Сторінка
10

Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів

Відомі такі форми активізації словника:

Складання словосполучень з потрібними словами.

Складання речень із даними словами або з одним даним словом.

Близький до тексту переказ прочитаного з використанням найважливішої лексики і фразеології оригіналу.

Розповіді за спостереженням, описи картин і інші твори різних типів з використанням опорних слів, тобто заданих для обов’язкового вживання.

Таким чином, система словникової роботи являється в тому, щоб слово було учнем правильно сприйняте в тексті, зрозуміле зі всіма його відтінками і барвами, засвоєно, тобто ввійшло б в його словник і відтворилось у потрібних випадках, щоб воно пройшло через спеціальні вправи, в яких поглиблюється його розуміння, засвоюється його співзвучність, готується його вживання, і, на кінець, щоб воно було вжите школярами самостійно у власних висловлюваннях.

Методичні рекомендації вчителям щодо використання системи комплексних вправ в контексті проблеми мовленнєвого розвитку учнів 1-4 класів

Розгляд мовних знань у функціонально-комунікативному аспекті відкриває широкі перспективи для конструювання методики розвивального навчання.

Провідні принципи розвивального навчання (Л. Занков) знаходять методичну конкретизацію в розробленій системі комплексних вправ та їх послідовності в навчально-виховному процесі

Розвивальна сутність комплексних вправ полягає в тому, що:

1) будуються вони на основі зв'язних текстів із врахуванням їхніх культурологічних, розвивальних та дидактичних можливостей;

2) способи добору й використання зв'язних текстів (як матеріалу комплексних вправ) зорієнтовані на структуру процесу формування мовних знань у єдності їх засвоєння і застосування та сукупність дидактичних цілей уроку, активізують механізми мовлення;

3) тематична єдність дидактичного текстового матеріалу до уроку рідної мови та інших навчальних предметів є засобом організації міри допомоги:

а) дає змогу поєднати різні види мовленнєвої діяльності (сприймання тексту, відновлення, поширення, переконструювання, редагування, переказування, побудову тексту) з грою, драматизацією, предметно-практичною та дослідницькою діяльністю, спілкуванням з музикою, картиною, природою, завдяки чому підвищується емоційно-естетичний струмінь у пізнанні як необхідний компонент успішної навчальної діяльності та її мотивації;

б) сконструювати систему пізнавальних та проблемних завдань за мірою допомоги, рівнем творчості (з орієнтацією на зону найближчого розвитку), систему алгоритмів, пам'яток, опор; поєднати абстрактне (словесно-графічне й графічне унаочнення) та емоційно-образне, чим досягається гармонізація педагогічних впливів, підвищується результативність навчання, індивідуалізація, розвивальна (креативна) спрямованість;

в) домогтися оптимального співвідношення колективної, групової (парної) та індивідуальної діяльності на різних етапах оволодіння комунікативними, граматичними вміннями й правописними навичками;

4) послідовність комплексних вправ визначається з огляду на опорні вміння – базовий компонент програми.

Розвиток мовлення розглядається як основоположний розділ Програми з навчання грамоти, як провідний принцип опанування грамоти, що пронизує і об’єднує всю мовленнєву діяльність учнів. У Програмі окреслено основні напрямки роботи з розвитку мовлення, у руслі яких має працювати вчитель.

1. Удосконалювати звуковимови і культуру мовлення.

2. Робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника.

3. Удосконалення граматичного ряду.

4. Розвиток зв’язного мовлення.

Обґрунтованість цих завдань та важливість їх розв’язання є безперечною. Підпорядковуючись одній меті – розвитку мовлення, але впливаючи на цей процес з різних боків, захоплюючи різні рівні мови – фонетичний, лексичний, граматичний та зв’язне мовлення, – ці завдання служать оптимальному розвитку мовлення першокласників. Але як показала практика роботи в школі та аналіз педагогічного досвіду, більшість вчителів розв’язує ці завдання ізольовано один від одного, безсистемно. Як наслідок, у дітей не закладається уявлення про мову як про єдину сукупність мовних знаків, систему категорій, граматичних форм і норм, про мовлення як процес вираження своїх думок у фонетично, лексично і граматично правильній формі.

Всі наведені нижче вправи побудовані відповідно до Програми з розвитку мовлення.

Так, зокрема, розглядаючи урок за темою “Звук [o]”, слід врахувати його мету і завдання, які спрямовані на розвиток мовлення і реалізуються за допомогою комплексу вправ.

Тема уроку: “Звук [o]”, позначення його буквою “о”.

Мета: Ознайомити учнів з буквою О, розвивати звуко-буквені зіставлення, виховувати любов до усної народної творчості.

Завдання:

1) розвиток фонематичного звуку, удосконалення вимови звуку [o];

2) збагачення словника словами зі звуком [o], активізація вже наявних слів;

3) удосконалення граматичного ладу;

4) розвиток зв’язного мовлення.

1.1. Опис правильної артикуляції

Під час вимови звука [o]: губи округлені і висунуті трошки вперед; зуби закриті губами; задня частина язика піднята до піднебіння; потік повітря йде через рот.

1.2. Розгляньте малюнки птахів, назвіть їх. Який птах зайвий? Чому? (Тут і далі добираються малюнки). Соловей, горобець, ворона, папуга, сорока, сова.

1.3. Вивчіть скоромовку

Хитру сороку спіймала морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

2.1. Послухайте загадки. Коли відгадаєте, вкажіть малюнок-відгадку.

Довгий, зелений,

Смачний солений,

Смачний і сирий,

– Хто він такий?

(Огірок).

Тоненьке, кругленьке,

Серце чорненьке.

Хто на його слід погляне –

Думку його взнає.

(Олівець).

Я кругленьке і маленьке,

Каре, сизе, голубеньке,

Не ракета, я, проте –

Знайте, дітоньки, про те –

Я всьому наперекір

Шлях долаю вмить до зір.

(Око).

2.2. Серед предметів, зображених на малюнках, знайдіть такі, до яких підходять такі слова:

Зелений – (огірок).

Синє – (око).

Дерев'яний – (олівець).

Впертий – (осел.).

2.3. Назвіть предмети одним словом.

Огірок, помідор, морква, квасоля – це . (овочі).

Пальто, сорочка, костюм, кофта – це . (одяг).

3.1. Змініть слова за зразком.

Полуниця – (полуниці).

Листок – (листки).

Яблуко – (яблука).

Жолудь – (жолуді).

3.2. Закінчіть речення запитаннями.

Сосна росте (де?) (в лісі), а морква (де?) (на городі).

Соловей літає (де?) (у небі), а олень бігає (де ?) (у лісі).

3.3. За малюнками та запитаннями складіть речення.

У яку гру іде грати Олег? (Олег іде грати у шахи).

У яку гру іде грати Олесь? (Олесь іде грати у футбол).

4.1. Пригадайте казку «Колобок», розгляньте малюнки.

Передайте розмову між Колобком та Лисичкою.

4.2. Опишіть Колобка за запитаннями:

– Якої форми Колобок?

– Які в нього очі?

– Який рот?

– А який характер у Колобка?

Тема уроку. Звуки [п], [п'] позначення їх буквою п.

Мета. Ознайомити учнів з буквою п, розкрити її звукове значення, вчити читати склади і слова з новою буквою.