Сторінка
8

Методика викладання математики у початковій школі

Диференціація вносить свої зміни у навчальний процес. Які саме, дізнаємося із статті:

"Для успішної організації диференційованого навчання вчителю необхідно:

 вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учнів;

 визначити критерії об'єднання учнів у групи;

 використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та

індивідуальній роботі;

 систематично й об'єктивно аналізувати роботу учнів;

 планувати діяльність учнів з формування в них навичок самостійної діяльності і вміння керувати власним навчальним процесом;

 відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, заміняючи їх раціональнішими за даних умов;

 здійснювати постійний зворотний зв'язок на уроці;

 уміло використовувати засоби заохочення тощо."

Отже Ми завершили розгляд основних понять,які нам необхідні для проведення нашого основного дослідження, а саме:

- Дали визначення необхідним поняттям

- Розглянули історичні аспекти

- Вивчили розгорнуту систему дії ділення та її компонентів

- Вивчили основні методи роботи

- Розглянули методи та прийоми індивідуальної роботи

- З’ясували основні вимоги до індивідуальної роботи

- Розкрили суть диференційованого підходу до вивчення матеріалу.

Отже, можна починати експериментальну частину.

Перед тим як почати розгляд основного матеріалу ознайомимось із основними поняттями необхідними для створення експерименту.

Основні поняття

Отже, що ж таке "експеримент":

"Експериме́нт (рос. эксперимент, англ. experiment, нім. Experiment n, Test m, Versuch m) — метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку. Спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами. Важливими характеристиками експерименту є його надійність та відповідність даних.

Експеримент відрізняється від спостереження активною взаємодією з досліджуваним об'єктом. Зазвичай, експеримент проводиться в рамках наукового дослідження і слугує для перевірки гіпотези, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами. Експеримент є базою емпіричного підходу до знань. Критерій Поппера висуває можливість постановки експерименту в якості головного відмінності наукової теорії від псевдонаукової. Експеримент — це науковий метод дослідження, який повторюється в описаних умовах необмежену кількість раз і дає ідентичні результати."

У нашому випадку, не створюється жодних незвичайних умов та спеціальних приладів тому можна зробити висновок,що даний експеримент е "пасивним".

Таке визначення дає вільна енциклопедія:

"При пасивному експерименті інформація про досліджуваному об'єкті накопичується шляхом пасивного спостереження, тобто інформацію отримують в умовах звичайного функціонування об'єкта. Активний експеримент проводиться з застосуванням штучного впливу на об'єкт за спеціальною програмою.

При пасивному експерименті існують лише фактори у вигляді вхідних контрольованих, але некерованих змінних, і експериментатор знаходиться в становищі пасивного спостерігача. Завдання планування в цьому випадку зводиться до оптимальної організації збору інформації та вирішення таких питань, як вибір кількості та частоти вимірювань, вибір методу обробки результатів вимірювань.

Найчастіше метою пасивного експерименту є побудова математичної моделі об'єкта, яка може розглядатися або як добре, або як погано організований об'єкт. У добре організованому об'єкті мають місце певні процеси, в яких взаємозв'язку вхідних і вихідних параметрів встановлюються у вигляді детермінованих функцій. Тому такі об'єкти називають детермінованими. Погано організовані або дифузні об'єкти являють собою статистичні моделі. Методи дослідження з використанням таких моделей не вимагають детального вивчення механізму процесів і явищ, що протікають в об'єкті.

Прикладом пасивного експерименту може бути аналіз роботи схеми, яка не має входів, тільки виходи, і вплинути на її роботу неможливо. Хорошим прикладом пасивного експерименту з дифузним об'єктом є вимірювання метеорологічних параметрів (температури, швидкості вітру і т. д.) при природних катаклізмах."

У нашому випадку ми обираємо такий пасивний вид дослідження як "спостереження":

"Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці."

Тепер залишається питання: "Що необхідно для проведення пасивного експерименту?" "Які характеристики воно має?"

"Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.

Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є "керівництвом" до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:

галузі використання методу;

сутність специфічного психологічного спостереження;

можливості та обмеження методу;

його зв'язки з іншими методами психологічного дослідження;

структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;

види спостереження та їх відмінні риси;

предметну оснащеність спостереження;

способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.

Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).

Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).

Відкрите й приховане.

Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).

Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв)."

У випадку нашого експерименту використовуватимемо відкрите спостереження у реальних умовах,що дозволить повною мірою розглянути та дослідити суть нашого питання,а також розкрити практичні аспекти вивчення письмового ділення. Також даний експеримент дасть нам змогу порівняти результати роботи за двома різними системами і обрати найкращий шлях для реалізації нашої головної мети: одержання учнями базових знань та практичних навичок з теми " письмове ділення в стовпчик"