Сторінка
4

Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

При обґрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів Ревіна Є.Г. виходила з таких основних концептуальних положень:

1. навчання і розвиток являють собою єдиний взаємопов’язаний процес, стрибок у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, Є.Н. Кабанова-Меллер та ін);

2. найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів (С.Д. Забрамна, І.А. Подгорецька та ін);

3. розвиток логічного мислення не може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, він повинен бути органічно пов’язаний з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів (Л.С. Виготський, І.І. Кулібаба, Н.В. Шевченко та ін.)

Виходячи з цього, нею були виокремлені і сформовані такі педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов’язаних знань, що утворюють внутрішню упорядковану структуру. Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах й аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв’язків, веде до найбільш ефективного засвоєння знань і до розвитку логічного мислення. Все це вимагає від педагога перебудови традиційно сформованої структури уроку, виділення розумових операцій в навчальному матеріалі, спрямованості його діяльності на навчання учнів логічним операціям. І якщо у педагога цього немає, якщо у нього відсутнє бажання змінювати щось у звичному для нього навчальному процесі, то ні про який розвиток логічного мислення молодших школярів говорити не доводиться, і які б умови цього процесу не обґрунтовувалися, вони залишаться теоретичними положеннями.

Наступною важливою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і ін. Спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат отримання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення.Структура навчального матеріалу повинна бути орієнтована на самостійне і обґрунтоване отримання знань учнями на основі використання і узагальнення їх досвіду, оскільки об’єктивна істина набуває суб’єктивну значущість і корисність, якщо вона засвоєна на «підставі власного досвіду». В іншому випадку – знання формальні. Важлива орієнтація на процес навчання, а не тільки на результат. Реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу дозволяє вивести кожного учня на високий рівень розвитку логічного мислення, що забезпечить успіх при засвоєнні навчального матеріалу в освітньому закладі на наступних етапах навчання.

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.

1. Мислення – це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відносинах. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнання, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності. Мислення – вища форма відображення навколишньої дійсності. Завдяки мисленню стає можливим передбачити результати тих чи інших дій, здійснювати творчу, цілеспрямовану діяльність. У вітчизняній психології основна увага була приділена дослідженням закономірностей розумової діяльності. Особливо це стосується теорій мислення Л.С. Виготського, А.Р. Лурії, С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва.

2. Молодший шкільний вік має глибокі потенційні можливості фізичного та духовного розвитку дитини. Під впливом навчання у дітей формуються два основних психологічних новоутворення – довільність психічних процесів і внутрішній план дій. В процесі навчання діти опановують також прийомами довільного запам’ятовування і відтворення, завдяки яким вони можуть викладати матеріал вибіркового, встановлювати смислові зв’язки.

3. Довільність психічних функцій і внутрішній план дій, прояв здатності дитини до самоорганізації своєї діяльності виникають в результаті складного процесу інтеріоризації зовнішньої організованості поведінки дитини, створюваної спочатку дорослими людьми, і особливо вчителями, в ході навчальної роботи.

4. У результаті цілеспрямованого навчання, продуманої системи роботи можна домогтися в початкових класах такого розумового розвитку дітей, який робить дитину здатною до оволодіння прийомами логічного мислення загальними для різних видів робіт і засвоєння різних навчальних предметів, для використання засвоєних прийомів при вирішенні нових завдань, для передбачення певних закономірних подій чи явищ.

Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку

Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика).

Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики:

1. Методика "Виключення понять.

2. Методика "Послідовність подій".

Опис проведення діагностики:

1. Методика "Виключення понять". Мета: методика призначена для дослідження здібностей до класифікації та аналізу.

Інструкція: обстежуваному пропонують бланк з 17 рядами слів. У кожному ряду чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, п’яте донього не відноситься. За 5 хвилин обстежувані повинні знайти ці слова і викреслити їх.

Обробка результатів: підраховується кількість правильних відповідей і залежно від нього визначається рівень сформованості процесів аналізу і синтезу.

2. Методика "Послідовність подій" (запропонована Н.А. Бернштейном). Мета дослідження: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення, вміння розуміти зв’язок подій і будувати послідовні умовиводи.