Сторінка
2

Умови залучення іноземних інвестицій в економіку України

Державна політика залучення іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів і Національним банком України, регулюється Верховною Радою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 414 із змінами та доповненнями від 26 січня 1998 року № 98 визначено порядок одержання і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України незалежно від форми власності юридичних осіб-резидентів.

Процедура одержання гарантій повернення кредитів інвестору передбачає два етапи. Перший – попередній розгляд питання про доцільність остаточного опрацювання проекту і можливості надання гарантій Кабінетом Міністрів України. Другий – остаточний розгляд питання доцільності надання гарантій Кабінетом Міністрів України.

Безпосередньо питаннями залучення іноземного капіталу в Україну займаються державні структури, створені на основі указів Президента України (табл. 2).

Таблиця 2

Державні структури з залучення іноземного капіталу

Національне агентство України з реконструкції та розвитку створене в липні 1996 року на базі Української державної кредитно-інвестиційної компанії (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 1995 року № 793), яка не мала правового статусу центрального органу виконавчої влади. Національне агентство України з реконструкції та розвитку має статус міністерства і виконує функцію контролю за використанням коштів, що надходять.

Усі державні структури справляють певний вплив на процес залучення інвестицій із-за кордону в національну економіку країни. На регіональному рівні в управлінні іноземними інвестиціями беруть участь органи місцевої адміністрації, їм делеговані функції соціально-економічного розвитку регіонів.

Країни СНД, у тому числі й Україна, і Східної Європи вважали прямі іноземні інвестиції основним джерелом розвитку у перехідний період. Хоча частково вони і відіграють певну роль у розвитку економіки, але беручи до уваги економічний стан країни, підтримка їх незначна. Саме у зв’язку із значно менш сприятливим кліматом обсяги вкладення капіталу найбільш розвинених країн – основних реципієнтів країни, що розвиваються, і колишні соціалістичні країни – незіставно малі [1].

Так, за даними німецьких спостерігачів за семирічний період обсяг прямих іноземних інвестицій в кількісному виразі як у процес економічного зростання, так і у фінансування внутрішніх інвестицій в країнах-реципієнтах був невеликим, із загальної суми прямих іноземних інвестицій у всіх 26 країнах, де провадяться реформи, близько 40% направлені в Угорщину і 70% у країни Східної та Центральної Європи.

В Україні на душу населення припадає близько 85 дол. США іноземних інвестицій. Це останнє місце серед східноєвропейських країнах, в яких проводяться реформи (наприклад, у 1996 році: Угорщина – 1000 дол. США на душу населення, Чехія – 400, Естонія – 320, Польща – 140) [2].

Іноземні інвестиції нерівномірно розподіляються по регіонах країни. Найбільш пріоритетними щодо аналізу політики реформ є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Харківська області, а також м. Київ. Великий обсяг інвестицій надходить в Україну із США, Німеччини, Великобританії. Західні інвестори вкладають капітал насамперед у галузі машинобудування і металургію.

У галузевій структурі агропромислового комплексу України іноземні інвестиції спрямовуються переважно не в первинну переробку сільськогосподарської сировини, тобто не в ті підприємства, які безпосередньо пов’язані Із сільським господарством, а пріоритетною галуззю, що одержує великий обсяг іноземних інвестицій, є харчова промисловість, яка має понад 20% у загальному обсязі інвестицій, сільське господарство одержує в 10 разів менше (2,2%). іноземні інвестиції в АПК спрямовуються переважно для розвитку харчової та „переробної промисловості.