Сторінка
7

Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Порівняння отриманих результатів з методик до та після проведення формувальної частини експерименту візуально зображено на рис. 2.2 та 2.3.

Рис. 2.2 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Виключення понять»

Рис. 2.3 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Послідовність подій»

Як видно з наведених результатів, можна зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у хлопчиків ці показники значно покращилися. Це може свідчити про ефективність запропонованої нами системи вправ на розвиток логічного мислення. Проте, необхідно і надалі розробляти і вдосконалювати прийоми та методи розвитку логічного мислення на уроках читання, в залежності від індивідуальних властивостей і особливостей кожного окремо взятого учня. Багато чого також буде залежати від педагога, від того, чи буде він враховувати особливості пізнавальних процесів школярів і застосовувати прийоми розвитку логічного мислення в ході пояснення і закріплення матеріалу, чи буде він будувати свої уроки на яскравому, емоційно забарвленому оповіданні або читанні тексту підручника, і від багатьох інших фактів.

1. З метою дослідження рівня розвитку логічного мислення нами була проведена комплексна діагностика. Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма включила в себе такі методики: методика "Виключення понять", методика "Послідовність подій".

2. Отримані результати діагностик показали, що кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної діагностики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень – 50% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 33 % хлопчиків, у дівчаток даного показника не було. Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень – 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток.

3. Формувальний експеримент здійснювався протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.

4. Аналіз результатів контрольної діагностики дозволив зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі і процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у тому числі у хлопчиків ці показники значно покращилися. Отже, можна вважати мету нашої роботи досягнутою, а завдання – виконаними.

У відповідності із завданнями дослідження, в першому розділі курсової роботи був здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку логічного мислення молодших школярів, виявлено особливості логічного мислення молодших школярів. Було встановлено, що молодший шкільний вік володіє глибокими потенційними можливостями для розвитку логічного мислення дітей. Даний період розвитку особистості є активним пропедевтичним етапом розвитку логічного мислення, в ході якого закладаються основи здійснення логічних операцій аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, порівняння, абстрагування та інших, які є базою успішного оволодіння навчальною програмою загальноосвітньої школи. До основних вікових особливостей розвитку логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку відносяться: переважання чуттєвого, діяльнісного аналізу над абстрактним, здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами, прагнення до підміни операції порівняння об’єктів, зв’язків і відносин між предметами і їх властивостями, заміна сутнісних ознак предметів їх яскравими зовнішніми ознаками.

Ефективність розвитку логічного мислення молодших школярів обумовлена низкою педагогічних умов (наявність у вчителів початкової школи стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення учнів, забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій, реалізація діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення в учнів, забезпечення варіативності змісту навчальних занять).

При аналізі психолого-педагогічної літератури було виявлено, що розвиток логічного мислення дітей в рамках освітнього процесу початкової школи може бути здійснений з використанням таких прийомів: введенням у структуру уроку етапів, що дозволяють акцентувати увагу і зосереджувати зусилля викладача на розвитку логічного мислення учнів, широким використанням на уроках спеціально підібраних навчальних завдань з урахуванням вікових особливостей мислення дітей, активним використанням при виконанні логічних завдань наочно-дієвих і ігрових методів навчання.

Була проведена комплексна діагностика рівня розвитку логічного мислення у 2-В класі Гімназії № 31 м. Черкас, яка показала великий потенціал для розвитку логічного мислення дітей. Діагностична програма включила в себе такі методики: "Виключення понять" для дослідження здатності до класифікації та аналізу, визначення понять, з’ясування причин, виявлення подібності і відмінностей в об’єктах для визначення ступеня розвиненості у дитини інтелектуальних процесів; "Послідовність подій" для визначення здатності до логічного мисленню, узагальнення.

Проведене дослідно-експериментальне дослідження показало наявність позитивної динаміки у розвитку логічного мислення молодших школярів, підвищення інтересу до занять читання і результатів у навчанні. Дана обставина дозволяє визнати проведення дослідно-експериментального дослідження успішним, а доцільність та ефективність запропонованої системи вправ, направлених на розвитку логічного мислення молодших школярів підтвердженими.

Дане дослідження не вичерпує всієї повноти розглянутої проблеми, а пропонує один із шляхів її вирішення. Більш глибокого вивчення, на наш погляд, потребують питання розвитку окремих логічних операцій (аналізу, синтезу, порівняння, визначення понять і ін.) у молодших школярів, підготовки майбутніх викладачів початкової школи до розвитку логічного мислення учнів.