Сторінка
11

Рольова гра як метод формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури засвідчив, що вікові особливості молодших школярів, переважно учнів третіх і четвертих класів, дозволяють використовувати різні варіанти рольової гри. Так, одним із різновидів рольової гри є рольова гра з предметами. Для організації такої гри школярам пропонувались обставини уявної дійсності, розподілялися ролі, уточнялися мотиви, цілі діяльності кожного учасника, мета всієї діяльності. Наприклад, було запропоновано наступний сюжет: "Твоя сестра (брат) із нетерпінням чекає, коли піде до школи. Їй дуже подобається твій портфель. Покажи їй (йому) свій портфель і познайом зі шкільним приладдям". Ось приклад одного з діалогів.

Please, show me your bag, Dima.

Here you are.

Look! There are nice pictures in this book.

What's that?

It is my pencil-box. It is a red pencil, etc.

Учасники цієї гри не тільки обмінювалися репліками, а й діяли з реальними предметами. У сюжетних рольових іграх із предметами було використано також фотоальбоми, книги й журнали, ілюстрації, предмети побуту, лялька з набором одягу та іграшки. Теми спілкування включали розмову про членів сім'ї, професії, явища природи, про режим дня тощо.

Під час застосування ігор ми помітили, що учні експериментального класу з великим бажанням приймали уявно ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяло використовувати на уроках сюжетні рольові ігри казкового змісту. Наприклад, з метою удосконалення розмовної теми "Погода" було використано рольову гру за сюжетом казки "Рукавичка". Жителі "рукавички" ставили "гостям" запитання й тільки після правильної відповіді дозволяли їм зайти в "рукавичку". Серед заданих запитань були наступні:

Who are you?

What season is it now?

What is your name?

What is your surname?

Where do you live?

Учасники гри не тільки з бажанням приймали сюжет, але й зацікавлено обігравали маски, костюми, залежно від ролі змінювали поставу, жести й тембр голосу.

Віковий період молодших школярів характеризується тим, що в учнів підвищується інтерес до міжособистісного спілкування в навчально-трудовій діяльності. У цих умовах зростає значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, які відображають різні сторони життя школяра (навчання, праця, вільний час). Для розробки сюжетів таких рольових ігор виділено наступні сфери мовленнєвого спілкування: у школі – на уроці, в їдальні, у гардеробі, бібліотеці, спортзалі; удома – біля книжкової полиці, за столом, біля телевізора й т. д.

Наводимо декілька прикладів рольових ігор, які проводилися в експериментальному класі, а також мали великий успіх, оскільки сюжети даних ігор дуже близькі для дітей, в даному випадку життєвий досвід молодших школярів відіграє важливе значення (див. Додаток Д).

Під час вивчення теми "У магазині" актуальною була гра "Магазин" ("At the shop").

На "прилавку магазину" розкладено різні предмети одягу або їжі, які можна купити. Учні заходять у магазин і купують те, що їм потрібно.

P 1: Good morning!

P 2: Good morning!

P 1: Have you a red blouse?

P 2: Yes, I have. Here it is.

P 1: Thank you very much.

P 2: Not at all.

P 1: Наve you a warm scarf?

P 2: Sorry, but I haven't.

P 1: Good bye.

P 2: Good bye.

Під час дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що на характер мовленнєвої взаємодії учасників гри впливає кількість ігрових ролей. Природність діалогічного спілкування підвищувалася, коли один учасник гри відповідно до своєї ролі повідомляв щось, роздумував над цим, а другий запитував, відповідно реагував, виконував прохання тощо.

Ми звертали увагу на те, що у навчальних цілях важливо урізноманітнити комунікативні типи реплік кожного учасника гри, оскільки в діалогічному мовленні кожна фраза супроводжується відповідною реакцією, рухами, мімікою, жестикуляцією, вигуками. В ігровому спілкуванні у школярів розвивалося також уміння підхопити, розвинути й скорегувати думку співрозмовника, супроводжувати його висловлювання оцінними репліками, реагувати не тільки через мовні дії різних комунікативних типів, але й логічною паузою, жестами, мімікою (навчання таких форм взаємодії учасників рольової гри вимагає від учителя елементарних режисерських умінь).

Аналіз впровадження рольових ігор у практику початкової школи показує, що до важливих завдань учителя належить розвиток варіантності та самостійності висловлювань учнів в ігрових обставинах. Із цією метою в них розвивалось уміння самостійно розширювати фразу з використанням додаткових конструкцій, атрибутивних і обставинних груп, міняти логічну послідовність фраз і відповідних реплік, використовувати у власних висловлюваннях самостійно знайдені факти й відомості. У результаті такої роботи учасники гри поступово відходять від тексту-парадигми, тобто зразка, з якого вони починали вивчати спосіб спілкування в пропонованих ігрових ситуаціях. Для керування їх мовленнєвою діяльністю використовувалися мовні опори, ураховувались індивідуальні особливості учнів.

Залежно від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування набуває репродуктивного, напівтворчого і творчого характеру. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем успішності з іноземної мови. Їх завдання полягало в тому, що відтворити в ігрових обставинах текст-зразок. Учням із середнім рівнем успішності пропонувалося самостійно включити в текст-парадигму додаткові елементи, змінити послідовність реплік, внести інші зміни. Мовленнєве спілкування учнів із достатнім і високим рівнем успішності з іноземної мови є більш творчим, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іноземній мовленнєвій діяльності. Зауважимо, що регулярна організація рольових ігор на уроках англійської мови дозволяє поступово підвищувати рівень успішності кожного школяра.

Протягом експерименту також проводилися рольові ігри лінгвокраїнознавчого змісту, метою яких було акцентувати ввічливість як норму поведінки носіїв англійської мови. Наведемо приклад однієї з таких рольових ігор:

Учитель: На чарівному ракетоплані ми вирушаємо до англійських дітей. Підготуємося до цієї зустрічі. Англійські школярі звичайно дуже ввічливі. Дізнавшись, як вас звуть, вони обов’язково скажуть: Привіт! Як ти поживаєш? Hi! How are you?

Змінюючи голос, за допомогою пар ляльок Джейн – Оксанка, Том –Василько вчитель, мобілізуючи свою акторську майстерність, розігрує від імені ляльок сценку привітання, звертаючи увагу на характерний жест привітання "Hi! How are you?".

Під час експерименту нами було запропоновано рольові ігри на розвиток фонових країнознавчих знань, фонових знань мовленнєвого етикету, на знання елементів дитячого фольклору тощо (див. Додаток Е). Робота, спрямована на формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів, не вичерпувалася наведеними прикладами. Вона потребувала постійної уваги вчителя, урізноманітнення дидактичного матеріалу та прийомів її організації.