Сторінка
3

Формування поняття функції в курсі середньої школи

.

звідси

Отже, область визначення функції – множина всіх чисел, крім

Числовою функцією з областю визначення називають залежність, при якій кожному числу із множини (області визначення) ставиться у відповідність єдине число . Записують цю відповідність так .

Область визначення функції– це множина тих значень, яких може набувати аргумент . Вона позначається

Область значень функції– це множина, яка складається з усіх чисел , де належить області визначення. Її позначають

Позначення і терміни числових функцій наведені на рис. 1.1.4:

- Область визначення аргументу x; - Область значень функції y;

Аргумент (незалежна змінна); Функція (залежна змінна); Функція; - Значення функціїу точці .

Рис. 1.1.4. Визначення основних термінів функціональних залежностей

Графіком функціїназивається множина всіх точок координатної площини з координатами , де перша координата «пробігає» всю область визначення функції, а друга координата – це відповідне значення функції у точці (рис. 1.1.5).

Рис. 1.1.5. Основні визначення «графіку функції»

Найчастіше функцію задають за допомогою формули. Якщо немає додат-кових обмежень, то областю визначення функції, заданої формулою, вважають множину всіх значень змінної, при яких ця формула має числове визначення. Наприклад, якщо функція задана формулою то її область визначення – , тобто множина аргументів функції а область значень -, тобто множина значень функції.

Іноді функція може задаватися різними формулами на різних підмножинах значень аргументу. Наприклад,

На рис. 1.1.6 графічно задана функція з областю визначення і множиною значень .

Рис. 1.1.6. Області визначення аргументів D(f) та значень функції E(f)

Значення, що приймає функція в деякій точці множини D на якій ця функція задана, називається найбільшим (найменшим) на цій множині, якщо ні в якій іншій точці множини функція не має більшого (меншого) значення. Тобто для всіх виконується нерівність (відповідно для найменшого значення). Іноді це записують так: (відповідно ).

Наприклад, для функції , графічно заданій на відрізку на рис. 1.1.6, найменше значення дорівнює 1, а найбільше 4. Тобто .

Функція називається парною, якщо для будь-якого х з області визначення функції виконується рівність .

Розглянемо приклади деяких характерних графіків функцій та типів специфічного завдання аргументів функцій.

На рис. 1.1.7 наведений графік функції модуля аргументу , який представляє парну функцію, симетричну відносно осі .

Рис. 1.1.7. Графік функції модуля аргументу

На рис. 1.1.8 наведений графік функції цілої частини аргументу де – позначення цілої частини числа , тобто найбільшого цілого числа, яке не перевищує який представляє непарну функцію, симетричну відносно осі .