Сторінка
14

Організація діяльності педагогічного колективу в умовах упровадження здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес закладу освіти

Окрім того, педагог повинен уміти створювати оптимальні умови навчального процесу, враховуючи гігієнічні норми, критичні періоди розвитку, вікові, статеві й індивідуальні особливості дітей; використовувати методичні прийоми і технології з позиції здоров’язбереження; оцінювати функціональний стан, працездатність учнів. Водночас педагог повинен володіти навичками організації і методичними підходами до контролю здоров’я учнів у навчальному закладі; досвідом організації і впровадження здоров’язберігальних рухливих ігор, змагань, розваг, активного відпочинку в режимі навчального дня; навичкою контролю за режимом рухової діяльності і вмінням своєчасного внесення коректив з її безпеки та ефективності; досвідом проведення поза шкільних заходів, спрямованих на збереження і підтримання здоров’я учнів засобами фізичної культури і спорту.

Теоретична частина ознайомлення зі здоров’язберігальними технологіями повинна презентуватися на лекціях із використанням сучасних методів навчання (електронних навчальних матеріалів, комп’ютерних програм, наочних посібників). Кожен новий медичний термін чи поняття вводиться через контекст характеристики проблемної ситуації чи пояснення сутності тих чи інших здоров’язберігальних дій. У ході практичних занять учні знайомляться з прийомами, способами виконання здоров’язберігальних дій; проводиться контроль викладачем за використанням і засвоєнням учнями методик збереження здоров’я; здійснюється проектування здоров’язберігальних освітніх технологій у процес фізичного виховання молоді.

Крім практичних занять, рекомендується проводити семінари, на яких заслуховуються й обговорюються виступи учнів за тематикою самостійних реферативних робіт. Отри мані результати дозволяють виробити гігієнічні рекомендації з корекції умов навчання й організації навчально-виховного процесу в навчальному закладі. На основі таких форм роботи учні починають усвідомлювати турботу про своє здоров’я.

З метою впровадження здоров’язберігальної діяльності в навчально-виховний процес доцільно організовувати впровадження спецкурсів, що розкривають сутність самоорганізації здорового способу життя, основи здоров’язбереження під час навчання. До спецкурсу мають входити оздоровчі засоби фізичної культури: загартувальні процедури і здоров’язберігальні технології, системи фізичних вправ (дихальна гімнастика О. Стрельнікової, йоги, хатха-йоги та ін.); корекційна робота з учнями, що мають вади психофізичного розвитку, а також засоби попередження різноманітних захворювань учнів. Доцільним у цьому плані є використання фітотерапії, музикотерапії, ароматерапії .

Результативність організаційно-педагогічного супроводу діяльності педагога залежить від грамотного планування, поетапної розробки програми, послідовної її реалізації, проведення аналізу даної діяльності. Така програма повинна містити розділи з формування теоретичних основ здоров’я, удосконалення умінь і навичок здоров’язберігальної діяльності, моделювання ситуацій оздоровлення.

На думку практиків для впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес потрібні наступні умови:

• підвищити свою кваліфікацію з питань здоров'я, здоров'язберігаючих технологій (курси, окремі семінари, самоосвіта);

• проаналізувати свій методичний арсенал на предмет їх відповідності принципам здоров'язберігаючої педагогіки, внести корективи;

• враховувати природні біоритми, індивідуальні особливості учнів при організації навчального процесу;

• забезпечити оптимальне співвідношення між фізичним та інформаційним обсягом уроку без інформаційного перенавантаження;

• планувати обґрунтовані, з точки зору збереження здоров'я, кількість та види методів навчання, частоту та чергування різних видів навчальної діяльності з урахуванням своєчасного спостереження початку фаз неповної компенсації, сталого зниження працездатності учнів;

• забезпечити оперативний прямий та зворотній зв'язок в управлінні навчальним процесом: психологічний вплив на учня, передача інформації від вчителя до учня, уміння стимулювати мотивацію учнів;

• включати елементи здоров'язберігаючої педагогіки у зміст уроку;

• використовувати з максимальною можливістю методи активного навчання; стимулювання учнів до продуктивної тематичної комунікації та творчості;

• дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до організації та проведення уроку, проведення фізкультхвилинок та пауз загального і спеціального впливу.

На думку Совєтової Є.В., для організації використання здоров'язберігаючих технологій необхідні такі умови:

• відношення співпраці і взаємодопомоги;

• широкий обмін новою інформацією між учасниками навчального процесу;

• зустрічний процес, ставлення учнів до дій вчителя;

• співпереживання в радості пізнання;

• співучасть у вирішенні проблемних питань і пізнавальних завдань;

• формування екологічного простору, який пов'язаний з дією всієї сукупності средовищних чинників, що впливають в школі на учнів і педагогів;

• урахування психолого-педагогічних чинників, що включають емоційно-психологічний клімат в школі, стилі взаємин і поведінки учасників освітнього процесу, здоров'язберігаючу організацію навчального процесу: використання здоров'язберігаючих освітніх технологій;

• позаурочну виховну роботу: естетичне, духовно-етичне і фізичне виховання учнів.

Вибір здоров’язбережувальних технологій залежить від програми діяльності навчального закладу, пріоритетних навчально-виховних завдань, стану здоров’я учнів, їх інтересів та уподобань, врахування спрямованості засобів оздоровлення на вдосконалення основних показників фізичного розвитку дітей, наявного кадрового потенціалу (актуальним є питання психологічної готовності вчителів до перебудови власної професійної діяльності, впровадження інноваційних технологій, самовдосконалення, рівень усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та здоров’я своїх учнів), матеріально технічного забезпечення (наявність окремого приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних майданчиків, фізкультурних куточків в групових кімнатах, фізіотерапевтичного кабінету, фіто-кімнати тощо), екологічних факторів (екологічна ситуація в країні, регіоні, відповідність санітарно-гігієнічним та санітарно-технічним вимогам), наявного рівня співпраці з батьками учнів, усвідомлення ними значущості цілеспрямованої роботи із збереження та зміцнення здоров’я дітей (батьки мають бути прикладом для власних дітей), можливостей ефективно здійснювати моніторинг результативності запроваджуваних технологій .

Педагогу необхідно правильно та раціонально використовувати методи та прийоми щодо застосування здоров’язбережувальних технологій, оскільки дитина повністю покладається на дорослого, адже для неї він є авторитетом. У процесі використання здоров’язбережувальних технологій майбутньому педагогу слід працювати не тільки на результативність, а й не забувати, що аудиторія для якої використовуються методи і прийоми в повному обсязі не сприймає навчально-виховний процес, тому необхідно планувати свою діяльність з урахуванням ігрових моментів, що буде сприяти створенню необхідної атмосфери, збереженню зацікавленості, зосередженню уваги та бажанню виконувати оздоровчі вправи.