Сторінка
8
Зокрема, традиційна управлінська діяльність керівника ЗНЗ характеризується загально визнаними принципами управління, „класичними” функціями та організаційними структурами; інноваційна управлінська діяльність - оновленими структурою, принципами, функціями і технологіями.
Основні напрямки роботи для впровадження інноваційних освітніх проектів:
розробка нормативно-правової бази;
формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;
інформатизація діяльності адміністративно-управлінської ланки;
оснащення школи сучасними інформаційними засобами;
інформатизація процесу навчання і виховання;
інформатизація методичної роботи; формування баз даних;
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;
інформатизація діяльності бібліотеки;
залучення учнів до участі у національних та міжнародних проектах.
Для успішного впровадження інноваційних освітніх проектів в ЗНЗ керівнику потрібно поставити такі цілі:
завдяки новизні і нетрадиційності залучити учнів до активного навчання;
розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
розвиток самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;
формувати вміння раціонально будувати розумові операції;
розв’язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;
співробітництво учнів між собою і вчителем;
подання підсумків проектів, що реалізується, в реальному вигляді, формі (звіт, веб-сайт, доповідь, альманах, презентація, книга тощо). Ці результати повинні мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці;
здійснити доступ до «банків інформації» - практично безмежного обсягу інформації і її аналітичного опрацювання, що призводить до безпосереднього залучення підростаючого покоління до інформаційної культури суспільства.
Отже, метод проектів є інноваційним ресурсом удосконалення діяльності керівника ВНЗ, який забезпечує динамічний розвиток методичної системи навчального закладу, сприяє професійному й особистісному розвиткові всіх суб'єктів освітнього простору, продуктивній інформаційній взаємодії в системах: управлінець - педагог, педагог - учень, педагог - батьки, учень - батьки. За допомогою впровадження інноваційних проектів в навчання учні стають учасниками наукових конференцій, займаються дослідницькою діяльністю, поринають у глибинні процеси, що відбуваються у природі тощо. У додатках (Б і В) наведенні приклади одних з найбільш успішних проектів, які реалізуються у школі №23.
У другому розділі нами висвітлено: наукове забезпечення інноваційних освітніх проектів у Житомирській гімназії №23, організація та технологія впровадження проектів в житомирській гімназії №23, також складено рекомендації керівникам ЗНЗ щодо управління, та впровадження інноваційних освітніх проектів. Досліджуючи ефективність впровадження модульно-розвивальної системи навчання ми дійшли таких висновків. Реальними перевагами модульно-розвивальної системи є:
індивідуально-диференційований підхід;
посилення мотивації навчання;
можливість застосування різних форм і методів навчання за рахунок тривалості модульного заняття;
розвиток самооцінювання учнів;
зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно-координаційну;
можливість прогнозування результатів;
запобігання перевантаження учнів;
підвищення частки самостійної роботи учнів;
формування самостійної і творчої активності за рахунок попередньо-пошукової діяльності як основного елемента домашньої роботи;
розвиток в учнів комплексу загальнонавчальних інтелектуальних умінь (спостереження, слухання, осмислення, читання, класифікація, узагальнення, самоконтроль);
підвищення творчого потенціалу і педагогічної майстерності вчителів;
створення умов для виявлення обдарованих дітей і розвитку їхніх творчих здібностей.
З метою забезпечення ефективного управління інноваційними процесами необхідно використовувати програмно-цільовий підхід, що встановлює баланс між прогнозованими результатами та кадрами, наявними ресурсами, невикористаними резервами. Програми проектів спрямовують діяльність закладу на прогнозоване оновлення, забезпечують системність розвитку та впровадження інновацій. Під час роботи над проектом з’являється спільна для всіх мрія про нову успішну школу.
У пошуках ідей, нових технологій, під час їх реалізації зростає рівень компетентності та професіоналізму педагогів. Упродовж роботи в інноваційному режимі зростає статус школи. Управління інноваційними процесами повинно мати особистісно-орієнтований напрямок, який базується на таких засадах:
основою діяльності керівника є повага до вчителя, довіра до нього, посилена увага до особистості вчителя;
координаційний і мотиваційний характер процесів спілкування, ухвалення рішень та делегування повноважень;
керівник об’єднує волю й бажання вчителів школи в єдину колективну педагогічну волю.
Головна задача керівника ЗНЗ – визначення напрямків діяльності закладу, таким чином, щоб педагогічні працівники були не одиницями планування, а ініціаторами власних ідей. Однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності є спроможність адміністрації мобілізувати людей на високі досягнення у вибраному ними напрямку роботи. Результатом цієї діяльності є якісні зміни у роботі навчальних закладів та освіти в цілому.
Працюючи над курсовою роботою, ми опрацювали ряд наукових джерел, чим збагатили та удосконалили свої знання з питання управління та впровадження інноваційних освітніх проектів в ЗНЗ, його важливості та реальної картини використання методу проектів в навчально-виховному процесі.
Управління інноваційними освітніми проектами є однією із складових загальної системи управління освітою. Значна увага приділяється запровадженню інноваційних проектів в діяльність ЗНЗ, так, як це сприяє переходу системи від одного якісного стану до вищого з метою задоволення різноманітних освітніх інтересів і потреб всіх учасників освітнього процесу.
У ході роботи над курсовою ми з’ясували, що питанням впровадження та управління інноваційними освітніми проектами займалися безліч відомих освідчан. Вони довели, що метод проектів підвищує інтерес учнів до здобуття нових знань та їх практичного застосування, сприяє пошуку власних підходів до розв’язання нестандартних завдань, розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, вчить учнів орієнтуватися в інформаційному просторі, сприяють формуванню інформаційної культури школярів, створюють необхідні умови для реалізації особистістно зорієнтованого навчання, підготовки випускників школи до життя в інформаційному суспільстві. До того ж, метод проектів є інноваційним ресурсом удосконалення діяльності керівника ВНЗ, який забезпечує динамічний розвиток методичної системи навчального закладу, сприяє професійному й особистісному розвиткові всіх суб'єктів освітнього простору, продуктивній інформаційній взаємодії в системах: управлінець - педагог, педагог - учень, педагог - батьки, учень - батьки. Залучаючи школярів до участі у проектах, педагоги школи вчать учнів використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність. Метод проектів дозволяє забезпечити здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій. І наприкінці, хочеться сказати, що важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня, на що треба обов’язково звернути увагу керівників ЗНЗ.