Сторінка
5
Матеріал і устаткування: складені картинки (від 3 до 6) на яких зображені етапи якоїсь події.
"Подивися, перед тобою лежать картинки, на яких зображено якусь подію. Порядок картинок переплутаний, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, що б стало ясно, що намалював художник. Подумай і переклади картинки, як вважаєш за потрібне, а потім склади по них розповідь про ту подію, яке тут зображено".
Якщо дитина правильно встановила послідовність картинок, але не змогла скласти гарної розповіді, необхідно поставити їйдекілька запитань, щоб уточнити причину утруднення. Але якщо дитина, навіть за допомогою навідних запитань не змогла впоратися із завданням, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне.
Констатуюча діагностика була проведена комплексно, з усією групою дітей. Результати діагностичного дослідження узагальнені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1Узагальнені результати констатувального етапудіагностики
Назва методики ⁄Рівень |
"Виключенняпонять" |
"Послідовність подій" | ||
Х. |
Д. |
Х. |
Д. | |
Високий |
17 % |
33 % |
17 % |
44 % |
Середній |
17 % |
56 % |
50 % |
56 % |
Низький |
66 % |
11 % |
33 % |
0 % |
Як видно з узагальнених результатів діагностики, у дівчаток загальний рівень виконання завдань вище, ніж у хлопчиків. Ці показники відображені на рис. 2.1. Кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної методики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень – 56% хлопчиків і 50% дівчаток і низький рівень – 33% хлопчиків, у дівчаток даного показника не було.
«Виключення понять» «Послідовність подій»
Рис. 2.1. Діаграма узагальнених результатів констатувального етапу дослідження
Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень – 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток. Це пов’язано, на нашу думку, з кращим рівнем розвитку мовлення у дівчаток, так як хлопчики часто інтуїтивно правильно виконували завдання, але пояснити свій вибір, довести свою думку не могли.
Впровадження системи вправ на розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання
Формувальний експеримент здійснювався на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.
Оскільки констатувальний етап експерименту показав, що найбільші труднощі діти зазнають в завданнях, що вимагають високого рівня розвитку аналізу і синтезу, які є найважливішими розумовими операціями, нами було приділено увагу на розвиток саме цих процесів. Аналіз пов’язаний з виділенням елементів об’єкта, його ознак або властивостей. Синтез – це поєднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле.У розумовій діяльності людини аналіз і синтез доповнюють один одного, так як аналіз здійснюється через синтез, синтез – через аналіз. Здатність до аналітико-синтетичної діяльності знаходить своє вираження не тільки в умінні виділяти елементи того чи іншого об’єкта, його різні ознаки чи поєднувати елементи в єдине ціле, але і в умінні включати їх в нові зв’язки, побачити їх нові функції.Формуванню цих умінь може сприяти: а) розгляд об’єкта з точки зору різних понять; б) постановка різних завдань до цього об’єкту.
Добираючи пізнавальні завдання до уроків читання у 2 класі, ми дотримувались таких дидактичних вимог:
1. завдання повинні відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку;
2. завдання повинні бути посильними для учнів;
3. завдання повинні бути різноманітними;
4. складність завдань повинна поступово зростати.
На етапі ознайомлення з новим матеріалом учням спочатку пропонували ті завдання, які сприяють поповненню, усвідомленню, уточненню та осмисленому відтворенню знань. Потім учні виконували завдання, які вимагають від них самостійного пошуку. На етапі закріплення знань використовували ті завдання, які спонукають учнів до знаходження істотних ознак предметів, явищ, виділення головної думки в прочитаному, доведення правильності висловленого судження тощо.Пізнавальні завдання пропонувались дітям у різній формі: усно, на таблицях або картках, запис на дошці тощо.
У ході роботи над текстом з метою розвитку логічного мисленняучнямпропонувалися такі завдання:
1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.
2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.
3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.
4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.
5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.
6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.
7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.
Ось деякі з подібних видів роботи:
1. Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.
Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:
а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.
б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.
в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.
2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.
б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.
в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.
3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.
б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.
в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.
4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце
б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.
в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.