Сторінка
6
МТ-зв'язки і способи їхньої реалізації в навчанні представлені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
|
Ознака класифікації МТ-зв'язку |
Найменування МТ-зв'язку і її характеристика |
Спосіб реалізації МТ-зв'язку |
|
1 |
2 |
3 |
|
Об'єктивна ознака: за послідовністю вивчення. |
Попередня: виявляється в пам'яті того, якого навчають, у виді сформованих знань. |
Повторення тим, якого навчають, вивченого раніше матеріалу |
|
Супутня: виявляється при вивченні однієї і тієї ж теми в суміжних дисциплінах. |
Виконання тим, якого навчають, суміжних завдань. Установлення відповідного порядку організації навчального процесу. | |
|
Перспективна: виявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця |
Мотивація навчальної діяльності. | |
|
Об'єктивна ознака: за змістом |
За єдністю трактування знань та понять |
Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначок величин, проходження вимогам ДСТУ |
|
За вибором навчального матеріалу |
Дотримування викладачами єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту й опорного конспекту | |
|
За використанням знань різних предметів. |
Використання знань однієї дисципліни для рішення проблем | |
|
Суб'єктивна ознака |
За комплексним використанням знань і умінь. | |
|
За єдністю методів викладання і контролю. |
Застосування різними викладачами в різних дисциплінах тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань і здібностей тих, яких навчають. |
Алгоритм визначення критеріїв оцінювання відповідей учнів представлений в таблиці 2.5.1.
Таблиця 2.5.1.
|
Рівень засвоєння навчального матеріалу |
Характер дій тих, хто навчається |
Процентне співвідношення |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Повністю самостійно й вірно виконують завдання |
100 % |
|
2 |
– повністю самостійно й вірно виконують завдання; – виконують завдання з незначною підказкою викладача; – при виконанні завдань можливі деякі неточності, що відповідають 2 рівню засвоєння навчального матеріалу. |
80% 20% |
|
3 |
– повністю самостійно й вірно виконують завдання; – виконують завдання з незначною підказкою викладача; – при виконанні завдань можливі деякі неточності, що відповідають 3 рівню засвоєння навчального матеріалу; – виконання завдань відбувається зі значною підказкою викладача. |
5% 15% |
Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Для того, щоб зафіксувати точку зору на зміст понять «засоби навчання», «технічні засоби навчання», розглянемо спочатку узагальнене поняття засобу людської діяльності взагалі. У широкому сенсі під засобами діяльності розуміється все те, що стоїть між суб’єктом діяльності і бажаним продуктом. Якщо той або інший акт (предмет, явище) веде до реалізації поставленої цілі, то він по відношенню до діяльності виступає як засіб. У більш вузькому сенсі поняття «засіб» означає «знаряддя діяльності». В. Биков вказує, що окремі засоби діяльності – це матеріальні об’єкти (елементи) того чи іншого виду середовища, в якому розгортається діяльність людини і, які призначені для використання людиною в процесі виконання нею обмеженої множини дій та операцій. Для перетворення засобу діяльності у засіб навчання необхідно мати окрім техніко-технологічної складової і функціонально-цільовий компонент. Таким чином, під засобом навчання (засобом навчальної діяльності) розуміється матеріальний об’єкт навчального середовища, який використовується учасниками навчально-виховного процесу з метою здійснення окремих навчальних дій. Для сучасної (інформаційного суспільства) системи освіти В.Биков пропонує ввести поняття «е-засобу навчання (e-means/resources of learning) як матеріально-технічної складової навчальної системи, що принципово базується і переважно використовує інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання)» .
Вчений-дидакт А.Хуторський також розглядає засоби навчання як обов’язковий елемент оснащення освітнього процесу, складову навчального середовища, знаряддя діяльності вчителя та учнів, якими вони користуються як разом, так і окремо. Пропонується класифікувати засоби навчання за дев’ятьма різними ознаками. Наприклад, можна класифікувати засоби навчання за відношенням до технологічного прогресу на традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, мультимедійні засоби навчання, комп’ютери), перспективні (веб-сайти, локальні та глобальні комп’ютерні мережі). Засоби навчання вчений умовно поділяє на такі групи: натуральні об’єкти, зображення та відображення, опис предметів та явищ, технічні засоби навчання (ТЗН). Зупинимось докладніше саме на останній групі. За А.Хуторським до технічних засобів навчання належать діапроектори, кінопроектори, кодоскопи, шкільні радіовузли, телевізори, відеомагнітофони, комп’ютери, калькулятори тощо, а також засоби нових інформаційних технологій – комп’ютерні мережі, інтерактивне відео, засоби медіа освіти, навчальні комплекси на базі комп’ютерної техніки. Аналогічне тлумачення ТЗН, як множини технічних пристроїв, наведено у посібнику з методики навчання фізики О.Бугайова.
Отже, всю множину означень, незважаючи на спільність підходів до спроб обмеження обсягу поняття ТЗН, можна розділити на дві групи котрі можливо використовувати при викладанні теми: “Принципи моделювання та художнього оформлення верхнього одягу” До першої групи належать визначення, в яких до ТЗН відносять тільки апаратуру. Другу групу складають визначення, в яких під ТЗН розуміють сукупність специфічних навчальних посібників (комп’ютерних програм, відеофільмів, діафільмів тощо) і відповідної апаратури для відтворення закладеної в цих посібниках інформації. Специфічні навчальні посібники несуть функціональне навантаження як дидактичні інформаційні засоби. На нашу думку, такі визначення слід вважати більш обґрунтованими, саме тому, що ні названі дидактичні інформаційні засоби, ні відповідна їм апаратура не використовуються одне без одного.