, швидкості, прискорення, точності прикладених зусиль, чергування напруження і розслаблення м’язів, можуть суттєво вплинути на результат рухової дії.

Здатність до орієнтування у просторі визначається вмінням людини оперативно оцінити ситуацію, що склалася, відносно просторових умов і відреагувати на неї раціональними діями, які забезпечують ефективне виконання рухового завдання.

Здатність до довільного розслаблення м’язів. Під час виконання різноманітних рухів спостерігається безперервна зміна ступеню напруження і розслаблення різних м’язів і м’язових груп, раціональне чергування складніших композицій режимів їхньої діяльності. При цьому різні м’язи і м’язові групи виконують різні функції.

Координованість рухів (спритність). Координованість рухів – це здатність до раціонального прояву фізичних якостей і перебудови рухових дій у конкретних умовах на основі існуючого запасу рухових вмінь і навичок.

Рухливі ігри, які спрямовані на розвиток координаційних здібностей

А. Рухливі ігри спрямовані на розвиток швидкості

«Ловці», «День і ніч», «Виклик номерів», «Ривок за м`ячем», «Підсічка скакалкою», «Кругова охота»

Б. Рухливі ігри спрямовані на розвиток спритності

Естафета «Пінгвінів», Естафета «Біг раків», Естафета «З набивними м`ячами», Естафета «Ходьба з випадами», Естафета «Ходьба в присід», Естафета «Збережи рівновагу».

Рухливі ігри спрямовані на розвиток відчуття ритму.

«Веселий музикант», «Хлопайте як я», «Сива шапка», «Женчичок», «Гоп-скок», «Метелиця», «Трійки».

Рухливі ігри спрямовані на розвиток орієнтування в просторі.

«Знайди свій будинок», «Гуси – лебеді», «Хто швидше», «Дід Мороз», «Їжак і миші»

Рухливі ігри спрямовані на розвиток рівноваги.

«Діти і півник», «Рибалки і рибки», «Козлик», «Спиною вперед», «Дивні птахи», «Мотузочка»

Рухливі ігри спрямовані на розвиток управління силовими параметрами рухів.

«Чаплі та жабки», «Діти і вовк», «Зайчик-вуханьчик», «Бджілки», «Лисичка й курочки», «Коза і вовк»

Аналіз літературних джерел, вивчення досвіду провідних фахівців показує, що в сучасному світі в результаті збільшення обсягу діяльності, здійснюваної в імовірнісних і несподівано виникаючих ситуаціях, яка вимагає прояву винахідливості, швидкості реакції, здатності до концентрації і переключення уваги, просторової, тимчасової, динамічної точності рухів і їх біомеханічної раціональності необхідно вдосконалювати розвиток координаційних здібностей для швидкого і раціонального освоєння нових рухових дій і успішного вирішення рухових завдань в умовах, що змінюються.

Методів розвитку координаційних здібностей безліч, серед них є і рухливі ігри, але проаналізувавши результати досліджень авторів по характеристиці молодшого шкільного віку, можна зробити висновок, що розвиток координаційних здібностей в цьому віці найбільш успішний, а так як провідною діяльністю є ігрова, і учні легко піддаються емоціям, то застосування рухливих ігор на уроках фізичної культури у початковій школі найбільш раціонально для розвитку і вдосконалення координаційних здібностей.

Для вирішення поставлених в роботі задач використані наступні методи:

аналіз науково – методичної літератури

анкетне опитування

педагогічне тестування

педагогічний експеримент

методи математико – статистичної обробки отриманих даних

Аналіз науково – методичної літератури

Аналіз науково - методичної літератури проводився з метою створення уявлення про основні характеристики координаційних здібностей, застосування рухливих ігор на уроках фізичної культури з урахуванням вікових особливостей школярів молодших класів.