Сторінка
6

Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова

Наприклад,навчальний матеріал з математики за системою розвивального навчання побудований так, що спочатку учні лише порівнюють величини, потім знайомляться з числом, згодом – з поняттям багатоцифрового числа. Учні вчаться працювати в різних позиційних системах, лише після цього переходять до десяткової системи числення.

Школярі на уроках розвивального навчання висловлюють свої думки, сперечаються, перевіряють усі версії. Така діяльність набагато корисніша, ніж просте репродуктивне відтворення думок вчителя. Вчителі створюють відповідне середовище, в якому разом із учнями беруть участь у пошуку.

В процесі творчого пошуку діти легко придумують нові назви компонентів дій додавання, віднімання, ділення, множення. Під час «відкриття» способу віднімання діти Борівської гімназії №1 випробували різні способи віднімання: починали віднімати посередині стовпчика, зліва направо, справа наліво, доки не «винайшли» правильний спосіб.

Коли «відкривається» певний спосіб обчислення над простими прикладами, учні самі ускладнюють завдання.

Під час вивчення української мови в системі розвивального навчання дитина опановує ті самі дії письма і читання, що й в традиційній школі. Але робить це через виявлення принципів та конструювання способів письма і читання.

Основним завданням курсу української мови в класах розвиваючого навчання є виявлення способів змістовного аналізу мовних одиниць і висловлювань та створення нового типу спілкування на рівні навчального співробітництва, особливої форми мислення. Наприклад, учні розробляють моделі різних частин мови під час дослідження мовних явищ, визначають орфограми слабких позицій голосних та приголосних звуків у різних частинах мови, досліджують у яких словах відбувається подвоєння букв і чому.

Школярі перебувають у постійному пошуку нових знань чи способу дій. Відкриття не виникають поодинці, тому на уроках використовуються різні форми роботи – парна, групова, робота в команді. Доведено, що групова робота виходить за рамки розвиваючого навчання і може використовуватись в інших освітніх системах. У роботі з групами є такі етапи:

Постановка проблеми;

Утворення груп, розподіл ролей у малих групах;

Груповий діалог;

Звіти груп, повідомлення результатів обговорення;

Міжгруповий діалог;

Підбиття підсумків.

Як засіб підтримки пізнавального інтересу учнів вчителі використовують домашні завдання з творчим характером: придумати завдання з «пасткою», придумати завдання з відповідної теми для друзів та однокласників, придумати завдання зі схемою, придумати речення з усіма можливими орфографічними помилками. Учням задаються домашні завдання декількох рівнів. Дитина виконує те завдання, яке їй більше подобається, або яке в змозі виконати. Завдання, які залишилися. учень виконує за власним бажанням.

Підвищений інтерес до навчання викликають у дітей не тільки окремі види робіт, а й нетрадиційні уроки: телеурок, урок-усний журнал, інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-змагання.

Для підготовки нетрадиційних уроків розподіляють декілька ролей між учнями, даючи їм окремі завдання, що потребують самостійного виконання. Це, наприклад, пошукова робота з певної теми. У гімназії №1 смт Борова вчитель Матвієнко до уроку позакласного читання «До нас прийшла зима» пропонувала дітям - «довідковим бюро» знайти інформацію про те, як називали місяці наші предки.

Для більш усвідомленого читання часто застосовують гру «Земля-Небо». Суть у тому, що по команді «Земля» учні читають текст, а по команді «Небо» підводять голови, заплющують очі і думають про що щойно читають.

Так продовжують читати текст до кінця. Дуже цікаві, на мою думку, ігри «Мікрофон» (класу пропонують по черзі сказати свою думку на задану тему в іграшковий мікрофон; таким чином навіть найсором'язливішій дитині хочеться висловитися) та «Хто швидше» (діти завжди зацікавлені першими виконати те чи інше завдання, щоб отримати оцінку, або зайняти призове місце).

Багато вчителів застосовують музикотерапію. Використовують веселу музику, що додає дітям сил, для фізкультхвилинок. Або спокійну, яка відновлює сили і надихає на творчість.

Таким чином, впровадження нетрадиційних форм і методів навчання я є дієвим засобом підвищення рівня мотивації учнів до здобуття знань і допомагає розв’язати наступні освітні завдання: формування і розвиток логічного мислення, мовленнєвих умінь та навичок, розвиток інтересу до навчання, образного мислення, емоційні та почуттєві сфери учнів, оцінні судження, збагачення соціального досвіду школярів.

Моніторинг якості освіти у класах розвивального навчання гімназії №1 смт Борова, Харківської області.

27 грудня 2005 року на педагогічній раді гімназії було прийнято рішення про участь Борівської гімназії №1 в експериментально-дослідній роботі з проблеми «Моніторинг якості освіти у загальноосвітніх навчальних закладах». Напрямом для моніторингу директор Терентьєва Л.Г. запропонувала обрати вивчення якості освіти у класах, які працюють за методикою розвивального навчання Ельконіна-Давидова, в порівнянні з класами, що працюють за традиційною методикою. Цей експеримент був проведений ХОНМІБО.

У гімназії №1 11.09.03 було створено шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів, які працюють у системі розвивального навчання. Метою цього об’єднання є підвищення професійної компетенції вчителів початкових класів. Завдання методичного об’єднання:

вивчати наукові, методичні та навчальні нові публікації в системі розвивального навчання;

вивчати нормативно-правові документи в галузі освіти;

вивчати, аналізувати, узагальнювати і поширювати педагогічний досвід членів методичного об’єднання;

надавати методичну, психологічну допомогу членам методичного об’єднання;

проводити просвітницьку роботу з питань розвивального навчання;

сприяти дотриманню принципу наступності при переході випускників

початкової школи до школи другого ступеня.

Форма роботи методичного об’єднання - інтерактивна організація навчального процесу.

Поняття «моніторинг» запозичене з технічних та екологічних наук. За словником іншомовних слів (англ. monitoring, з лат. monitor – наглядач) – постійний контроль за будь-яким процесом з метою виявити, чи відповідає він бажаному результату, або початковим прогнозам.

Питання змісту моніторингу якості освіти розробляли закордонні й вітчизняні вчені, зокрема Г. Єльніков, Е. Єсенкова, В. Кальней, В. Лоханова, О. Ляшенко, А. Майоров, О. Орлов, С. Подмазін та багато інших. Проблему моніторингу в системі розвивального навчання почали розробляти ще на початку 90-тих років. Зокрема, ці питання піднімали Є. Заїка, О. Дусавицький, В. Рєпкін, Н. Рєпкіна, але практичні аспекти моніторингу в системі розвивального навчання досі залишилися мало розробленими. Для здійснення моніторингу педагогічної діяльності вчителя розвивального навчання використовуються такі картки: