Сторінка
10
Ці пісні, завдяки емоційній, яскравій виразності мелодії, урочистому тонусу, закладеному в інтонаційній та гармонічній сферах, образному глибокому змісту не можуть не викликати почуття гордості за Батьківщину.
Пісенність, широта фрази, яскрава виразність народних пісень, тісний зв'язок мелодії з текстом – неоціненний матеріал для виховання та формування навичок багатоголосого співу.
У старших класах, поряд з танцювальними, ігровими гармонійно поєднуються трудові, обрядові, побутові пісні, зміст яких старшокласникам зрозумілий (наприклад: обр. О. Яковчука «Хмарка наступає», обр. Коломійця «Іванчику – білоданчику», обр. І. Бідака «Не сходило вранці сонечко», обр. В. Таловирі «Ой по горі, горі ярая пшениця» та інші). Краса інтонацій, ритму, використання різних ладів, розуміння дітьми значення підголоску як одного із засобів художньої виразності – все це слугуватиме основою для музичного розвитку учнів, сприятиме виявленню інтересу до народної творчості.
Велике значення для естетичного виховання мають твори композиторів-класиків Ц. Кюї «Осінь», Я. Степового «Зоре моя вечірняя», М. Глінки «Венеціанська ніч», Р. Шумана «Домик у моря», В.А. Моцарта «Тоска по весне», С. Рахманінова «Весенние воды», И. Брамса «Данко». Підсилюють виховний вплив твори, пов’язані з образами природи. Спів пісень Н. Завалішиної «Кульбаба», К. Щуровського «Веселий дощик», А. Аренського «Зозуля», К. М’яскова «Струмочок співає», Ж. Колодуб «Зайченя дрімає», І. Кириліної «В лісі є зелена хата», І. Щербакова «Місяць у повні», Б. Фільц «Білі гуси», Ж. Колодуб «Барвінок цвів», вокальні цикли Б. Фільц на сл. Л. Костенко «Осінні сюжети», «Весняні сценки» – основа для розвитку художнього смаку учнів старшого шкільного віку, виховання бережливого ставлення і любові до природи, духовного і морального збагачення.
Результати, одержані нами в підсумку проведеного нами наукового дослідження дозволяють сформувати ряд загальних теоретичних і практичних висновків, відносно необхідності, можливості та інтенсивності формування співацьких навичок учнів старшого шкільного віку в процесі музично – естетичної діяльності на уроках музики.
Виховання співацького голосу цілеспрямований процес, обумовлений роботою дихально – голосового апарату й центральної нервової системи.
Співацькі навички – це автоматизована система дій, всі компоненти якої органічно взаємопов’язані, як між собою так і з моторними, сенсорними, інтелектуальними діями, які лежать в основі співацької діяльності.
Для ефективного здійснення співацької функції необхідно знання педагогами – музикантами психофізіологічних закономірностей розвитку співацького апарату, учнів старшого шкільного віку і обов’язкове їх врахування при проведенні педагогічної роботи щодо виховання співацьких голосів старших школярів.
Оволодіння вокально – хоровою технікою, забезпечує цілеспрямоване формування таких співацьких навичок як:
співацьке дихання;
співацьке звукоутворення (атака звука, використання резонаторів);
музикальний слух (чистота інтонування).
5. Одним із головних завдань вокального педагога є не лише виявлення співацьких задатків учнів, але й створення таких умов життєдіяльності голосового апарату, які б сприяли найкращому розвитку співацької функції:
а) період «ранньої юності» слід вважати перехідним етапом від дитинства до дорослості, цей період відзначається завершенням фізичного розвитку та становленням особистості;
б) старший шкільний вік характеризується набуттям характерних ознак повнолітньої людини.
lbest.ru
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя початкових класів
Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності
Опішнянська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу