Сторінка
3
Рольова гра виконує навчальну функцію, оскільки вона виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками й уміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Рольова гра реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування гра викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні. Орієнтуюча функція рольової гри виявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки й передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки (свої та інших). Компенсаторна функція означає, що рольова гра дає змогу розв’язувати протиріччя, які виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, котрих вимагає дія; завдяки розширенню контексту діяльності учнів ураховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання. Виховна функція реалізується завдяки тому, що через рольову гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Рольова гра сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі.
Науковці виокремлюють такі переваги використання рольових ігор:
учні використовують мовний матеріал у ситуаціях, близьких до реального життя;
такий вид ігор дозволяє оволодіти навчальним матеріалом й усвідомлено засвоїти специфіку його використання в мовленні в процесі закріплення;
рольові ігри розвивають і вдосконалюють мовленнєво-розумову діяльність і створюють умови психологічної готовності до спілкування;
в учнів з'являється бажання спілкуватись іноземною мовою після уроків, тобто ігри стимулюють внутрішню мотивацію до вивчення мови;
рольові ігри максимально стимулюють активність учнів, що є необхідним для досягнення мети гри;
в учнів є можливість використовувати мову самостійно, без прямого контролю з боку вчителя, крім того, школярі охоче концентруються на роботі, оскільки самі окреслюють свій внесок у роботу під час гри;
проведення ігор стимулює дисципліну учнів – жоден учень, якому цікаво те, що він робить, не буде порушувати поведінку.
Рольові ігри спрямовані на приведення в дію механізмів мотивації, а звідси й на підвищення ефективності навчання іншомовного спілкування. Даний вид гри являє собою особливий тип діяльності, у якому мотив полягає в самому процесі, у змісті самої дії. Гра одночасно спирається на свідоме та підсвідоме оволодіння навчальним предметом, зокрема передбачає вплив на емоційну сферу учнів з метою полегшення запам’ятовування матеріалу.
О. Щербак підкреслює, що рольові ігри вигідно відрізняються від інших методів навчання тим, що дозволяють учням бути причетними до розробки виучуваної теми, дають можливість їм ніби "прожити" деякий час у ролі когось іншого, спробувати свої сили в конкретних життєвих ситуаціях. При цьому дослідник підкреслює, що рольові ігри не замінюють традиційних методів навчання, а раціонально їх доповнюють. Основним критерієм, який з’ясовує правильність використання рольових ігор у навчальному процесі, є досягнення мети навчання з урахуванням умов, у яких буде проходити процес навчання. Доцільність використання рольових ігор у навчально-виховному процесі, на думку науковця, доводять наступні обставини:
підвищення інтересу до навчальних занять і взагалі до тих проблем, які розглядаються в процесі гри;
зростання пізнавального інтересу в процесі навчання (учні засвоюють та утримують більшу кількість інформації, яка базується на прикладах конкретної діяльності, що сприяє формуванню в учасників гри навичок прийняття рішень);
позитивний вплив рольових ігор на ставлення учнів до навчального процесу та інших форм занять;
зміна ставлення учнів до тих конкретних ситуацій, які служили предметом гри, до людей, котрі були персонажами в грі;
оптимізація самооцінки учнів: вона стає більш об’єктивною, іноді змінюється й оцінка можливостей інших людей;
покращення взаємин учнів і вчителя.
Згідно з В.А. Артемовим, В.М. Філатовим, Г.В. Яцковською, головними рисами рольових ігор є вільна розвивальна діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення); творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності ("поле творчості"); емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга; наявність прямих чи непрямих правил, які відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.
Ми приєднуємося до думки тих науковців, які вважають, що рольові ігри забезпечують максимальне емоційне залучення учасників до навчально-виховної діяльності. Перевага рольової гри над традиційними методами навчання полягає також у тому, що даний вид ігор потребує активності з боку кожного учасника, захоплює учнів та знімає емоційні бар'єри. Учням дається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Вони мають право самі обирати роль, висувати припущення щодо подальшого розвитку подій, створювати проблемну ситуацію, шукати шляхи її розв'язання, брати на себе відповідальність за обране рішення. Зазначені можливості дозволяють якомога глибше пізнати явища й події, необхідні в процесі засвоєння англомовного матеріалу. Крім того, учасники рольової гри пізнають самих себе, розкривають нові риси та невідомі якості власної особистості. Гра, розглянута в такому аспекті, виступає потужним чинником психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини. Отже, гра надає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови й значно підвищує якість оволодіння нею.
Метод рольової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню негативних психологічних стереотипів, як у самому класі, так і між класом і педагогом. Однак при всій привабливості та ефективності ігор необхідно мати почуття міри, в іншому разі вони втомлять учнів і втратять свіжість емоціональної дії.
Результати, одержані внаслідок вивчення досвіду використання рольових ігор у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній науці (Д.Б. Ельконін, С.Н. Карпова, О.А. Колесникова, Н.В. Кудикіна, А.А. Леонтьєв, Є.И. Матецька, Н.Я. Михайленко, О.В. Негневицька, С.Ю. Ніколаєва, Т.І. Олійник, С.В. Перкас, Г.А. Рубіштейн, В.М. Філатов, Г.М. Фролова, О._ Щербак, Г.В. Яцковська та ін.), дозволяють зробити висновок про доцільність широкого використання рольової гри з метою навчання іноземної мови молодших школярів.
Класифікація рольових ігор
Адаптуючи поняття "рольова гра" до особливостей навчання англійської мови, необхідно зазначити, що саме в цьому контексті даний вид гри найбільш повно може використовуватись як метод організації на уроці англомовного комунікативного середовища. Одним із важливих аспектів дослідження навчально-ігрової діяльності є питання структури та підходів до класифікації рольових ігор.