Сторінка
1

Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку

Всі ми чудово знаємо, що гра – це основний вид діяльності дітей дошкільного віку, метод дитини в пізнанні миру. Під час гри дитина вчиться спілкуватися з однолітками, підкорятися правилам, поступатися, доводити своє право у виборі гри. Причини, які спонукають дитину грати, – це, перш за все цікавість і потреба активно діяти. І одна з основних задач педагога – постійно підтримувати і розвивати ці спонуки. В що грати – це питання має ще більше значення, ніж де і з ким.

Слово – могутній інструмент, яким володіє людина. Розумний педагог завжди стежить за змістом ігор, що ведуть діти. Тому, при розробці завдань, ігор і вправ, направлених на оволодіння дитиною словотворчою системою російської мови і на формування правильного вживання слів, їх усвідомленого вибору, визначуваного змістом вислову і умовою спілкування, педагог зобов'язаний спиратися на роботи учених, що займаються проблемами образної мови, словотворення, вивчаючих значення вибору мовних засобів для довільного вибудовування зв'язного вислову, досліджуючих зв'язок між практичним оволодінням рідною мовою і елементарним усвідомленням явищ мови і мови.

Формування зв'язного монологічного мовлення у дітей дошкільного віку багато в чому залежить від того, наскільки вони володіють словотворенням, граматичною будовою, нормами рідного для них мови. Уміння знайти найадекватніші мовні кошти, тобто слова і словосполучення, розвивається одночасно з такими якостями, як точність, образність і правильність мови. Необхідність навчання роботі із словом як елементом язика, його звукової, смислової, граматичній сутністю розглядається як найважливіша умова формування зв'язної мови і розвитку творчості дітей.

Перед навчанням, направленим на формування у дітей уявлення про синоніми, антоніми, багатозначні слова, ролі суфіксів в смислових відтінках значень споріднених слів і точності слововживання, необхідно знати, як дошкільники використовують в самостійному вислові різні частини мови, наскільки точно орієнтуються в смислових відтінках слів і т.д.

Займаючись з дітьми, матеріал занять по звуковимовлянню потрібно пов'язувати з матеріалом занять по формуванню лексико-граматичних засобів мови, і навпаки. Така робота може проводитися як на заняттях по розвитку мови, так і зовні занять, в різних видах діяльності. Подібна практика дає добрі результати, а це в нашій роботі головне.

Велике значення в роботі з дітьми відводиться іграм із словом гра – основна форма діяльності дошкільника.

Ігри можна включати у фронтальні і підгрупові заняття, успішно використовувати в індивідуальній роботі з дітьми при автоматизації звуків. В іграх, крім роботи над звуковимовлянням, відбувається закріплення узагальнюючих понять, активне розширення словника, активізація вже наявного словника, формування і вдосконалення навиків словотворення і словозміни, диференціацію приголосних звуків. В ігрових завданнях закріплюється розуміння, значення однокорінних слів іменників: заєць – зайченя – зайчик – зайчина; дієслів: сміятися – засміятися – висміяти; прикметників: розумний – розумненький, слів з синонімічних рядів бігти – мчатися, прийшли – приплесли; прикметників: великий – величезний, розумний – розсудливий, словосполучень, в яких слова вживаються у переносному розумінні/ ліс дрімає, золоті руки.

Завдання і ігри направлені на з'ясування того, як дошкільники орієнтуються в смислових відтінках слова в словосполученнях і пропозиціях.

Мета завдань – виявити, як діти використовують оцінну лексику при складанні самостійного зв'язного вислову.

Деякі дошкільники і без спеціального навчання розуміють відтінки значень слів, залежні від суфіксів і приставок; відчувають, як міняється значення слова залежно від контексту; знають різні значення багатозначних слів і словосполучень. Але більшість, не уміють вибирати адекватні мовні засоби при складанні зв'язних висловів на запропоновану тему, що дозволяє зробити висновок: необхідне цілеспрямоване навчання словотворенню і точному слововживанню.

Чергування по їдальні може визначати лічилка:

Чищу овочі для щів, Так капустяний качанчик.

Скільки потрібно овочів? Потіснися ти, капуста

Три картопля, три морквини, Від тебе в каструлі густо!

Луку півтора головок, Раз, два, три, вогонь засвічений –

Так петрушки корінець. Кочерижка, вийди он!

Лягаємо спати, діти просять розказати казку. « Яку казку? Так, будь ласка!»

Жив-був цар Ватута.

Ось і вся казка тута.

або:

Жили-були два павліна-

Ось і казки середина.

Жили-були два гуся-

Ось і казка уся.

Благотворну і розвиваючу вплив казки на дитину ні у кого не викликає сумніви. Саме з казки починається залучення до світу великої літератури. Мир дитинства і мир сказки зовсім поряд, вони не можливі один без одного. Має сенс читати дітям перед сном невелику частину літературного твору. Можливо, сон до дитини прийде набагато швидше. І так:

Зачинається розповідь від Іванових проказ.

І від Сивка, і від Бурки, і від віщого каурки.

Кінь із золотої узди зірвався, прямо до неба підіймався.

Вище за ліс мчить стоячого, нижче за хмару ходячого.

Грім по небу прокотився, місяць хмарою закрився.

Мчить по небу кінь стрілою назустріч хмарі грозової.

Ходить хмара і виблискує, грім по небу розсипає.

Це приказка, почекай: казка буде попереду.

Далі читаємо главу твору або частину її.

Поспали, встали. Припустимо, за планом в режимі дня, театралізування казки « Гусаки-лебеді». І тут не обійдеться без потішок, примовок, жартів.

1. Як у наших біля воріт збирається народ.

Все з скрипочками та з балалаєчками.

Гармоніка грає, заливаеться

Наш спектакль починається!

2. При царі, так при горосі

Пустотливі скоморохи

По дорозі в балаган

Втратили барабан.

В бубен заграли

В ложки ударяли

Ой, пали-говори

Заграли ложкарі.

3. Гармоніст гармонію бере

І гармонія для нас співає

Так грає і співає

Збирає хоровод.

Розроблену ученими систему ігор і вправ, що займалися проблемами мови, можна представити у вигляді шести серій різноманітних завдань.

Перша серія – утворення іменників із збільшувальними, зменшувальними і пестливими суфіксами, наприклад: будинок – будиночок – будинок.

Розрізняти відтінки значень слів, залежних від суфіксів, учать в грі «Підбери, слова – родичі», наприклад: «Я говорю «рука», а ви – ручка, рученька, якщо вона маленька, або ручка, якщо вона велика». Слова, що рекомендуються, для гри: назви предметів, явищ природи, тварин, членів сім'ї.

Природно, що діти роблять помилки в словотворенні, що викликає відповідну емоційну реакцію, а у результаті примушує прийти \ причому іноді самостійно \ до висновку: ТАК кажучи, а Так ні. Крім того, що направляються педагогом, дошкільники починають розуміти, що у одних слів багато « родичів», а у інших – мало або зовсім ні.

Друга серія – розрізнення значень дієслів, визначуваних приставкою. В грі « Я почну, а ти закінчи», діти повинні використовувати дієслова з протилежним значенням, наприклад: вранці ми прийшли в гості, а ввечорі пішли.