Сторінка
8
Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці «Прийоми конструктивного моделювання першого виду» представлена в таблиці 2.9
Бінарні дії викладача і учнів на уроці Таблиця 2.9.
Структурні елементи уроку |
Дії викладача |
Дії учнів |
1 |
2 |
3 |
1. Організаційна частина (2-3 хв.) |
Вітає учнів Відзначає в журналі. |
Вітають викладача Слухають рапорт чергового |
2. Повідомлення теми і мети уроку (3хв.) |
Записує тему на дошці, повідомляє мета заняття. |
Записують в зошит тему уроку |
3. Актуалізація опорних знань (10-15 хв.) |
Ставить питання таким, що вчиться, коректує відповіді, узагальнює, підводить підсумок бесіди. |
Слухають питання викладача, відповідають на них, доповнюють відповіді один одного. |
4. Повідомлення нового матеріалу викладачем (30 хв.) |
Висловлює новий учбовий матеріал, використовуючи транспаранти і учбові плакати. Допомагає учням узагальнити сказане, доповнює їх відповіді і робить висновки. |
Слухають пояснення викладача, конспектують, замальовують схему, ставлять питання по ходу викладу учбового матеріалу. |
5. Первинне закріплення і поточне повторення (5 хв.) |
Ставить питання, коректує відповіді, виправляє помилки. |
Відповідають на питання викладача, доповнюють відповіді товаришів. |
6. Підбиття підсумків уроку (2 хв.) |
Узагальнює матеріал уроку, повідомляє оцінки. |
Слухають. |
7. Повідомлення домашнього завдання (2 хв.) |
Повідомляє домашнє завдання. |
Записують домашнє завдання в конспект. |
Постійні соціально-економічні зміни в країні, науково-технічний прогрес диктують нові вимоги до моделі сучасного фахівця. В умовах відсутності необхідної навчальної літератури та невідповідності наявної пропонованим вимогам інженер-педагог повинен постійно вирішувати проблеми, по-перше, пошуку необхідної інформації та трансформації її у навчальний предмет, а по-друге, визначення необхідного і достатнього її обсяг для виконання в подальшому учнями на необхідному рівні професійних обов'язків. Цим викликана необхідність доповнення відповідними аспектами підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.
Система навчання майбутніх фахівців роботі з інформацією є безперервною, вона побудована по принципу постійного ускладнення і, крім того, охоплює всі дисципліни навчального плану. Це вказує на ефективність системи, а комплекс спеціальних завдань, сприяє її швидкої реалізації. З огляду на сказане важливого значення набувають проблеми формування у майбутніх фахівців чіткого усвідомлення перспектив розвитку своєї професії, її ролі й місця в суспільному розподілі праці, виховання гордості за доручену справу, впевненості у правильності вибору професії. На сучасному етапі розвитку суспільства вся система навчання, виховання та розвитку учнів потребує суттєвого реформування, а в центрі уваги педагогічної науки і практики має незмінно знаходитися молода людина з її життєвими інтересами, здібностями та моральними цінностями.
Названі пріоритети професійного навчання і виховання з перевагою ролі людського фактора мають бути чітко усвідомлені тими, хто реалізовуватиме завдання підготовки робітничих кадрів, – викладачами спеціальних дисциплін професійно-технічного навчального закладу. Вони, у свою чергу, мають здобути якісно нову сукупність знань, умінь і навичок як з основ психолого-педагогічних наук, так і в галузі комп’ютерно-інформаційних технологій у процесі їх професійної підготовки в системі вищої педагогічної освіти.
Соціальна потреба підготовки кваліфікованих робітників у галузі автоматизації для сучасного виробництва висуває комплекс кваліфікаційних вимог до педагогічних працівників, які мають забезпечити таку підготовку, отже, задовольнити зазначену соціальну потребу. Пріоритетною серед цих вимог є необхідність реалізації інтегративної підготовки майбутнього фахівця, яка передбачає системне поєднання, взаємопроникнення та взаємодоповнення фахово-педагогічної підготовки.
Аналіз існуючого стану проблеми дав змогу зробити висновок про те, що відсутність системного підходу до інтенсифікації навчальної діяльності кваліфікованих фахівців заважає вирішити проблему інтенсифікації навчального процесу в цілому.
Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено концепцію підвищення інтенсивності навчальної діяльності фахівців засобами змісту, яка ґрунтується на принципі єдності змістового і процесуального аспектів навчального процесу.