Сторінка
1

Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Одним з найважливіших періодів у розвитку і формуванні людини є навчання її в початковій школі. В цей час закладаються основи розумового розвитку дітей, створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці. Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Психологічні основи, сутність, чинники і способи розвитку логічного мислення досліджені в роботах П.П. Блонського, Д.М. Богоявленського, А.В. Брушлінського, Л.І. Божович, Л.М. Веккер, Л.С. Виготського, К.Ф. Лебединської, Н.А. Менчинської, С.Л. Рубінштейна та інших.

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю.К. Бабанського, І.А. Барташнікової, В.П. Бєспалько, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Є.М. Кабанова-Меллер, В.Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв’язку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв’язок з розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів.

Разом з тим, незважаючи на велику кількість досліджень з різних аспектів розвитку логічного мислення, в тому числі і у молодших школярів, дану проблему не можна вважати вирішеною. Заслуговують на дослідження особливості розвитку логічного мислення учнів молодшого шкільного віку на різноманітних уроках. Це і зумовило вибір теми дослідження «Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання».

Об’єкт дослідження: розвиток логічного мислення молодших школярів в ході освітнього процесу.

Предмет дослідження: особливості розвитку логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

Мета дослідження: вивчення оптимальних умов і конкретних методів розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках читання.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми розвитку логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

2. Виявити особливості логічного мислення молодших школярів.

3. Емпірично дослідити рівень розвитку логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку.

4. Розробити та апробувати систему вправ, направлену розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

5. Перевірити ефективності розробленої системи вправ.

Джерельна база представлена різноманітними авторськими теоріями, монографіями, статтями. Зокрема,були використані такі джерела як “Основы общей психологии” С.Л. Рубінштейна, звідки була взята теорія операцій уявного моделювання; “Мышление и речь” Л.С.Виготського, де представлена структурна модель та види понять.

Не можна оминати таке важливе джерело як “Психология” Р.С.Нємова, яке розкриває всю термінологічну базу дослідження. При дослідженні особливостей розвитку логічного мислення та визначення психолого-педагогічних аспектів розвитку логічного мислення учнів початкової школи використовувалися статті, та монографія “Педагогические условия развития логического мышления младших школьников” Є.Г. Рєвіної. Деякі відомості з досліджуваної теми взяті з джерел: “Личность и ее формирование в детском возрасте” Д.І. Божович та монографій Д.Б. Ельконіна.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в аналізі основних понять пов’язаних з проблематикою розвитку логічного мисленя учнів початкових класів на уроках читання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її результати можуть бути використані у процесі діяльності вчителя на уроках читання, а також при розвитку логічного мислення учнів початкових класів.

Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів (кожен з яких ділиться на три підрозділи), висновків до розділів та загального висновку, списку використаної літератури та додатків.

Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі

До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення.

Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мислення перебуває в полі зору вчених.

Активно психологічні дослідження мислення ведуться вже починаючи з XVII століття. В цей час і протягом наступного досить тривалого періоду історії психології мислення фактично ототожнювалося з логікою, а як єдиний його вид, що підлягає вивченню, розглядалося понятійне теоретичне мислення. Сама здатність до мислення вважалася природженою, а мислення, як правило, розглядалося поза розвитком.

Мислення в асоціативній емпіричній психології у всіх його проявах зводилося до асоціацій, зв’язків, слідів минулого і вражень, отриманих від теперішнього досвіду. Один з основоположників асоціативної психології А. Бен відводив асоціаціям за схожістю основну роль у мисленні.

Р. Еббінгауз, Р. Мюллер, Т. Циген, визначні представники експериментальної психології того часу, вважали, що універсальними законами є закони асоціації. Так, поняття, думки, висновки характеризуються як асоціації уявлень. Саме мислення стало називатися репродуктивним. Мислення розглядалося нерідко як похідна функція від інших психічних функцій: пам’яті, уваги.

Згідно думки А.Н. Соколова, мислення – це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відношеннях. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнаня, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності.

Основними елементами якими оперує мислення, є поняття (відображення загальних і істотних ознак будь-яких предметів і явищ), судження (встановлення зв’язку між предметами і явищами; воно може бути істинним і хибним), умозаключення (висновок з одного або кількох суджень нового судження), а також образи та уявлення .

До основних операцій мислення відносять: аналіз (уявне розділення цілого на частини з подальшим порівнянням), синтез (об’єднання окремих частин в ціле, побудова цілого з аналітично заданих частин), конкретизацію (застосування загальних законів до конкретного випадку), абстрагування (виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, яке в дійсності як самостійне не існує), узагальнення (уявне об’єднання подібних за певними ознаками предметів і явищ), а також порівняння і класифікацію.